Досвід вирощування африканських страусів


Висока ефективність страусівництва привабила Північно-Кавказький науково-дослідний інститут тваринництва. Перша партія п’ятиденних страусенят була завезена в наше господарство ще влітку 1997 року із Швеції, важливо було зберегти їхню здатність до відтворення у незвичному для них середовищі перебування. З того часу ми щорічно привозили молодняк з різних країн Європи, але останні три роки виводимо своїх. Як виявилося, страуси легко пристосовуються до нових умов проживання й однаково комфортно почуваються як за низьких зимових температур (за 10-15-градусних морозів їхнє вигулювання обмежували), так і в літню спеку.

Головний чинник, що визначає активність молодняку — температурний. У нашому випадку джерелом тепла для нього слугував брудер. Із практики знаємо, що в перші 7 днів страусенят треба утримувати на невеликій площі під брудером за температури на рівні підлоги +32°С. Під час підростання птиці брудер піднімають, а коли вони досягнуть місячного віку, його можна вимикати вдень і вмикати на ніч. У двомісячному віці температура під брудером утримується на рівні 20-22°С.

Належних наслідків домоглися під час утримування страусенят з перших днів життя на теплій підлозі, на якій вони значно вільніше пересуваються. Активність молодняку в цьому віці сприяє швидкому розсмоктуванню залишкового жовтка. Врешті-решт за весь період вирощування у групі не було жодного випадку запалення жовчного міхура.

Для утримання страусенят ми пристосували порожні приміщення, у яких раніше відгодовували бичків. До тримісячного віку страусів утримували групами по 12 голів (на кожного площа під брудером становила 1 м2). Під час підростання птиці площу збільшували, розсуваючи щитки загорожі. Підлогу в пташнику зробили бетонною, яка виявилася найпрактичнішою, оскільки її легко чистити та дезінфікувати. Для дорослих страусів виділили цегляний корпус заввишки З м. Площа розрахована на 10-12 м2 на кожного птаха.


Страуси повинні якнайменше часу перебувати у приміщеннях. що відповідають їхній природі. Наші страуси навіть у морозні дні (-12-15°С) 15-20 хвилин бігали у прилеглих до пташника загонах. До активного моціону страусенят необхідно привчати вже з 3-4-тижневого віку, якщо температура не нижче -15°С.

На вигульному майданчику не повинно бути дрібних металевих та скляних предметів, які можуть страуси проковтнути, бо вони, до всього, що їх оточує, надзвичайно цікаві.

Приблизно з того ж віку їм надаються короткотривалі прогулянки на люцерновому або конюшиновому пасовищі. Дуже важливо не допустити поїдання птахами великої кількості грубих стебел, тому необхідно дотримуватися таких умов: не випускати птахів на пасовище голодними; пильно стежити за їхньою поведінкою; починати з короткотривалих випасів по 20-30 хвилині не випускати на занадто високий травостій.

Молодняк до 3-4-місячного віку, перебуваючи на пасовищі, легко простуджується, якщо його пір’я намокне від дощу чи роси, тому випас краще відкласти до повного підсихання травостою.

У природі страуси живляться переважно рослинними кормами. Унікальність цього травоїдного птаха — в його здатності перетравлювати клітковину на 60-65%. В умовах ферми його раціон повинен містити і спеціальні кормосумішки та подрібнене зерно.

Наш досвід вирощування страусенят показав, що їм можна давати корми для курчат-бройлерів. Обов’язковою умовою є відсутність у них препаратів для профілактики кокцидозу, які дуже отруйні для страусів. Такі комбікорми доповнюють трав’яним борошном або подрібненим люцерновим сіном (з 2-місячного віку), щоб нормалізувати в них вміст клітковини, нестача якої призводить до захворювання молодняку.

Стартерні раціони можуть різнитися за поживністю, проте тривале використання кормів з високим (22%) рівнем продажу настільки пришвидшує ріст молодняку, що призводить до занадто великої маси птаха та негативних проблем з кінцівками навіть за наявності великих вигулів. Ми встановили, що птах є життєздатнішим, якщо до річного віку набуває маси в 95-100 кг — племінний і 100-110 кг- відгодовуваний на м’ясо.

Під підвищеною увагою повинна бути організація годування страусів у репродуктивний період. Недогодовування, як і перегодовування у цей час негативно впливає на відтворювальну здатність птахів, їхню запліднюваність та виводимість яєць, на виживання страусенят.

На початок сезону парування (лютий-березень) птах має бути досить вгодованим. Доказом цього є пряма і широка спина в ділянці хвоста. У невгодованих страусів помітний невеликий горб, а з боків контури спини увігнуті.

