Якщо згідно оригінальному посібника Карела Чапека в січні «садівник головним чином доглядає за погодою», то городник-любитель і в цей час не розлучається зі своїми зеленими друзями: на вікнах у кімнаті, а також у зимовій теплиці вирощують цибулю на перо, крес-салат, кріп, зелень петрушки, селери, буряка.
Наші садівники в основному люди літні, які живуть на пенсію. Тому далеко не всі вони можуть купувати у необхідній кількості добрива, особливо гній. Але дещо для підвищення врожайності на ділянці можна припасти в цей час і вдома.
У першу чергу обов’язково треба збирати яєчну шкаралупу. Щоб вона не запахла, спочатку просушіть її кілька днів у відкритому поліетиленовому мішку біля батареї, потім утрамбуйте її і складайте зверху наступну порцію.
Крім цього, збирайте лушпиння цибулі і часнику, кірки цитрусових для приготування настоїв проти шкідників, заварку чаю і кави, які спочатку треба висушити на тарілці, поставленої на батарею, а потім зсипати в мішечок. А якщо у вас в будинку пічне опалення, то ви багаті золою.
І, нарешті, настав час привезти з саду заготовлений грунт. Його підготовка зазвичай починається з проморожування готового грунту або його окремих компонентів на балконі протягом 1-2 місяців. За тиждень до посадки грунт заносять в будинок і дають йому поступово відтанути.
Багато садівників проводять потім термічну обробку суміші (парою, окропом, прожарюючи в духовці протягом 30-40 хвилин), але при цьому разом з хвороботворними мікроорганізмами буде знищена вся корисна мікрофлора.
Але якщо у вас немає твердої впевненості, що в приготованому грунті відсутній збудник кили, а іншого знезараженого грунту для вирощування розсади у вас немає і не буде, то такою термообробкою нехтувати не слід, особливо при вирощуванні розсади капусти. Адже кила, як ніхто інший, «жартувати» не дозволяє.
Для цього грунтову суміш засипають у бак на дві третини об’єму, посередині протикають в грунті палицею широкий отвір, заливають 2-3 літри води, закривають кришкою і ставлять бак на вогонь. Через 20-30 хвилин газ вимикають і суміш охолоджують.
Можна це зробити і простіше. Насипати грунт в деко шаром не більше 5 см, добре змочити його окропом і поставити в духовку на 30 хвилин при температурі 110-115 градусів. Після того як грунт охолоне, його складають у мішечок і виносять на 10-15 днів на балкон для проморожування.
Потім його заносять в кімнату, відтають протягом декількох днів, додають у нього необхідні компоненти, а для того щоб «заразити» його корисними мікроорганізмами — трохи «біогумусу» і «Фітоспорін».
А якщо свого грунту немає, то це теж не біда. У магазинах для вирощування розсади самих різних овочів є грунтові суміші на будь-який смак і гаманець, та й з ними працювати значно простіше і швидше, але це вже тема зовсім іншої розмови.
Треба перевірити запаси насіння і при необхідності поповнити новими насінням, у тому числі для повторних і резервних посівів. А насіння петрушки, селери, пастернаку, кропу, цибулі-чорнушки краще купувати щорічно.
Можна зайнятися наклейкою насіння на смужки туалетного паперу. На смужки наносять борошняний клейстер і розкладають насіння, наприклад, через 2 см або за схемою 2х2 см в шаховому порядку (крес-салат, кріп, коріандр, естрагон, м’яту, мелісу, майоран). Навесні смужки розкочують на грядці, присипають землею і поливають.
Одночасно з цим необхідно приготувати тару для посіву насіння і вирощування розсади. Для посіву насіння найчастіше застосовують дерев’яні шухлядки, а також неглибокі прозорі пакувальні коробки з-під тортів.
А для пікіровки розсади найчастіше застосовують поліетиленові й торф’яні стаканчики. Нітрохи не гірше паперові стаканчики, які зручно робити на пляшках об’ємом 0,5 і 0,25 літра.
Але останнім часом в магазинах з’явилася нова тара для вирощування розсада — торф’яні таблетки. Такі таблетки для розсади мають компактні розміри: діаметр — 85 мм, висота 25-35 мм. При додаванні води ця таблетка розбухає і збільшується в розмірах, займаючи об’єм в 0,8 літра.
Термін зберігання таких пігулок не обмежений за умови їх зберігання в закритому сухому приміщенні. Вони дуже зручні у користуванні, ніяких трудовитрат по виготовленню ґрунтової суміші, все готово, тільки замочи водою.
Є робота і в підвалі
В черговий раз в січні необхідно перевірити запаси овочів в сховищі, тому що запущені вогнища захворювань приведуть до значних втрат і знизять якість овочів.
Картопля уражається сухою гниллю і фітофторозом. При ураженні сухою гниллю бульба поступово всихає і стає непридатною для вживання. А уражені фітофторозом бульби, як правило, загнивають в перший же місяць.
І якщо вам не вдалося провести восени весь комплекс заходів по захисту картоплі від фітофторозу, то можна очікувати загнивання бульб. При появі вогнищ хворої картоплі акуратно видаліть їх разом з прилеглим шаром поки ще здорових бульб.
Перебиранням картоплі взимку займатися небажано, тому що це веде до зараження бульб гниллю. Але до перебиранні слід вдатися, якщо хворобами заражені більше 10% бульб.
Капуста в підвалі найчастіше уражається сірою гниллю і некрозом. При необхідності капусту зачищають до здорового листа і обпудрюють крейдою. Ці хвороби виникають при неправильному зберіганні. Для капусти найбільше підходить температура повітря в підвалі 0-1 ° С.
Морква особливо страждає від білої гнилі. При цьому вона розм’якшується без зміни забарвлення, запаху немає. Причина — підвищена вологість при вирощуванні або під час зберігання. Якщо морква зберігається в целофанових мішках, то вони зверху повинні бути розв’язані, щоб морква «не потіла».
Всі виявлені в підвалі надгнивші овочі необхідно відразу ж ізолювати і знизити температуру і вологість повітря в сховище, посиливши вентиляцію. Можна поставити ящики з негашеним вапном. Утепліть двері або люк, що веде в сховище, а також віконечка.
