Добре тим, у кого багато землі, соток тридцять чи сорок. Можна посадити великий фруктовий сад, в якому знайдеться місце для багатьох сортів яблунь і груш, вишень і слив. А як бути, якщо це всього шість соток, оспіваних в «Гімні садівників»?
Крім того, один садівник, не дивлячись, може дозволити собі купити з десяток саджанців відразу, а іншому хочеться, але … можливості не дозволяють. А буває, що посадиш грушу — а виростає яблуня. Або чекаєш п’ять-шість років Антонівку, а виростає все, що завгодно, але тільки не вона, довгоочікувана. А вже всесвітньо відомий Білий налив в руках недосвідчених садівників виявляється в кращому випадку культурним сортом, а то й просто дичкою.
Іноді чекаємо не дочекаємося, що дасть плоди п’ятирічна яблуня, а при ретельному весняній обробці плодового дерева виявляємо, що внизу, біля кореневої шийки, кора суцільно роз’їдена мишами або зайцями. Буває, випадково купуємо саджанці з південних областей і, природно, вони не переносять нашого суворого клімату і гинуть. А буває, пригостять сусіди по осені на дачі яблучком, а воно таке солодке, наливне, так і світиться жовто-червоним кольором, і хочеться мати таку ж яблуньку на своїй ділянці, та місця для посадки немає.
У всіх цих випадках на допомогу приходить щеплення. І не треба лякатися цього слова. Воно хоча й наукове, але зовсім не страшне. При бажанні мистецтвом щеплення може опанувати будь-яка людина. Після першої ж вдалої спроби ви будете безмірно щасливі, щодня спостерігаючи за результатами своєї праці і відчуваючи величезну гордість.
Запасаємося знаннями
У нас, в садівництві «Бабино», організувався клуб «Бесіда в альтанці», де я все літо безкоштовно веду заняття з садівництва, квітникарства і городництва. Через деякий час після заняття, на якому я вчила прищеплювати і роздавала живці яблунь і груш, до мене підійшов один з моїх слухачів і з подивом і неприхованою радістю повідомив, що йому вдалося прищепити на горобину дев`ять живців груші! Значить, моя праця не пропала марно.
Розберемося тепер, що ж це таке — щеплення? Якщо нам захотілося побачити у себе в саду новий сорт, то достатньо придбати держак цього сорту і прищепити його або в крону наявного плодового дерева, або на вирощену дичку.
Порада
При щепленні в крону слід дотримуватися наступного правила: на плодові дерева зимових сортів прищеплюємо живці зимових сортів, відповідно на дерева середніх строків дозрівання — живці середніх термінів, а на літні — літні. Приклад: на зимовий сорт «Антонівка» можна прищепити зимові сорти «Орлик» або «Ренет Кічунова», але не треба прищеплювати «Білий налив».
Підщепа — це те дерево, на яке ми прищеплюємо потрібний сорт. Приміром, саджанець, вирощений з насінини. Привой — це держак, гілка або брунька культурного сорту, який ми хочемо мати в своєму саду.
А якщо немає готової підщепи, де ж її взяти? Можна виростити з насінини зимостійких сортів, наприклад, з Антонівки. Яблуню, як правило, прищеплюють на яблуню. На одному квадратному метрі можна посіяти сто насіннячок, розташовуючи їх на відстані 10 см один від одного. Сіяти можна як навесні, так і восени. При гарному догляді, підгодівлі і поливі за два роки виростає хороший саджанець-підщепа.
Іноді буває так, що вся надземна частина деревця загинула, а коренева система жива і з бруньок у кореневої шийки виростають пагони. Їх теж можна використовувати в якості підщепи. Але тут треба звернути увагу на одну тонкість. Уважно розгляньте стовбур у кореневої шийки і постарайтеся визначити місце щеплення. Якщо пагін пішов вище місця щеплення, то виросте культурний сорт, а якщо нижче, то виросте дичка, на який ми і будемо щеплювати наш держак культурного сорту.
Грушу прищеплюємо на сіянці, вирощені з насіння зимостійкої груші чи груші лісової. Часто в садах можна зустріти дикі груші, які колись садівникам продали під виглядом культурних сортів. У мого знайомого на ділянці росте чотири таких двадцятирічних дерева. Викинути шкода: по-перше, дуже красиво цвітуть навесні, а по-друге, хоч якісь, але все-таки груші — компоти з них виходять цілком їстівні. З минулого року власник цих дерев почав поступову перещеплення їх культурними сортами.
Грушу також можна щепити на аронію, чорноплідну горобину. Один недолік — стовбур груші потовщується швидше, ніж у підщепи, тобто у чорноплідної горобини. Так що в міру зростання деревцю потрібна буде опора. Але є й переваги: на чорноплідну горобину можна прищепити сорти менш морозостійкі, південні. Восени опору потрібно буде прибрати, деревце пригнути до землі і укрити. Два роки тому я прищепила на підщепу груші держак, присланий з Калінінграда, де груша цього сорту дає плоди вагою 700 г. Підщепа груші сформувала в сланкий формі. На зиму таке деревце легко вкривати.
Підщепою для груші також може служити звичайна горобина. Ранньою весною в лісі можна знайти молоденькі деревця червоної горобини, викопати їх, не пошкодивши коріння, до розпускання листя і посадити в п’ятилітровий балон. За місяць деревце приживеться, і можна буде зробити щеплення. Також я пробувала спочатку прищеплювати викопані деревця горобини, а потім висаджувати в балон, і щеплення теж вдавалося.
Сливу прищеплюють на місцеві морозостійкі сорти; терен і аличу. Вишню також прищеплюють на місцеві морозостійкі сорти.
