Протягом тривалого часу на Подільській дослідній станції садівництва ми вивчали ефективність окулірування. Випробували окулірування ножем Ільїнського, заміною кори і вприклад порівняно із звичайним окуліруванням у Т-подібний розріз за кору. Ножі Ільїнського виготовили із звичайних копулірувальних (з прямим лезом) і ними робили Т-подібні розрізи кори на підщепі. В усьому іншому окулірування не відрізнялось від звичайного. Продуктивність праці підвищилась при цьому на 34%.
Під час окулірування заміною кори зрізували невеликий щиток (до 10 мм) без деревини і без черешка, який переносили на підщепу, де попередньо був вирізаний такого ж розміру шматочок кори. Відразу ж накладали суцільну обв’язку, яку робив сам окулірувальник. Застосовувати цей спосіб можна лише за активного сокоруху у підщепах. Порівняно із звичайним окуліруванням продуктивність праці підвищувалася на 13% і повністю виключалося небажане осіннє проростання заокулірованих вічок, але вихід саджанців знижувався майже вдвічі. Це можна пояснити тим, що серед заокулірованих вічок певна кількість була з вирваними судинно-волокнистими пучками, що живлять бруньки.
Щитками без деревини ми пробували окулірувати і, застосовуючи інші способи, але нарізували їх довшими, ніж для окулірування заміною кори. Окулірування такими щитками загайніше, бо на їх зрізування і вставляння затрачається більше часу, особливо за окулірування в Т-подібний розріз за кору. Крім того, певна кількість таких щитків буває із пошкодженими судинно-волокнистими пучками, а окулірувальник не завжди це помічає. Тому вихід саджанців у таких випадках знижується.
Окулірування вприклад виконували спрощеним способом. Одним легким рухом ножа вздовж штамбика підщепи надрізували до камбію (не зачіпаючи деревини) смужку кори завдовжки 2,5—3 см. Приблизно 2/3 надрізаної кори відтинали, залишаючи невеличкий язичок, за який вставляли щиток з ножа. Щиток нарізували з тонким шаром деревини.
Під час окулірування вприклад продуктивність праці окулірувальників набагато підвищується за рахунок зменшення кількості рухів під час надрізування кори на підщепі та полегшення вставляння щитка за язичок кори. Тому обв’язувальний значно відстає від окулірувальника, що призводить до підсихання вставлених щитків, не прикритих корою, як під час звичайного окулірування за кору. Застосувавши суцільне обв’язування (закриваючи вічко), можна прискорити цей процес за рахунок зменшення кількості витків плівки навколо вічка. До того ж щиток у місці розташування бруньки достатньо притискається до підщепи. А залишаючи вічко відкритим, обв’язувальний не завжди забезпечує щільне стикування щитка з підщепою у частині, де розташоване вічко. Якість зрощування при цьому погіршується і вічка гірше перезимовують, особливо на менш зимостійких вегетативних підщепах.
Але таке суцільне обв’язування можна застосовувати лише у порід і сортів з неопуклими і прилягаючими до пагона вічками. Великі випуклі, відстовбурчені бруньки за суцільного обв’язування сплющуються, особливо, коли потовщена підщепа, що триває до кінця вегетації. Значна частина вічок від цього гине або дає слабо розвинуті пагони. У таких порід і сортів за окулірування вприклад слід обв’язувати їх, не закриваючи вічка. Обв’язку треба накладати так, щоб навколо вічка щиток був прикритий. Виток плівки при цьому вище вічка потрібно обережно запустити між брунькою і щитком (якщо бруньки не дуже притиснуті до пагона).
Обв’язувальний не повинен відставати від окулірувальника більше, ніж на три щеплення. Якщо потрібно, окулірувальник повинен допомагати обв’язувальнику, маючи із собою плівку. А якщо окулірування виконує одна людина, для прискорення роботи можна спочатку вставити три щитки, а вже потім їх обв’язати. Але робити все це треба обережно, не зачепивши підщеп з не обв’язаними щитками, щоб вони не випали з-під язичка кори. Обв’язувати потрібно знизу вгору, щоб петля була над вічком. Тоді в разі перетягування чи навіть поломки в цьому місці ніякої шкоди для вічка не буде.
Слід врахувати, що вставлений у Т-подібний розріз щиток, прикритий корою підщепи, під час обв’язування не зрушується з місця. А за окулірування вприклад він легко зсувається в бік за ходом витків плівки. У таких випадках приживлювання вічок погіршується. Тому треба стежити, щоб щиток не зсунувся з місця зрізу кори на підщепі, маючи на увазі, що якість обв’язування впливає на приживлювання вічок так само, як і якість окулірування.
За окулірування вприклад внаслідок кращого стикання камбію підщепи і прищепи прискорюється початок зрощення і немає загрози запливання вічок тоді, коли використовуються товсті підщепи, як це трапляється після окулірування за кору. У цьому випадку вздовж розрізів кори утворюється калюс, який наростаючи, закриває заокуліроване вічко повністю або дуже стискує пророслий пагін, не даючи йому нормально розвиватися. У результаті в найрозвинутіших товстих підщеп бруньки не проростають або виростають слабкі саджанці. Окулірування вприклад значно зменшує кількість пророслих з осені вічок, які гинуть за несприятливої зимівлі, або з них виростають нестандартні саджанці. За суцільного обв’язування осіннє проростання вічок повністю виключається. Навесні вічка пробуджуються дружніше, ніж після окулірування за кору, крім того, вприклад можна успішно окулірувати як тонкі, так і товсті підщепи і навіть, коли немає активного сокоруху. Саме таке окулірування проводять напровесні за безпересадкового вирощування саджанців, підокулірування підщеп з неприживленими чи загиблими взимку вічками.
Отже, окулірування вприклад має ряд переваг перед іншими способами і збільшує вихід саджанців за своєчасного ретельного обв’язування, коли щиток під вічком досить щільно притискується до підщепи.
У наших дослідах кращі результати були у яблуні за суцільного обв’язування з черешками (без черешків інколи гірші), а у вишні і черешні — коли вічка залишали відкритими. Вихід саджанців у середньому по сортах за роки вивчення підвищився: у яблуні на 17 %, у вишні — на 29 % і у черешні — на 39 %. Особливо великі переваги такого окулірування у вишні и черешні виявляються в роки ураження підщеп кокомікозом.
Продуктивність праці на окуліруванні вприклад зростає в 1,5—2 рази порівняно з окуліруванням у Т-подібний розріз. Таке окулірування дуже просте, ним легко опанувати.
А.М.Білик, канд. с.-г. наук
