Підбиваючи підсумки минулорічного сезону і плануючи наступний, овочівники знову й знову переглядають статті про агротехніку вирощування помідорів. Аналізують, що втрачено і чому результати виявилися не такими, на які сподівалися.
Ми часто друкуємо статті, автори яких діляться позитивним досвідом, одержаним у різних регіонах України. Отож, городники, які періодично нас читають, мають змогу вибрати раціональне зерно з цих публікацій і скористатися ним для впровадження на власних городах і дачних ділянках.
Насінницьке підприємство «Союз» при Дніпропетровському аграрному університеті широко відоме і популярне серед овочівників-аматорів та професіоналів. Маючи багаторічний досвід, підтримуючи творче співробітництво з селекціонерами-оригінаторами України та інших регіонів СНГ, щороку поповнюючи сортимент та асортимент культур, підприємство вносить певний вклад у розвиток овочівництва та впровадження перспективних сортів і гібридів овочевих культур, а також удосконалює технологію їхнього вирощування.
У минулому році було закладено досліди з вивчення любительської колекції помідорів, а також агротехнічних заходів захисту рослин від стресів, екологічних негараздів і поширених хвороб. А таких неприємностей на «помідорні голови» дедалі більше.
З кожним новим сезоном доводиться переконуватися в тому, що багато рекомендованих заходів вирощування помідорів стають життєво необхідними й обов’язковими у непростій екологічній ситуації. Всі несприятливі сюрпризи погоди потрібно передбачити завчасно, навіть не знаючи довгострокового прогнозу. Ось чому кожний овочівник мимоволі перетворюється з любителя у професіонала, оскільки вже обізнаний з тонкощами вирощування улюбленої культури не гірше від досвідченого вченого.
Не будемо детально розповідати про кожний агрозахід, але хочемо відповідально й переконливо зазначити, що гарантією врятування помідорних рослин є насамперед такі заходи:
- шпалерний спосіб вирощування, особливо високорослих сортів;
- мульчування насаджень;
- використання стійких до несприятливих умов і хвороб сортів;
- впровадження крапельного зрошення;
- обробки насаджень (профілактичні та під час вегетації).
Тільки завдяки вищезгаданим технологічним заходам нам вдається максимально зберігати насадження. Рослини, підв’язані до шпалери, своєчасно пропасинковані, з коренями, вкритими хвойною мульчею, з вологою, що надходить безпосередньо під корінь, стоять неушкоджені, вони менше потерпають від погодних катаклізмів. Коли раптом у червні — липні похолодає, мульча захистить кореневу систему. Земля під таким покривом залишатиметься теплою, вологою і пухкою. Не буде потреби розпушувати міжряддя й виполювати бур’яни. До того ж завдяки мульчуванню у ґрунті поступово збільшується родючий шар, тому що мульчувальні матеріали (перегній, опале листя, скошена трава, солома, хвоя) з часом перетворюються на перегній. Урожайність підвищується на 50%. Коренева система рослин під мульчею добре забезпечена киснем.
Торік надмірне зволоження постійно створювало грунтову кірку, яку не завжди можна було розпушити. А рясно политий ґрунт без подальшого розпушування нагадує піч із закритим піддувалом: без доступу кисню полум’я згасає. Якщо нормально не функціонує корінь, рослина стає пригніченою й ослабленою, не може протистояти стресам.
А тепер коротко про те, коли і чим краще обробляти. Насамперед — неодноразові обробки імуноцитофітом або спіном. Це вже стало золотим правилом овочівників.
Оскільки надлишок опадів вимивав з верхнього шару поживні речовини, обов’язковими були регулярні кореневі та позакореневі підживлення. Найефективніші для цього комплексні водорозчинні добрива: кеміра, кристал ін.
У дослідах щодо встановлення ефективності фунгіцидів одержано чудові результати у варіантах з обробкою препаратами стробі, чемпіон, татту, танос, квадрис, але не більше двох — трьох обробок за сезон з чергуванням препаратів, оскільки шкідливі організми звикають до них. Максимально протистояли фітофторі й рослини, неодноразово оброблені сироваткою та настоєм деревного попелу.
З-поміж 60 вивчених нами сортів помідорів найкраще протистояли ураженню фітофторою сорти групи Де Барво (червоний, оранжевий, царський, рожевий), Серцеподібний смугастий, Рожева бурулька, а також відомі багатьом улюблені сорти Корніївський та Рожевий фламінго. Високий урожай у несприятливих умовах сформувався у таких рожевоплідних сортів: Кубинський гігант, Придніпровський рожевий, Рожеві щічки, Юрмала, Чіо-чіо-сан.
Звичайно, ми не розповіли про всі подробиці, але назвали основні, вирішальні агрозаходи. Хоча вони й не нові, але завдяки їм у не надто сприятливому для помідорів сезоні нам вдалося успішно завершити його.
О.М. Лазарева, кандидат сільськогосподарських наук, м. Дніпропетровськ
