Яровизація насіннєвої картоплі — важливий агрозахід


Підготовка насіннєвого матеріалу — дуже відповідальний крок, від якого залежить врожайність, якість урожаю та строки збирання.

Підготовлений насіннєвий матеріал картоплі, висаджений у максимально ранні строки, потрапляє у найсприятливіші для росту й розвитку умови. За таких строків вистачає зимових запасів вологи, бадилля виростає могутнім, бульби формуються за нижчих температур. Якщо ж садити із запізненням, та ще й непідготовленим матеріалом, тоді врожайність знижується у 1,5-2,5 раза і ніякий агроприйом цьому вже не зарадить. Крім того, бульби більше пошкоджуються шкідниками, уражуються фітофторою, вірусними хворобами, а урожай формується за підвищених температур, що створює передумови для виродження картоплі.

Початок готування насіннєвого матеріалу до висаджування залежить від способу його підготовки, типу ґрунту, а також від того, з якою метою висаджують картоплю. Наприклад, якщо її саджатимуть на важких за механічним складом ґрунтах, якісно підготувати ґрунт раніше 10-15 квітня не вдається (звичайно, якщо з осені не були сформовані гребені). У такому разі картоплю потрібно діставати з підвалу пізніше, 10-15 березня (Полісся, Лісостеп). Якщо ж садіння планується у південному регіоні, та ще й на піщаних ґрунтах, то підготовку потрібно розпочинати ще в лютому.

Щоб одержати дуже ранній урожай, потрібні ультраранні сорти, тривала яровизація з дорощуванням у вологому середовищі та по можливості садіння кущем висотою 15-30 см під плівку. Тривалість яровизації залежить від температури: при 12-14°С вона триває 25-30 діб; 16-18°С -17-20 діб; за 10°С — 40 діб. При цьому потрібне якомога яскравіше освітлення, не завадить і досвічування лампами денного світла. Ідеальні строки садіння на Поліссі та в центральній частині України — 1-5 квітня. Якщо ж ґрунти важкі, бажано зробити з осені гребені і в них навесні висадити картоплю до початку квітня. Тоді гребені звільняться від надлишку вологи та прогріються.


Діставати садивний матеріал з погреба потрібно у знаку Зодіака Козерога, Скорпіона. Тельця, Риб (за місячним календарем). Першочергово його потрібно прокалібрувати й відібрати бульби, пошкоджені шкідниками та уражені хворобами, а головне — з ознаками виродження (нетипова для сорту форма, ниткоподібні паростки, сліпі вічка, надто багато чи мало вічок, якщо це нетипово для сорту). Прокалібрувавши картоплю, її потрібно помити, якщо цього не робили з осені. Промивати слід у воді, додаючи 10-20 г мідного купоросу 2-3 г борної кислоти, 1-2 г марганцівки на 10 л води, при цьому насіннєвий матеріал ми частково протруюємо. Насіннєві бульби мають бути високих репродукцій, або ж потрібно щороку відбирати їх з найурожайніших і здорових кущів, бо якщо не стежити за сортом, він за 2-4 роки вироджується. До цього призводить змішування сортів, садіння бульб з вірусною інфекцією, відсутність насіннєвої ділянки, монокультура та різання ураженого хворобою матеріалу без дезінфекції тощо.

Якщо садивного матеріалу небагато або ви хочете частково оздоровити якийсь гарний сорт, можу порекомендувати прогрівання насіннєвих бульб у ванні з температурою води 40-45°С (якщо підвищити її до 50°С, є загроза знищення вічок) протягом 25-30 хв. За процесом слід пильно стежити з термометром і в разі потреби доливати теплу воду. У ванну потрібно додати нітроамофоску (40-50 г на 10 л), потейтин, імуноцитофіт, мікроелементи. При цьому знищуються бактерії як зовні, так і частково віруси всередині бульби.

Яровизація бульб

Яровизацію найкраще здійснювати у ящиках з-під цитрусових або в інших у світлому приміщенні (веранда) або в теплиці.

