Вирощування кавунів традиційно зосереджено у південних районах України. Слід, однак, зазначити, що, пізнавши біологію баштанних культур, правильно обравши місце та спосіб вирощування, а також застосувавши скоростиглі сорти і вносячи гній, кавуни і дині з успіхом можна вирощувати у Правобережному Лісостепу і навіть у Поліссі.
У нас, на Поліссі, не кожен господар зважується вирощувати дині чи кавуни. Мала сума річних активних температур, нестабільні погодні умови призводять до того, що ці культури одного року вродять добре, іншого ж не вродять зовсім. Однією з причин невдач вважаю і те, що наші вітчизняні селекціонери мало уваги звертають на баштанні культури. Ще не так давно, крім насіння кавунів Огоньок та динь Колгоспниця, нічого не пропонувалося. В останні роки в Україну почали завозити голландські високопродуктивні гібриди, але проблема відпала лише частково: крім кавунів Крімсон світ, насіння розфасоване у фермерські пакети, купувати які рядовому городнику недоцільно і дорого.
Для вирощування високоякісних динь та кавунів довелося провести ретельні пошуки насіння. На мою ділянку завітали: класичний сорт кавунів Крімсон світ, ранній гібрид Ред Комет Р, дині Олвін та Алушта. Саме під час їхнього вирощування я освоїв деякі вдалі агротехнічні заходи, про які хочу розповісти читачам.
Насамперед зауважу, що насіння кавунів та динь має здатність до тривалого зберігання схожості (7-10 років). Якось мама висіяла насіння кавунів, що зберігалося 9 років. І уявіть собі: більше половини насінин проросло! Ідеальним строком зберігання насіння вважаю 2-3 роки.
Відібране для висіву насіння обов’язково потрібно закласти на вологе пророщування. Для цього я використовую вовняну тканину і воду, до якої додаю гумат натрію. Два клаптики тканини зволожую і між ними розкладаю в один шар насіння. Розміщую їх у тарілочці, яку накриваю склом, щоб зменшити випаровування вологи. Перезволоження чи заливання насіння водою неприпустиме, бо воно може загнити. Крім гумату натрію, можна використовувати й інші стимулятори росту або сік алое чи дощову воду, настояну протягом доби на деревному попелі (1 склянка на 10 л). Це одночасно стимулює пророщування і збільшує потенціал майбутньої рослини. Температура в приміщенні під час пророщування має бути не нижчою +20°С. За таких умов свіже насіння динь проростає на другий-четвертий день, а кавунів на четвертий-шостий. Висівати потрібно лише те насіння, яке проросло.
Для Полісся найдоцільніше використовувати розсадний спосіб вирощування баштанних. День висіву насіння обираю згідно з місячним календарем городніх робіт, за місяць до пересаджування рослин у відкритий ґрунт (середина квітня). Травмоване коріння цих рослин не відновлюється, отож, багато їх гине під час пересаджування. Тому для вирощування розсади краще використовувати торф’яні, паперові стаканчики чи абсорбуючі таблетки, аби висаджувати рослини у ґрунт разом з ними. Розсаду потрібно розміщувати у найкраще освітлюваних місцях, інакше вона дуже витягується.
Баштанні культури мені доводилося висаджувати на ґрунтах різних структур: пісок та чорнозем. Зараз можу стверджувати, що рослини однаково добре ростуть на підготовлених ґрунтах. Найкраще заправляти лунки перегноєм (хоча б піввідра) та деревним попелом (до 1 кг).
Одного разу я використав ще й подрібнену на порошок яєчну шкаралупу (100 г у лунку). Результат виявився позитивним (до речі, ще 3 роки тому я помітив добру реакцію солодкого перцю на внесення такого добрива).
Лунки розміщую на відстані 80×80 см одна від одної для кавунів і 60×60 см — для динь. У кожну лунку висаджую лише по одній рослині. Висаджування припадає на середину травня. Рослинки дуже погано реагують на різку зміну погодних умов. Тому потрібно вкривати їх протягом одного-двох тижнів поліетиленовою плівкою чи іншим матеріалом, який добре пропускає світло. Рослини динь та кавунів починають рости лише тоді, коли ґрунт прогріється до +15°С і більше.
Чи не найголовнішою проблемою вирощування баштанних культур на Поліссі є те, що рослини потребують максимум сонячного освітлення. Якщо вони притінені хоча б третину дня, їхні плоди дрібнішають, а цукристість різко знижується. Тому баштан потрібно розміщувати на добре освітлюваних сонцем ділянках.
Згідно з літературними даними, коріння кавунів та динь може сягати в глибину більш як на два метри.
Здавалося б, на такій глибині вологи вдосталь, але все ж у спекотні періоди, а особливо під час масового квітування та зав’язування плодів, поливати рослини необхідно. Спеціалісти голландських фірм рекомендують закінчувати поливи баштанних за 3-4 тижні до достигання плодів, інакше втрачається цукристість. Від себе можу додати, що у рослини зав’язується лише певна кількість плодів і далі їхній розвиток дещо уповільнюється, кавун взагалі перестає квітувати. Тому поливи можна відновити після збирання першої «хвилі» врожаю.
Щоб підвищити врожайність баштанних, доцільно їх двічі-тричі підживити. Коли знімаю поліетиленову плівку, обробляю рослини гуматом натрію — це виконує роль позакореневого підживлення. Перше кореневе підживлення здійснюю (знову ж таки нетрадиційно) настоянкою кропиви (1 кг на 10 л води відстоюється на сонці 4-5 днів) з додаванням двох таблеток мікродобрива Покуття-1, під час одного з поливів під корінь (по 1 л на 10 л води), у фазі появи першої квітки. Приблизно через три тижні роблю друге кореневе підживлення курячим послідом (1 кг на 10 л води, по 0,5 л під рослину).
Подібно до огірків, рослини динь і кавунів формують більше квіток жіночого типу на бічних пагонах, тому над 6-7-м листком кожної рослини надщипую верхівку. Як я вже відмітив, у рослин динь та кавунів не зав’язується плодів більше від їхніх можливостей, на відміну від огірка, який збирають зеленцем. Рослинам же кавуна доводиться тримати плоди аж до біологічної стиглості. Надщипування прискорює процес масового зав’язування плодів приблизно на два-три тижні.
Хочу застерегти читачів: дині добре перезапилюються огірками. Плоди від такої гібридизації будуть дуже несмачними. А тому рекомендую дотримуватися просторової ізоляції згаданих культур.
Вирощування баштанних на Поліссі — справа дещо клопітна. Але ж, погодьтеся, вирощене своїми руками і смакує краще. Всім читачам бажаю освоїти вирощування власних динь та кавунів.
Г.С. Марченко