Живцювання яблуні
Живці заготовлюються, як правило, після перших морозів, у грудні. Але можна робити це і в березні — початку квітня, до набрякання бруньок. Цього року навіть у нас температура не опускалася нижче -20 градусів. Я вже перевіряла бруньки на плодових деревах. Навіть на грушах всі бруньки живі. Якби нас ще обійшли стороною весняні заморозки під час цвітіння! Живці я зазвичай зберігала з північного боку веранди. Зрізи умочують в розплавлений віск, завертала живці в поліетилен або будівельні мішки і засипала снігом. Але цього року снігу майже не було, він то випадав, то танув. Довелося зберігати живці в холодильнику.
За два дні до щеплення живці необхідно прогріти при кімнатній температурі. Заздалегідь підготуйте інструменти (секатор, прищепний ніж, ізоляційну стрічку) і садовий вар. Ніж повинен бути гострим, інакше рівного і гладкого зрізу не вийде. Заздалегідь приготуйте бирки (написи зручно робити кульковою ручкою на смужках алюмінію, з якого виготовляють банки для пива).
Щоб все було під рукою, я використовую невеликий пластмасовий таз. У нього складаю все, що мені знадобиться: секатор, прищепний ніж, садовий вар, ізоляційну стрічку, бирки і чисту ганчірочку, щоб під час роботи можна було протерти інструмент.
Весняне щеплення
Щеплення в розплідниках часто виконують взимку, але моя стаття для садівників-аматорів, у тому числі для початківців, тому будемо говорити тільки про весняну обробку плодових дерев. У літературі рекомендується прищеплювати з середини березня до кінця травня. Але… для якої області? У південних районах нашої області стає тепліше на два тижні раніше, ніж у північних. Крім того, весна буває ранньою, а буває і запізнілою.
Тому уважно придивляйтеся до своїх плодовим деревам. Основні види щеплення виконують в той момент, коли починається сокорух, перший показник якого — зелений конус на нирках. Можна взяти навесні гілку і, зробивши Т-подібний надріз, спробувати відокремити кору. У розпал весни кора відділяється від деревини легко, взимку ж зробити це досить важко.
Щеплення слід починати з кісточкових порід: слив та вишень, а потім приступати до зерняткових: яблуні та груші.
Види щеплень «Покращена копуліровка»
Цей вид щеплення виконують в тому випадку, якщо діаметр підщепи такий же, як у прищепи, або дещо більше. Щеплення можна виконати на дворічні дички. Для цього на відстані 5 або 10см від кореневої шийки секатором зрізаємо стволик деревця і робимо на ньому косий зріз довжиною 3см. На привої, черешку культурного сорту, робимо такий же косий зріз довжиною теж 3см. На косому зрізі, відступивши 1см від гострого кінця (1/3 зрізу), робимо заріз до середини зрізу або трохи більше. (Заріз теж робимо і на підщепі, і на привої). Утворилося два «язичка». З’єднуємо зрізи один з одним, заводячи один «язичок» за одного. Якщо діаметр прищепи менше, ніж підщепи, то поєднуємо їх з одного боку так, щоб збіглися камбіальні шари. Ізолентою замотуємо місце щеплення, а садовим варом замазуємо всі щілини і верхній зріз живця, щоб вода не потрапила на місце щеплення.
Щеплення «в Т-подібний надріз»
Навесні такі щеплення зручно робити прутиком. В якості підщепи вибираємо гілку на плодовому дереві і робимо на ній Т-подібний надріз. Привой — прутик з трьома-чотирма бруньками, вирізаний з «пяточкою». Привой вставляється в Т-подібний надріз і щільно обв’язується ізоляційною стрічкою.
Щеплення «в розщеп»
Це щеплення вдається у мене найчастіше. Робиться воно в тому випадку, якщо підщепа по діаметру більше прищепи. В якості підщепи можна використовувати перерослі дички, а також перещеплювати гілки на плодових деревах. Для цього секатором зрізаємо гілку або дичку, робимо розщеп і вставляємо в нього приготовлений держак, на якому зроблені зрізи з двох сторін. Щеплення замотуємо ізолентою і замазуємо садовим варом. Це щеплення можна робити до початку сокоруху.
Ізоленту рекомендується використовувати чорного кольору, щоб місце щеплення краще нагрівалося і швидше відбувалося зрощення. Але я все-таки віддаю перевагу ізоленті синього кольору: по-перше, відразу помітно, де зроблено щеплення, а по-друге, синя стрічка більш міцна, ніж червона і жовта, і не рветься при обв’язці щеплення. Закінчивши обв’язку, залишаю «хвостик», щоб зручніше було знімати ізоленту.
Догляд за щепленими рослинами
Через місяць вже зрозуміло, прижилося щеплення чи ні. Якщо бруньки розпустилися, то щеплення відбулася, якщо держак засох — то ні. Обв’язку я знімаю через півтора місяці, інакше може вийти те, що обв’язка врізалася в деревину.
У міру зростання щеплення необхідно буде виробляти формування. Часто вже на наступний рік щеплення закладають плодові бруньки, але навантажувати урожаєм їх ще рано, тому плодові бруньки слід видаляти. Нехай пройде рік-другий, щеплення підросте, зміцніє, а потім і нагородить нас відмінними яблучками того сорту, який ми так хотіли бачити в нашому саду.
Щеплення плодових дерев — дуже захопливе заняття. Варіантів багато: щеплення «в бічній заріз», «за кору», «в полурасщеп», «Вісла» щеплення, окулірування дерев (в тому числі окулірування плодових дерев). У одній статті про всі не розкажеш. Тож читайте спеціальну літературу або приходьте наступного року в Будинок Садівника, де я буду читати лекції, в тому числі і по щепленням. А любителів щеплень в садівництві.
Олена Литвякова
