Практика переконливо свідчить: якщо немає екстремальних умов (тривала посуха, сильні зливи, град тощо), то навіть за умов недбайливого ставлення до вирощування картоплі невеликий урожай можна одержати. Але ж усі ми прагнемо до того, щоб урожай був якомога більшим, а бульби — великими й смачними. Для цього необхідно всім рівнятися на передові господарства, які займаються вирощуванням картоплі, і на досвідчених картоплярів-аматорів.
Я цілеспрямовано займаюся вирощуванням картоплі вже 60 років і в останні 10 років плідно працюю над виведенням високоякісної насіннєвої картоплі. Отож можу дати певні рекомендації щодо вирощування та зберігання саме такої картоплі.
Усю насіннєву картоплю можна умовно поділити на дві категорії: перша, яка вирощена на насіння на спеціально виділених для цього ділянках, і друга, відібрана із звичайних насаджень картоплі.
Урожайність бульб, поряд з іншими факторами (агротехніка, внесення добрив, вологозабезпечення та ін.) значною мірою залежить від якості насіння та правильної, науково обгрунтованої організації насінництва як у великих господарствах, так і в невеликих земельних наділах окремих громадян. Тому у великих господарствах бажано розмножувати насіннєву картоплю, придбану в наукових організаціях, на дослідних станціях та в окремих картоплярів-аматорів, яким вони довіряють, тобто використовувати першу категорію, а малі господарства можуть задовольнятися й другою.
Насіннєва картопля за якістю бульб поділяється на супер-супер-еліту, супереліту, еліту, першу, другу, третю репродукцію і т.д. Коли ж репродукція невідома, такий садивний матеріал прийнято вважати масовою репродукцією. Як правило, чим вища репродукція, тим більша врожайність. Але мушу зауважити, що найбільший урожай від придбаної в науково-дослідних організаціях і сортовипробувальних станціях насіннєвої картоплі одержую не в перший, а на другий рік, тому що в перший рік відбирають найбільш продуктивні клони і саме їх висаджують на другий рік!
Про те, як відбирати бульби під час копання картоплі для майбутнього садіння, автор статті детально розповів у книзі-технології «Гігантизм бульб картоплі і висока врожайність» (видання перше і друге, готується до друку й третє).
Незалежно від того, як створено садивний фонд насіннєвої картоплі: чи ви придбали його в науково-дослідних організаціях, на сортовипробувальних станціях або у картоплярів-аматорів, які спеціально займаються вирощуванням картоплі на насіння і частину її продають безпосередньо за місцем проживання або висилають посилками, чи відібрали бульби з власного врожаю — цю картоплю необхідно надійно зберегти, аби було що садити.
Ось деякі складові надійного зберігання насіннєвої картоплі. Дуже важлива температура сховища, в якому вона зберігається. Різні сорти картоплі неоднаково реагують на температуру зберігання, відтак і майбутній врожай залежить від неї. Вона коливається в межах плюс 1—5°С, але якщо сортів багато (автор рекомендує мати їх у кожному господарстві не менше десяти різних строків достигання) , в такому разі оптимальною є температура +2°С. Щоб не ризикувати, треба помістити в кожному картоплесховищі спиртовий термометр, за допомогою якого періодично визначати температуру. На більшій частині території України картоплесховища (погреби та ін.) викопують досить глибокими і в них нескладно підтримувати потрібну температуру.
Але є області (приблизно 20 %), де підгрунтові води періодично піднімаються досить близько до поверхні грунту. В таких місцях (і в Баранівці теж) картоплесховища будують у вигляді склепів з незначним заглибленням у землю. Це досить часто призводить до значного охолодження поверхні сховища й спонукає громадян утеплювати їх. З власного досвіду знаю, що найпростішими і найдешевшими матеріалами для утеплення є сніг і тирса. Зокрема, якщо на шар снігу насипати шар тирси, то це не тільки слугуватиме утепленням взимку, а й збереже прохолоду в сховищі навесні і на початку літа, що дуже важливо.
Багатьох замовників насіннєвої картоплі, яку висилають у посилках, хвилює: як дійде картопля, чи не втратить своїх якостей або чи не замерзне рано навесні і пізно восени.
Мною були проведені спеціальні дослідження: насіннєву картоплю поміщали у фанерні ящики для посилок і забивали їх кришками. Далі тримали в такому стані 5, 10, 20, ЗО і 40 днів. Після цього ящики відкривали і картоплю з них висаджували поряд з тією, яку не закладали в ящики. Ніякої різниці в урожаї не помічав при зберіганні у ящиках 5 і 10 днів, а за умови більших строків зберігання урожайність дедалі зменшувалася. Враховуючи те, що посилки доходять у будь-який куточок України за 3—5 днів, можна дати гарантію, що за цей час ніяких змін у бульбах не відбудеться, якщо посилки відразу після отримання відкрити і надалі тримати відкритими.
Якщо ж є підозра, що посилки могли знаходитися на пошті чи в процесі транспортування і доставки при мінусовій температурі, то вдома відкривати їх відразу не можна — потрібно, щоб плюсова температура ящиків і картоплі в них підвищувалася поступово до кімнатної температури годин за 20—24, після чого посилки можна відкрити. А ще краще спочатку потримати їх при температурі плюс 8—10°С протягом 10—12 годин, а потім вже перенести до приміщення з кімнатною температурою плюс 18—20°С на 10— 12 годин і лише після цього відкрити.
Якщо посилки відправляють у критичні періоди, коли можуть бути заморозки до мінус 5°С, ретельно обгортають усі бульби, а іноді й кожну окремо папером у декілька шарів. Таким чином створюється своєрідний термостат, який не допускає різкої зміни температури, що й рятує бульби від псування.
Подеколи в сховищах спостерігається підвищена вологість повітря. Автор рекомендує (і сам так робить) у таких випадках посипати бульби тонким шаром меленої крейди. Тому не повинно насторожувати замовників, коли при отриманні посилок бульби в них мають білий наліт крейди.