Усі свої сорти я розкладаю в ящики (по 2-3 шари бульб). Розставляю на подвір’ї в один шар і обприскую стимулюючо-підживлюючою сумішшю. До її складу входять: нітроамофоска — 50 г, борна кислота — 3 г, мідний купорос — 5 г, марганцівка — 1 г, потейтин або фумар (на 1 л води). Після цього ящики з картоплею заношу до світлої веранди, де ставлю їх один на одного майже до стелі рядами, з відстанню між ними до 50 см. За такого способу картопля займає мало місця: тонна садивного матеріалу легко поміщається у 200 ящиках з-під апельсинів. У висоту найкраще ставити до 10 ящиків, довжина довільна.

Раз на п’ять днів я обробляю садивний матеріал з ручного дволітрового обприскувача. Кожен раз змінюю препарати на інші: перше — гумісол + біоглобін; друге — еколист + потейтин; третє — міком + імуноцитофіт; четверте — Байкал ЕМ-1 (розчин) + гумісол; п’яте — Байкал ЕМ-1 (розчин).

Схема обробки може бути різною, головне — коли з’являться паростки, слід використовувати готові препарати, розведені удвічі порівняно з інструкцією. Востаннє обприскую препаратом, що містить корисні мікроорганізми (Байкал ЕМ-1), до цього розчину «хімії» додавати не потрібно (допускається гумісол, потейтин, біоглобін). Якщо перед садінням використовуєте препарат престиж, не слід його змішувати з Байкалом (бактерії загинуть).

Температуру в приміщенні потрібно підтримувати у межах 12-15°С — не вище. Вночі можна знизити до 10°С. Щоправда, у перші 3-4 дні яровизації бажано підвищити температуру до 20-23°С, щоб інтенсивно проростали всі вічка. За час яровизації бульби потрібно перевернути в ящику, переставити нижні ящики вгору, а також поміняти ряди місцями (це слід робити кожні 10 днів). При цьому бульби зеленіють, в них нагромаджується соланін, який також захищає від ураження збудниками хвороб від садіння до появи сходів.

Завдяки обприскуванню бульб пришвидшується схожість, посилюється ріст кущів та більш раннє й інтенсивне бульбоутворення, підвищується врожайність.

Щоб пришвидшити обробку, можу порекомендувати обливання картоплі з лійки. Аби підвищити вологість у приміщенні, можна частіше мити підлогу або накрити ящики з картоплею новою поліетиленовою плівкою, тобто створити щось на зразок парника. У разі нестачі світла паростки будуть витягуватися, тому потрібно досвічувати денними лампами потужністю 40 Вт на 1 м2 площі або знизити температуру в приміщенні до 8-9°С. Паростки мають бути завдовжки 1-1,5 см, темно-зелені, темно-сині чи темно-фіолетові (залежно від сорту).

Якщо ж картоплі для садіння дуже багато або немає світлого приміщення, або воно надто холодне чи жарке, то яровизацію можна провести в котловані на відкритому повітрі. Причому така яровизація якісніша і її тривалість менша завдяки свіжому повітрю, яскравому освітленню, оптимальній вологості. Процес яровизації скорочується до 15-18 днів, а паростки стають коротшими (0,5-1 см) та набагато міцнішими, до того ж проростають усі бруньки на вічку і кожне вічко стає схоже на їжака.

Я удосконалив процес яровизації. Для цього потрібно викопати котлован шириною 1,5-2 м, довільної довжини та глибиною до 60 см, із земляним валом до 30-40 см. Розміщується котлован з півночі на південь, у теплому, затишному місці. На дно треба покласти шар соломи й ставити ящики з садивним матеріалом теж рядами з півночі на південь, у висоту по 4-5 ящиків. Котлован я накриваю плівкою й отримую щось на зразок теплого парника. Крім того, плівка захищає від дощу, підвищує вологість та температуру. За високої температури плівку знімаю або трохи відкриваю.

У моїй практиці був випадок, коли я заклав садивний матеріал на яровизацію у котлован, а на третій день після цього почався сильний вітер і вночі вдарив мороз до -7°С та пішов сніг. Тоді краї поліетиленової плівки засипав землею, а зверху настелив солому шаром до 20 см і все це ще раз укрив плівкою. Температура в середині котловану була достатньо високою, тому весняні заморозки не зашкодили бульбам.

Перед висаджуванням у ґрунт (за 2-4 дні) бульби потрібно притінити, тоді вони одразу почнуть рости.

О.А. Іллющенко, м. Прилуки


Інші статті по темі:





Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *

* Copy This Password *

* Type Or Paste Password Here *