У вересні садівники продовжують збирати врожай поточного року і приступають до підготовки багаторічних насаджень до зимового періоду спокою.
Триває збирання плодів осіннього і зимового строків споживання. При цьому роботу слід організовувати так, щоб якнайменше було втрат урожаю та його якості.
Догляд за плодовим садом на початку осені
Збирання плодів
Спочатку збирають вітрову падалицю під кроною дерева в окрему тару (з послідуючим першочерговим її використанням), потім плоди з нижніх ярусів крони на рівні росту збиральника, що стоїть на землі. З середніх і високих ярусів плоди знімають за допомогою драбини-стрем’янки і дерев’яного гачка, яким притягують до себе віддалені гілки з плодами. У важкодоступних місцях користуються плодознімачами (конструкція може бути різна).
Частина плодів, які розміщені в затінених місцях крони, в цей період можуть бути недостатньо забарвленими, дрібними, явно зеленими, що негативно позначиться на зберіганні. Бажано такі плоди залишити на дереві і зібрати їх через 10—12 днів, коли вони повністю достигнуть.
Якщо плоди мокрі від дощу або роси, а також при перших слабких заморозках, їхнє збирання слід перенести на другу половину дня, коли вони обсохнуть чи обігріються. Восковий наліт на плодах слугує захисним покривним шаром від ураження різними хворобами під час зберігання. Тому дуже важливо на всіх етапах від збирання до закладання на тривале зберігання зберегти цей захисний восковий наліт на плодах. Одним із заходів є використання вовняних рукавиць при збиранні врожаю. В найкоротший строк зібрані плоди, що закладатимуться на тривале зберігання, слід помістити в холодне приміщення.
Під час збирання врожаю обов’язково з’являється падалиця. Такі плоди слід зібрати в окрему тару і використати на переробку або для першочергового споживання свіжими.
Особливу увагу при збиранні врожаю слід звернути на збереження плодових утворень, плодових прутиків, плодових сумок, квіткових бруньок і листків. Адже це майбутній урожай наступного року і запорука благополучної перезимівлі плодових рослин.
Підготовка плодових і ягідних рослин до перезимівлі
Із закінченням збирання врожаю настає важливий період підготовки плодових і ягідних рослин до перезимівлі.
Бажано внести в грунт фосфорні та калійні добрива: суперфосфату 130—250 г м2 та калійної солі 50—60 г/м2 або склянку попелу на 1 м2 пристовбурної смуги з послідуючим перекопуванням грунту на глибину від 6-7 до 15-16 см в міру віддалення від стовбура дерева. У посушливий поточний рік слід розважливо підійти до зволоження грунту, і там, де запас вологи у метровому шарі грунту недостатній, провести помірний полив так, щоб не викликати вторинного росту пагонів, що знизить стійкість рослин до умов перезимівлі.
Якщо для осіннього садіння плодових культур посадкові ями не були підготовлені завчасно (навесні), то їх слід підготувати у вересні. Посадкові ями бажано заповнити грунтовою сумішшю з таких компонентів: чорнозем, перегній, торф у співвідношенні 2:1:1 з додаванням 0,5 кг суперфосфату та 0,2 кг хлористого калію (або 0,6 кг деревного попелу), а на кислих грунтах ще й 1 кг вапна-пушонки на одну яму.
Підвищення родючості грунту
З метою підвищення родючості грунту та поліпшення його структури у міжряддях саду можна висіяти сидеральні культури, зокрема озиме жито, ріпак, горох тощо. На 1м2 площі висівають 12—15 г жита, а в суміші з бобовими — на 12 г жита додають 3—5 г насіння бобових. Перед сівбою грунт у міжряддях перекопують, вибирають кореневища бур’янів, ретельно вирівнюють і за достатнього зволоження сіють сидеральні культури. Насіння загортають у грунт граблями, за необхідності прикотковують.
У саду в цей час також важливо провести боротьбу з бур’янами, які є приманкою для мишей та конкурентами культурних рослин у використанні поживних елементів.
Для кращого визрівання деревини у молодих неплодоносних дерев і ягідних кущів варто дати їм позакореневе підживлення розчином простого суперфосфату і калійної солі (відповідно 1 і 0,5 склянки на 10 л води).
Слід також потурбуватися про заготівлю мульчувальних матеріалів: листяного компосту, перегною, торфу, тирси, глиці тощо для укривання приштамбових кругів дерев, ягідних кущів, суничних грядок.
Заготовляють матеріали для побілки дерев, збирають підпорки (чатала) і зберігають до наступного сезону.
Догляд за ягідниками на початку осені
Обрізування та формування ягідників
Закінчують осіннє вирізування пагонів, що відплодоносили, недогонів у малини, старих малопродуктивних гілок у смородини, агрусу, ожини, а також зайвих нульових пагонів. У кущах малини залишають не більше 14 пагонів, а за стрічкової культури 17—20 пагонів на 1 погонний метр. Пагони малини, що відзначаються активним ростом, бажано прищипнути (видалити 10—15 см верхівки), щоб своєчасно визрівали. В окремі роки однорічні пагони звичайної малини утворюють бокові розгалуження з квітконосами і готові дати ягоди. Такі пагони слід видалити, бо вони сильно ослаблюють річний приріст і зменшують урожай у наступному році, знижується їхня зимостійкість. Аналогічно видаляють вуса і розетки на кущах суниці, які ростуть у міжряддях або звисають на рослинах у суцільних насадженнях.
Продовжують догляд за насадженнями: розпушування грунту, видалення бур’янів, помірний полив, внесення перепрілого гною (по 2 відра під кущ смородини, агрусу або на 1 погонний метр рядка малини, суниці).
Заготівля та садіння живців
Вересень — сприятлива пора для заготівлі та садіння живців смородини. У другій половині місяця можна приступати до садіння ягідних кущів. Ямки копають шириною і глибиною 50-60 см. До родючого грунту додають 2 відра перегною, по склянці суперфосфату та калійної солі (або літрову банку попелу), ретельно перемішують і заповнюють посадкові ями під час садіння.
Якщо саджанці вирощені на власній ділянці, то під час пересаджування їх краще викопувати з грудкою землі, намагаючись максимально зберегти кореневу систему і не допустити підсушування. Саджанці при садінні заглиблюють на 2-3 см порівняно з тим, як вони росли у розсаднику. Після садіння добре поливають з послідуючим мульчуванням посадкової ями.
О. В.Романов
