Кожна людина, якщо вона хоче бути здоровою, працездатною, довголітньою, повинна щодня споживати не менше двох середніх морквин. Особливо корисна морква дітям.
Так уже повелося в Україні, що моркву вирощують тоді, коли є вільна грядка. А дарма, адже це досить цінний продукт харчування людини. Ще в сиву давнину її називали овочем до царського столу, короповою городу, жовтокорою рятівницею.
Цей овоч посідає одне з перших місць за вмістом каротину (провітаміну А), а також заліза, цинку, сірки, йоду та інших елементів, конче необхідних людському організмові.
Комора здоров’я
Щоб скласти ціну цій рослині, досить сказати, що бета-каротин, який міститься в коренеплодах, сприяє кращому засвоєнню білків, жирів та вуглеводів, підвищує І працездатність та імунітет організму, захищає його від ‘ інфекцій і хвороб, благотворно впливає на ростові про-« цеси, зір, розумову діяльність людини, її довголіття.
Крім сухої речовини, е в моркві вуглеводи, цукри, амінокислоти, вітаміни, мінеральні солі та мікроелементи — справжня комора здоров’я, якщо нею розумно і правильно користуватися.
Зауважимо, що бета-каротин, як і інші елементи та сполуки, міститься і в інших овочах та рослинах. Але морква тут залишається неперевершеною.
У таблиці не вказано таких жовто-зелених плодів, як помідори та перець. Вони також належать до цієї ж групи, але наполягати на їхньому вживанні немає потреби: їх люблять і шанують. Інша справа — морква та деякі каротиновмісні овочі й рослини. Моркву використовують переважно для приготування різних страв — супів, борщів, вінегретів, додають під час квашення капусти, а в свіжому вигляді її вживають нечасто й не дуже охоче.
Цінність сортів
Вміст бета-каротину в різних сортах моркви неоднаковий і коливається від 4,2 до 22,5 мг% на 100 г свіжої маси. Крім того, він залежить також від природно-кліматичних умов у зонах вирощування, грунту, добрив, інсоляції, обробітку і догляду, а також від збирання і зберігання коренеплодів. Але за однакових умов слід віддавати перевагу висококаротинним сортам. Це, зокрема, Волзька ЗО, Оленка, Рогнеда, що містять від 14 до 22 мг% каротину, а також багато цукру. Поживна цінність цих сортів за каротином у 2—3 рази вища, ніж, скажімо, сортів Артек, Московська зимова чи навіть Нантська.
Прості підрахунки показують, що з 1 м2 площі, зайнятої сортом Оленка або Вітамінна 6, за середньої урожайності З кг можна одержати 650—750 мг бета-каротину, тоді як під Артек і Московську зимову довелося б виділити 10 м2 площі.
До речі, з сортами моркви вітчизняної селекції, не йдуть у порівняння зарубіжні сорти, зокрема, голландської селекції Дусер, Флакко, Калгорі Р1, які рекламуються як висококаротинні. А німецький сорт Карлена містить лише 6,5 мг% каротину. Коментарі тут, на мою думку, зайві.
Норми споживання
Вони залежать від вмісту каротину в плодах, а також вживання в їжу інших каротинумісних плодів та рослин. Скажімо, чебрець містить його 3,2—9,4 мг%, базилік — 3,0— 8,7, м’ята — 3,9—7,3, меліса — 2,3—6,9, гірчиця листкова — 1,7—4,9 мг%. Тому конкретні норми у грамах чи мілігрампроцентах визначити важко. Тут треба брати до уваги те, що людині середнього віку і середньої маси на добу потрібно 4— 6 мг каротину. Для цього досить з’їсти 50—60 г моркви.
Слід зазначити, що бета-каротин моркви людський організм засвоює менш ніж на 50 %. Він, як і провітамін А, жиророзчинний. Тому дрібно потерту моркву необхідно змащувати олією чи маслом або підсмажувати великими шматочками, щоб не втрачати каротину, а також вітаміну С.
