З чого починати? В першу чергу потрібне приміщення для утримання птиці, ємкості для зберігання кормів, подрібнювач та змішувач кормів. Заготовити в потрібному асортименті й кількості кормів. Згідно з раціонами підготувати необхідні кормосуміші, а вже потім підібрати породу курей і придбати їх.
Приміщення можна пристосувати із старих або побудувати нові. Утримувати курей краще в клітках, але мати вигульні дворики з розрахунку 0,5 м2 на курку. Матеріал для стін повинен бути теплоємкий — саман, цегла, стінові блоки та інше. Всередині обов’язкова штукатурка (тинькування), підлога бетонна. Це необхідні умови для проведення якісних регулярних дезінфекцій. Покрівля бажана шатрова з добре утепленою стелею. Бо за односхилої покрівлі важко обладнати надійну вентиляцію.
Норма для підлоги в клітках — 500 см2 на курку, фронт годування — 8 см за сухого і 12 см за вологого корму. Ставлячи клітки в два яруси у приміщенні площею 3×6 метрів можна помістити аж 200-250 курей.
Зсипаючи зерно на збереження, через кожних З0 см перекладаю його шаром горіхового листя, вологість зерна не повинна перевищувати 14%, а для кукурудзи вона має бути не вищою 12%. Інакше зерно уражується грибами і в ньому з’являється отрута — мікотоксини.
Курка за день з’їдає 120-125 г корму. На 100 курей за рік витрачається близько 5 т зерна. Придбати його треба заздалегідь — зразу після збирання, коли ціни ще низькі. Купувати корми у випадкових продавців небажано, бо вони і дорожчі, і можуть бути сумнівної якості. Не завжди якісний комбікорм і на комбікормових заводах: по-перше — дуже дорогий, а по-друге — часто не відповідає рецепту.
Годування птиці — найважливіша проблема. Від нього в птахівництві залежить 95% успіху. Корм обов’язково має бути збалансований. Балансувати раціони треба згідно з нормами, які розроблено не одним поколінням зарубіжних та наших учених, і перевірених практикою. Я користуюся нормами, рекомендованими провідним вченим Кубані Б.В. Смірновим (див. табл.).
Боронь Боже вас знехтувати цими рекомендованими показниками, інакше не матиме бажаного прибутку і винними будете лише ви, що не порахували ввечері, з олівцем на папері, якості своїх кормів.
Раціон необхідно складати з традиційних у вашому районі кормів, але не скупіться і купуйте всі необхідні добавки. В наш час їх можна купити скрізь. Десятки фірм пропонують вам різні премікси, консерванти кормів, ферментні препарати та багато іншого. Не економте, посилаючись на те, що «а моя бабуся ніяких преміксів не використовувала». Той час минув, бо бабуся мала від несучки за рік не більше 150 яєць, а наша межа — щонайменше 300. Зазвичай, премікси є необхідними і не дуже підвищують ціну корму, але з лишком окуповуються продуктивністю курей, а відтак, і гривнею.
Ось мій сьогоднішній раціон для курей — несучок від 5% кладки до віку 309 днів (%): пшениця — 26; кукурудза — 16,4; пшеничні висівки — 8; ячмінь у кожушках — 7,2; соя повно-жирна — 9: макуха соєва — 12; борошно м’ясо-кісткове — 5,5; премікс для курей — 1; лізин — 0,05; метіонін -0,15; трикальційфосфат — 0,7; крейда — 4,4; черепашник — 4,45; сіль кухонна — 0,15; олія соняшникова — 0,5.
У цій суміші міститься: сирого протеїну — 0,74%; сирої клітковини — 4,5%; кальцію — 3,8%; фосфору — 0,73%; натрію 0,17%; лінолевої кислоти — 2,2%. На сьогодні на цьому раціоні я отримую від 94 до 97% несучості на день і на такому рівні підтримую її усю зиму та весну. Яйця великі (до 70 г), мають відмінну товарність, користуються постійним попитом.