Особливе значення для статеводозрілих страусів має сталість раціону. Якщо раптова його зміна або заміна якихось складових небажана для страусів у будь-якому віці, то для племінних — вдвічі знижується несучість та якість яєць. Будь-які зміни складу кормосумішей треба робити поступово — протягом семи днів.

У літній період (сезон парування) за безпасовищного утримання дорослі страуси отримають приблизно по 2.5 кг комбікорму на день.

Годування дворазове. Свіжу траву конюшини та люцерни додаємо до корму в подрібненому вигляді для стимулювання апетиту, а також як додаткове джерело протеїну. Найкращим джерелом вітамінів групи В, які синтезуються в організмі страусів в недостатній кількості, є пекарські дріжджі, які додають птахам щоденно з питною водою. Підвищена потреба страусів у марганці та цинку в репродуктивний період задовольняється за рахунок сірчанокислих солей цих елементів. Їх змішують з кухонною сіллю з розрахунку 120 і 100 г на 5 кг. Норма солі, в свою чергу, становить 0,5 % від маси комбікорму.

Перегодовування племінних птахів можна уникнути, якщо після закінчення сезону парування перенести їх на підтримуючий раціон. Для міжсезонного періоду ідеально підходить екстенсивне випасання на бідному пасовищі без підгодовування концентратами. В європейській частині Росії цей період припадав в основному на зиму, коли часто випас неможливий через погодні умови, тому доцільно перевести птахів на грубі та соковиті корми без концентратів.

Самиці страусів достигають статевої зрілості в дворічному віці, самці – на рік пізніше. На цей час оперення самців набуває чорно-білого забарвлення, а сіре пір’я у самиць дещо темніє. Початок сезону парування страусів припадає на березень і триває до кінця вересня, хоч часто період яйцекладки триваліщий.

Так, на нашій фермі одна страусиця знесла яйце 22 грудня, а в наступному році — 6 грудня. За сезон самиця може відкласти від 40 до 70 яєць середньою масою 1500 г.

На товарних фермах практикується вільне парування страусів, коли вони утримуються у загонах окремими родинами, групами з 25—30 голів за статевого співвідношення 1:1,5-2. Формування таких груп полегшується, за нашими спостереженнями, за сумісного утримання самиць і самців у зимовий період.

У період парування страусів необхідно утримувати в максимально просторих загонах.

За прийнятими Європі і підтвердженими у наших дослідженнях нормами для двох особин треба виділити 800-1000 м2, і по 200-300 на кожну додаткову голову.

Якщо умови утримання птахів нормальні, то самиці несуться через два тижні після початку сезону парування. В іншому разі необхідно перевірити стан здоров’я птахів і якість годування.

Подібно гніздам інших видів птахів, що влаштовуються під укриттям, страусові гнізда також бажано захищати від негоди чи спекотливого сонця.

В умовах Кубані для цієї мети придатні звичайні тіньові навіси. Дикі страуси починають насиджувати яйця після того, як у гнізді набереться 12-18 штук. У цьому процесі беруть участь почергово обоє батьків, до того ж вдень на яйцях у фермерських господарствах усього світу практикується інкубація яєць, яка дає змогу отримати велику кількість приплоду, хоча страусенята, виведені насиджуванням, звичайно, життєздатніші та енергійніші. Під страусині яйця легко пристосувати звичайний інкубатор, забезпечивши надійну вентиляцію: у кліматичних умовах, де існує підвищена вологість повітря, без кондиціювання повітря в інкубаторі досягнути потрібного мікроклімату досить складно.

За відносної вологості повітря понад 35% страусенята виводяться, зазвичай, слабенькі, малорухливі, нерідко з гематомами на шиї і пальцях. Щоправда, вони розсмоктуються безслідно після 1-2-денної перетримки у вивідній шафі.

Страусині ферми не тільки на Кубані, останнім часом ростуть як гриби і, в основному, себе виправдовують. Багато з них з’явилися з ініціативи за підтримки нашого інституту. Результати наукових досліджень лягли в основу практичних рекомендацій та консультацій, які ми готові надати всім бажаючим зайнятися розведенням унікального птаха — страуса.

М’ясо страусів надзвичайно ніжне, містить значно менше холестерину, ніж свинина або яловичина. В ньому багато білка і мало жиру. Нарешті, енергетична цінність страусятини вдвоє нижча, ніж у згаданих тварин, що робить її особливо привабливим харчовим продуктом для людей похилого віку.

Грант Арсенович Мікіртічєв, Північно-Кавказький НДІ тваринництва (СКНИИЖ), сел. Знаменське


Інші статті по темі: