Ще кілька років тому про італійський кабачок — цуккіні — овочівники не мали ніякого уявлення. А сьогодні ця культура швидко поширюється в країні. Це пов’язане з тим, що значно збільшилася кількість овочівників, які намагаються на своїх ділянках вирощувати найрізноманітніші культури. Зіграло свою роль і те, що лікарі-дієтологи рекомендують вживати кабачки, а також патисони при атеросклерозі, захворюваннях нирок, печінки.
Корисні властивості цуккіні
Цей овоч добре очищає організм від надлишку холестерину. Корисні цуккіні і здоровим людям завдяки наявності в них вітамінів, легкозасвоюваних вуглеводів, пектинових речовин, мінеральних солей. Мають відмінні смакові якості як ті, що тільки-но зняті з рослини, так і спілі плоди. Їх споживають у свіжому вигляді, в різних салатах, смажать, фарширують, солять, консервують, готують рагу.
На відміну від звичайних кабачків, які швидко псуються під час зберігання, цуккіні не втрачають якостей до нового врожаю. Їхній м’якуш набуває золотистого відтінку і має аромат щойно знятого з грядки плоду.
Цуккіні охоче споживають не тільки люди, а й домашні тварини. Особливо полюбляють їх кури, гуси, качки, свині, нутрії, кролі. Перед згодовуванням плоди подрібнюють або запарюють. Якщо врахувати велику врожайність цуккіні і незначні затрати праці на їхнє вирощування, стане зрозумілим, що варто віддати належне цій культурі, аби забезпечити себе й домашню живність цінною вітамінною продукцією практично протягом усього року.
Сортове різноманіття
У нашій країні найбільше поширені сорти Аеронавт, Зебра, Золотистий, а також Цукеша, Розбіг, Сувенір. На своїй ділянці я вирощую перші три сорти, а в 2004 р. вперше випробував новий сорт Спагетті «Варшавський». Це середньостиглий сорт, вегетаційний період якого 115-117 днів. Кущ компактний, заввишки до 40 см. На одній рослині формується кілька плодів. Плоди в ранньому періоді достигання мають світло-зелений колір, потім він змінюється на яскраво-оранжевий.
Агротехніка цуккіні
Цуккіні ростуть компактними кущами, отже, є змога зекономити землю під інші культури. У них велика кількість жіночих квіток, що сприяє високій урожайності. З одного куща за відповідного догляду одержують до 40-50 кг плодів. Деякі з них, особливо ті, що вирощуються на насіння, важать 10-15 кг. Цуккіні скоростиглі, а тому за сезон на кожному кущі виростає велика кількість плодів. Цікаві вони і в естетичному плані, оскільки мають різноманітне забарвлення й форму залежно від сорту та фази розвитку.
Цуккіні легко перезапилюються, тому для одержання повноцінного насіння необхідно дотримуватися просторової ізоляції або проводити штучне запилення. Італійські кабачки можна вирощувати як з насіння, так і з розсади. Я віддаю перевагу розсадній культурі, оскільки вона дає змогу раніше одержувати урожай і мати якісне насіння. У нашій поліській зоні насіння висіваю наприкінці квітня з таким розрахунком, щоб мати 25-30-денну розсаду. В третій декаді травня, коли мине загроза приморозків, висаджую її на постійне місце.
Для економії земельної площі цуккіні суміщую з картоплею. Для цього їх висаджую по всій ділянці або по краях з північного та східного боків. Мінеральних добрив не застосовую, щоб мати чистий дієтичний продукт.
Виконую ямку, висипаю в неї 2-3 кг перегною, перемішую із землею й висаджую розсаду, яку одразу поливаю. Догляд за цуккіні — 2-3 розпушування ґрунту, прополювання бур’янів. У разі потреби рослини поливаю, а також проріджую листя для кращого провітрювання кущів, запилення квітів бджолами й комахами. Збирати плоди потрібно 1-2 рази на тиждень, оскільки запізнення із збиранням знижує загальний урожай.
Страви з цуккіні
За швидкого приготування серцевина розпадається на спагетті. Для цього плід кабачка ріжуть на кілька частин разом із шкіркою і видаляють насіння.
Готові кільця опускають у киплячу підсолену воду і варять 20 хвилин. Потім з витягнутих з води кілець виделкою видаляють м’якуш, що легко розпадається на макаронний. Їх можна підсмажити на вершковому маслі з яйцем або подати на стіл з розтертим часником, чи просто полити сметаною або грибним соусом. Особливо смачні такі спагетті з гострою аджикою чи кетчупом. Кожна нова приправа дає нову страву.
Л.О. Капуста, вчений агроном, с. Немішаєве-1, Київська обл.