Основні параметри технології
Добових курчат не купую, а тільки двомісячних курочок на птахофабриках. Там їх вирощують з великим запасом і продають вибракованих. Треба тільки брати молодняк третьої розбірки, бо він хоч і дорожчий, але практично такий, який фабрика залишає для себе. Важливо, що на цей час молодняк уже 6 разів вакцинований від різних заразних захворювань. Залишається тільки ревакцинувати його в чотиримісячному віці.
Купую на початку травня, а тримаю до 1 вересня наступного року. Курочки починають яйцекладку не в 6 місяців, як Адлерська срібляста чи Кучинська, а у віці 4,5 місяця і вже до шестимісячного віку виходять на рубіж 95-97%. Навіть на 1 вересня перед реалізацією на м’ясо старка дотримується 30%-ної несучості.
Годуючи дорослих несучок, треба стежити за тониною помолу, величина крупки повинна бути 1-3 мм. Додаткову користь дає пророщування зерна пшениці. Його треба замочувати теплою водою і через 12 годин відкинути на решето. Через 24-48 годин зерно проростає. У ньому міститься багато ферментів і вітамінів, у тому числі Е — вітаміну розмноження.
Яйце — не м’ясо і молоко, а продукт, який довго не псується. У погребі в будь-яку пору року добре зберігається і семиденне реалізується без проблем.
Стежу за тривалістю світлового дня. Він повинен бути 14-16 годин. Пізно восени і взимку вмикаю світло о 5 годині і вимикаю о 19, освітленість — 0,5 вата на 1 м2 підлоги. Ні в якому разі освітленість не можна збільшувати, бо це призводить до роздзьобування і загибелі птиці, яку потім зупинити важко.
Мікроклімат — оптимальна температура для курей 16-18°С. Взимку дотримуватися її неважко. Простий кімнатний електрокамін підтримує потрібну температуру, і то його доводиться вмикати тільки вночі. Зниження температури всередині курятника до 12°С не зменшує несучості, лише незначно збільшується витрата корму.
Значно складніше влітку. Вже за температури навколишнього оточення +25°С, курка починає важко дихати, розпускає крила, а за +35°С гине. Тут допоможе добра теплоємкість стін і стелі, достатня припливно-витяжна вентиляція (довжина шахти не менше 3,5 м), а якщо цього не вистачає, то і примусова вентиляція.
Породи курей
Курей не можна купувати на ринку у випадкових продавців. Нині розвелося багато горе-підприємців. Вони скуповують у населення яйця від безпородних курей, інкубують їх і продають на ринку. Гірше того, купують на великих птахофабриках за безцінь добових півників, дорощують два тижні і продають, «забувши» попередити довірливих покупців, що це тільки півники. А вирощувати півників яєчного напрямку абсолютно не рентабельно. Значно правильніше згодовувати їх свиням зразу ж після інкубування. Тим більше, що фахівці навчилися відрізняти їх від курочок досить добре на око (помилка всього 2%).
У народу Кубані побутує помилкова прихильність до курей Дилерської сріблястої та Кучинської порід. На сьогодні це вже застарілі породи з низькою продуктивністю. Їхня несучість — 180 яєць за рік, та і яйця дрібні з нездоровим відтінком. Найкраще зарекомендувала себе німецька порода Ломан Браун та її міжлінійні гібриди УК Кубань 123, УК Кубань 456, УБ Кубань 73. Їхня продуктивність 300 яєць за рік, а я на своєму подвір’ї отримую по 340.
Догляд за 100 несучками триває у мене годину-півтори на добу. До того ж тут легко впоратися і пенсіонеру, і підлітку. Людям же молодшим (мені 70 років) можна легко обслужити і 500 і 1000 голів. Птахівництво завжди було й буде прибутковим у тваринництві. Але це тільки у людей цікавих і працьовитих.