Деякі «секрети» вирощування огірків


Дехто з городників-аматорів помилково вважає, що досить придбати насіння високоврожайних сортів огірків і успіх гарантовано. Часто доводиться чути на базарі, що урожайність «голландців» і без зайвих клопотів висока. А коли настає пора збирати урожай, дивуються: чому ж на пакетиках з насінням сфотографовано більше огірків, ніж вдалося виростити? На цю тему написано багато, але не всі мають бажання читати, вчитися, а іноді просто ігнорують поради вчених і практиків. Тому хочу розповісти про деякі тонкощі культури огірка, якими користуюся сам. Сподіваюся, що вдумливий читач згадає про них у слушний час.

Якщо городник придбав фірмове (оброблене) насіння, він автоматично позбавив себе зайвих клопотів у підготовці його до сівби, бо виробник про це вже потурбувався. А коли придбане насіння не оброблене, бажано перед сівбою прогріти його за температури +55—65°С протягом двох годин і покласти на пророщування — це забезпечить кращу схожість.

Для пророщування користуються вовняною тканиною і дощовою водою, до якої можна додати деревний попіл, сік алое чи стимулятор росту (гумат натрію, івін та ін.) згідно з інструкцією. Зауважу, що насіння не повинно «купатися», а лише лежати на зволоженій тканині, бо надмірне зволоження може призвести до його загибелі. При +20°С насіння огірка кільчується вже на другу добу.

Висівати краще насіння, яке зберігалося два роки і більше. За цей час некондиційні, слабкі насінини вже втратили здатність сходити. Але коли воно свіже, попереднє пророщування стимулюватиме урожайність.


Щоб одержати більш ранню продукцію у відкритому грунті, користуються розсадним способом. Для цього потрібно висіяти насіння за місяць до висаджування рослин у відкритий грунт. У процесі роботи мені доводилося зазнати чимало «поразок» у цій справі, тому раджу висівати насіння у посудини, разом з якими можна було б висадити рослини в грунт (паперові чи торф’яні стаканчики, абсорбуючі таблетки тощо). Якщо цього не робити, під час пересаджування коренева система травмується, рослини довго хворіють і навіть гинуть.

Читайте також: Агротехніка вирощування огірків на шпалері у відкритому грунті

Ще одна проблема: адаптація рослин у відкритому грунті. Щойно пересаджені рослини погано переносять пряме сонячне проміння вдень та холодні травневі ночі. Щоб запобігти цьому, потрібно на деякий час рослини притінити (можна папером) і вкрити плівкою. Така загроза минає, коли рослини помітно «потовстішають” і підуть у ріст — ось тоді всі захисні споруди можна знімати.

Важливий момент — підготовка до сівби чи пересаджування. Тут доцільно скористатися досвідом стареньких господарів, які роблять так. Викопують лунки розміром 50x50x50 см, на дно яких розкладають подрібнену солому шаром ЗО см, і притрушують перегноєм, звичайною землею або тією, на якій росла кропива. Січена солома утворює «повітряну подушку», яка забезпечуватиме коріння рослин киснем. Вислів старожилів: «кропива на поганій землі не росте» правильний, бо добру землю любить не тільки огірок, а й багато інших культур. Вона — незамінний компонент суміші для розсади. Та й сама рослина кропиви має якусь чудодійну силу. Я помітив, що рослини огірка чудово реагують на поливання їх настоєм чи відваром кропиви.

Читайте також: Вирощуємо огірки на шпалері типу «курінь»

Рослини огірка — це ліани, а їм, звісно, треба плестися. Не пускайте їх напризволяще, а підготуйте для них вертикальні чи похилі арки, шпалери або підпори, це сприятиме кращому провітрюванню, підвищить урожайність і поліпшить товарний вигляд плодів.

Практикував і поєднання рослин огірка та кукурудзи. Вони чудово ростуть по сусідству — ліани огірка плетуться по кукурудзі. Таким чином економно використовується площа, а урожайність обох культур задовільна.

Практика підтверджує, що всі овочеві культури відмінно реагують на підживлення. Не виняток і огірки. Перше підживлення потрібно зробити під час першого цвітіння (курячий послід + попіл + вода у співвідношенні 1:0,3:10 л чи ін.), друге і третє через 1,5—2 тижні.

Рослини огірка формують більше жіночих квіток на бічних пагонах, а тому саме на них урожайність буде більшою. Для стимулювання розвитку бічних пагонів верхівку молодої рослини прищипують над шостим-сьомим листком.

Про видалення бур’янів та систематичне розпушування, сподіваюся, нагадувати не потрібно — це загальноприйнятий і важливий агрозахід. А також поливи огірків у спекотні періоди, адже нестача вологи може призвести до поганого зав’язування або обпадання жіночого цвіту. Рослини у цей період потрібно систематично поливати вранці чи надвечір (коли сходить або заходить сонце) теплою, бажано дощовою водою і (або настоянками кропиви).

Ще один дуже важливий процес — систематичне збирання врожаю. Не давайте переростати плодам, бо вони гальмують розвиток інших. Найкраще зривати плоди довжиною 12—17 см (залежно від сорту). Можливо, хтось із читачів скористається моїми порадами. Дехто може поєднати їх з тими, до яких звик. Головне, щоб це пішло на користь примхливим ліанам, які потім віддячать чудовими хрумкотливими огірочками.




Поділитись своєю думкою