А в цілому для підтримання нормальної життєдіяльності організму людина має споживати за рік 10—12 кг моркви. Для дітей ця норма дещо менша, їм дають переважно морквяний сік, до того ж бета-каротин надходить з фруктами і овочами.
Лікувальні властивості
Коренеплоди, листя і насіння моркви широко використовують як у народній медицині, так і у фармакології. Готують з них порошки, таблетки, відвари і настоянки, витяжки, призначають сиру моркву і сік.
Морквою лікують хронічну коронарну недостатність, катари та інфекції травного тракту, печінку і нирки, кон’юнктивіт, гіповітаміноз, розлади травлення, нервової системи. її корисно вживати вагітним жінкам, чоловікам для збільшення статевої потенції, дітям дошкільного та шкільного віку під час розумових навантажень, напруження зору тощо.
Учені Німеччини, Японії, США дослідили, що морква запобігає розвиткові раку в організмі, зміцнює його стійкість до інфекційних хвороб, відновлює працездатність, сприяє довголіттю людей тощо.
Агротехніка моркви
Морква — дворічна, холодостійка коренеплідна рослина родини зонтичних, добре росте на чорноземах, супісках та глинистих грунтах, попередньо розпушених.
Сіють моркву, коли температура грунту досягне 6—7′ тепла, вузькорядним або широкорядним способом на глибину 1,5—3 см. Сходи з’являються через 12—18 днів. Рослини витримують заморозки до —4’С.
У Придністров’ї моркву сіють у три строки: рано навесні, у квітні та червні. Коренеплоди з літніх посівів краще зберігаються. Добрий і ранній урожай дають підзимові посіви моркви, а також змішані весняно-літні, коли її висівають разом з просом: рядок моркви — два рядки проса, або навпаки.
Догляд за посівами зводиться до прополювання та проривання сходів (10—12 рослин на погонному метрі), розпушування міжрядь, підживлення мінеральними добривами. Ділянку-грядку краще замульчувати торфом або добре перепрілим сипким перегноєм.
Морква позитивно реагує на азотні добрива. Тому її краще розміщувати після бобових культур, багаторічних трав, викосуміші тощо. Не слід допускати повторної сівби моркви на одній ділянці кілька років підряд.
Збирають урожай у міру наростання коренеплодів, а з пізньовесняних та літніх посівів — у вересні-жовтні. Краще робити це за сухої погоди, підкопуючи рядки. Гичку одразу обрізують, моркву провітрюють у затінку, підсушують і закладають на зберігання.
Особливості зберігання моркви
Моркву можна зберігати як у кагатах, буртах, ямах, так і в овочесховищах, підвалах і погребах у контейнерах, ящиках, пересипавши чистим сухим піском. Краще зберігаються плоди літнього висіву. Ранні сорти на зберігання закладати недоцільно. їх краще споживати в їжу або переробити на сік. Моркву можна також висушити на сонці або в сушарці, нарізавши тонкими пластинками. Суха морква зберігається до двох і навіть більше років.
Перед закладанням на зберігання плоди просушують, витримують 10—15 днів на повітрі, а потім поступово знижують температуру до 2—4°С. Після цього коренеплоди розфасовують у ящики, пересипають піском і розміщують у сховищі на підставках, щоб знизу також циркулювало повітря. Постійна температура зберігання — 1—2’С, відносна вологість повітря — 90—95%.
Щоб плоди надійно зберігалися, моркву слід ретельно очистити, перебрати, видалити пошкоджені й загнилі морквини, підрізати стрижневі корінці. Не завадить підлогу чи настил під ящикам^ посипати гашеним вапном, а приміщення періодично провітрювати.
Культура моркви за своїми харчовими, лікувальними і профілактичними якостями варта земного уклону. Вона обов’язково повинна входити в першу п’ятірку необхідних кожній сім’ї рослин: цибуля, часник, кріп, петрушка, морква, якщо землі навіть обмаль або грядку доводиться виділити за рахунок зменшення частки картоплі чи інших овочевих культур.
