У травні квітує більшість плодових культур. Багато з них потрапляють під вплив травневих заморозків і потребують захисту. Для цього створюють димові завіси, спалюючи завчасно приготовлені димові купи, або застосовують димові шашки. Якщо температура повітря знизилася до +2°С, то слід запалити через одну чи дві димові купи або шашки, щоб мати резерв для збільшення диму при сильному заморозку.
Дуже важливо створити димову завісу на світанку, коли, як правило, мороз найдужчий. Димова купа створюється із хмизу, вогкої соломи, бур’янів, мокрих ганчірок, сміття затим накривається гноєм, листям і зверху землею. Висота купи 70-80 см, ширина біля основи 1-1,25 м. Розташовують їх з розрахунку 1 купа на 6 дерев.
Найефективніший спосіб захисту квітуючого саду від заморозків — дощування. Треба стежити, щоб дрібні краплинки води за інтенсивного дощування покривали всю поверхню квітки чи зав’язі. Дощуванням можна захистити плодові рослини від заморозку при зниженні температури повітря до мінус 4-5°С.
Особливо цінні породи можна захистити від заморозків накриттям їх поліетиленовою плівкою, зав’язавши її кінці при основі нижнього ярусу гілок.
Фенологи стверджують, що загроза заморозків минула, коли спливуть листки водяної лілії або білого річкового латаття.
У першій половині травня слід закінчити садіння саджанців і перещеплення плодових зерняткових порід, а щеплення кісточкових закінчують до розпускання бруньок. Способів щеплення досить багато і кожний садівник вибирає для себе найпростіший і найнадійніший, що забезпечить високий відсоток приживлення. Основні способи щеплення живцем: вприклад з язичком, з сідлоподібним виступом, у розщіп, за кору, у боковий заріз. Але за будь-якого із названих способів треба дотримуватися незаперечних вимог із техніки щеплення: щепити за сухої погоди; інструмент для щеплення має бути чистим і гострим; зрізи на живці мають бути гладенькими, рівними, довжиною до трьох діаметрів живця; на живці бажано мати три бруньки, нижня має розміщуватися з протилежного боку від зрізу; зрізи на прищепі і підщепі повинні бути чистими; обов’язково мають збігатися камбіальні шари на прищепі і підщепі; обв’язка поліхлорвініловою плівкою щеплених компонентів має бути щільною, без пропусків між витками; живець прищепи має бути у стані фізіологічного спокою, а у підщепи має добре відставати кора, коли щеплюють за кору.
Коли грунт підсихає, розпушують пристовбурні смуги або круги. Поблизу штамба глибина розпушування 6—8 см, а в міру віддалення від штамба глибину розпушування збільшують до 12—16 см.
Якщо у молодих дерев на штамбах і при основі скелетних гілок потріскалася кора, то бажано зробити садовим ножем борознування кори. Роблять поздовжні розрізи кори до деревини довжиною 10—15 см з проміжками 1—2 см. Рани необхідно продезінфікувати 2%-ним розчином мідного купоросу.
На бідних грунтах слід підживити дерева азотними добривами. Якщо з осені не вносили фосфорні і калійні добрива, то їх можна внести в першій декаді травня. Після підживлень і розпушувань пристовбурні смуги і круги слід замульчувати.
За наявності пошкоджень нижньої частини штамба мишами, слід зробити щеплення містком або використати дику прикореневу поросль в якості містка між кореневою системою і надземною частиною дерева.
Перед цвітінням плодові дерева і ягідні кущі необхідно полити з розрахунку два відра води на кожен рік життя дерева.
Наприкінці місяця бажано підживити рослини вдруге азотними або складними добривами з одночасним загортанням їх у грунт. Добрі результати дає внесення органічних добрив розбавлених водою: гноївка у співвідношенні 1:5, пташиний послід — 1:15. Їх вносять лише після зброджування (настоювання у воді 5 — 6 днів).
На ягідниках теж розпушують грунт, підживлюють кущі перегноєм, розбавленими органічними добривами, поливають. Розпушувати грунт у ягідниках бажано раз на 2 — 3 тижні з обов’язковим мульчуванням навколо кущів, підживлення за посушливої погоди обов’язково має бути з поливом.
Насадження суниці, якщо загроза заморозків, накривають поліетиленовою плівкою, солом’яними матами, рогозою або соломою. Укривний матеріал слід класти на дуги (каркаси) з дроту діаметром 6 мм. Можна застосувати дощування суниці за допомогою ранцевого обприскувача.
У малиннику слід звернути увагу на відростаючі кореневищні паростки малини. За надмірної загущеності зайві виполюють, залишаючи 10-12 шт. на 1 м погонному.
Якщо є потреба у розмноженні гарного сорту смородини чи агрусу, то однорічні пагони укладають у борозенки глибиною 8-10 см, пришпилюють дерев’яними гачками, верхівку підв’язують вертикально до кілочка, а борозенку поливають і засипають сумішшю торфу, перегною і грунту у співвідношенні 1:1:1. Це слід зробити на початку травня, якщо не зробили ще у квітні.
О.В.Романов
