Підзимові посіви — це сівба овочевих культур під зиму, коли настане стійке зниження температури до – 2-З °С. Основна їхня перевага в тому, що овочеву продукцію можна одержати у наступному році на 10-15 днів раніше, а якщо додатково вкрити посіви плівкою — то й ще на тиждень раніше порівняно з весняною сівбою. Крім того, висіявши під зиму, не потрібно зберігати садивний матеріал. Наприклад, у часнику втрати взимку іноді сягають 40 %.
Щоб уникнути можливих невдач та зріджених посівів, дуже важливо вдало вибрати місце — воно має бути добре захищене від північних вітрів щільною загорожею або чагарником. Найкраще підійде для цього південний схил або пагорбок: навесні на таких ділянках вода швидко сходить і вони добре прогріваються.
Під зиму можна сіяти або висаджувати чимало холодостійких овочевих культур: моркву, цибулю-чорнушку, редис, столові буряки, салат, петрушку, пастернак, кріп, шпинат, катран, огіркову траву тощо.
Сорти для підзимових посівів
Чи всі сорти згаданих культур добре витримують зиму? Звичайно ж, не всі, а здебільшого ті, що добре пристосовані до цього строку і дають ранній і товарний урожай. Вважається, що кращі сорти моркви для підзимових посівів — середньостиглі: Нантська 4, Вітамінна 6, Шантене 2461, Перфектен; столових буряків: Підзимовий А-474, Єгипетський плаский, Холодостійкий 19 (ці сорти стійкі до стрілкування, тобто не утворюють квітконосів). Багато сортів при проходженні через низькі температури в ранньовесняний період швидко утворюють квітконоси (особливо помітно це на редисці). Мало квітконосів дають сорти редиски Жара, Зоря, Тепличний, Рожево-червоний з білим кінчиком.
Для підзимових посівів пастернаку, шпинату, кропу, цвітної і червоноголової капусти придатні будь-які сорти, з-поміж головчастих сортів салату найпридатніший Берлінський жовтий, а петрушку можна сіяти Звичайну листкову, Цукрову.
Грунти для підзимових посівів мають бути пухкими, повітро- і водопроникними, а от запливаючі, важкі за механічним складом, а також кислі грунти і низини для цього непридатні. Наприкінці вересня — на початку жовтня готують грунт: перекопують його па глибину 22—30 см. Під час перекопування або обробітку мотоблоком на бідних грунтах вносять перегній чи компост (3—5 кг на 1 м2) і мінеральну городню суміш (40—50 г на 1 м2), можна й попіл (1 склянку на 1 м2).
А якщо грунт забур’янений, наприклад, пирієм? Тоді перекопують садовими вилами, тому що лопатою або фрезою кореневище ріжеться на дрібні частини і з кожного відрізка відростає нова рослина, а темпи росту цього бур’яну дуже великі, отож, він пригнічує сходи. Коли ж ділянка засмічена іншими бур’янами, спочатку розпушують грунт неглибоко, щоб спровокувати їхнє проростання, а потім через два тижні орють або перекопують на повну глибину орного шару. При цьому видаляють кореневища багаторічних бур’янів, кульбаби, пирію, осоту, личинок травневого хруща й дротяника.
Заздалегідь (наприкінці вересня на початку жовтня) готують грядки: на суглинкових фунтах повище (20 см), на легких грунтах — нижче. Ретельно вирівнюють їхню поверхню. Зручно працювати на грядках завширшки 90-100 см. На них ріжком сапки або паличкою роблять борозенки на відстані 15-20 см одна від одної.
Строки сівби
Моркву, кріп, цибулю-чонушку, буряки, щавель, капусту цвітну і червоноголову, петрушку та інші холодостійкі овочі висівають наприкінці жовтня — у листопаді, іноді навіть у грудні, коли температура повітря стало знизиться до 2-3°С. А чи можна сіяти у мерзлу землю? Для цього грядки, як згадувалося раніше, готують у вересні-жовтні, роблять на них борозенки, які обпудрюють попелом. Щоб їх не залило дощем і щоб грядка не деформувалася, зверху можна прикрити толем або старими листами заліза. Заготувати завчасно сухий пісок або перегній чи пухку землю і ними засипати борозенки після сівби (зберігати ці матеріали слід у сухому місці, в сараї або в теплому приміщенні).
Насіння після сівби засипають трохи мілкіше, ніж за весняного строку сівби (на 0,5-1 см), але норму висіву при цьому збільшують на 20-25 %, тому що під час відлиги деякі насінини можуть зійти, а при повторних заморозках загинути.
Глибина висіву насіння моркви, цибулі-чорнушки, петрушки, щавлю 1,5-2 см; редиски, кропу, салату 1-1,5 см; буряків 2-3 см. Відстань між рослинами в рядку для цибулі, редиски, салату листкового, кропу, щавлю 3-5 см; буряків, петрушки 5-8 см.
На що слід звернути особливу увагу при підзимовій сівбі
Щоб уникнути глибокого промерзання грунту на підзимових посівах, поверхню грядок накривають утеплювальними матеріалами — листям, пухким торфом, сухою перегнійною крихтою, тирсою, деревною стружкою шаром 6-8 см.
Слід ретельно дотримуватися сівозміни. Не можна, наприклад, сіяти моркву по моркві накопичується патогенна мікрофлора. А ще моркву недоцільно сіяти після капусти, оскільки корені капусти залишають у грунті речовини, які пригнічують сходи моркви.
Як доглядати за підзимовими посівами?
Рано навесні з підзимових посівів знімають верхній мульчуючий шар. Підживлення попелом одна склянка на 1 кв. м, або мінеральними добривами: по 20 г азотних і калійних добрив на 10 л води. Далі догляд такий самий, як і за весняними посівами. Для одержання надранньої продукції редиски, шпинату, салату та ін. навесні грядки з підзимовими посівами накривають плівкою — це прискорює віддачу врожаю.
Слід враховувати, що морква з підзимового строку сівби для тривалого зберігання непридатна. Вона не втрачає якості лише до Нового року, але її можна використовувати у літньо-осінній період, коли моркви в продажу мало, для консервування та різноманітних заготовок.
А.Лебедєва
