Зараз огірки у великому дефіциті. Сіють їх люди у строки, встановлені поколіннями городників в тій чи іншій зоні України, вони добре ростуть, а десь в середині липня, тільки-но почнуть збирали перші плоди, як рослини за кілька днів «вигоряють на пні». І виникають різні домисли відносно цього явища — радіація від впливу чорнобильської аварії, кислотні та лужні дощі…
А причина природна й об’єктивна — масове захворювання рослин несправжньою борошнистою росою (пероноспорозом) та інші хвороби. Починаються вони зараз дуже рано, тому, аби бути з огірками, слід зробити все, щоб до масового поширення хвороб рослини сформували основну частину врожаю. Одержати ж дружний і ранній урожай можна за рахунок добору сортів і гібридів, які швидко зав’язують основну масу плодів (так звані сорти переважно жіночого типу цвітіння); внесення високих доз органічних добрив; вирощування розсади та використання закритого грунту чи тимчасового плівкового укриття.
Кращими сучасними сортами та гібридами вважаються: Конкурент, Бригадний, Береговий, Род-нічок, Надьожний, Декан, Капелька — плоди їх придатні як для консервування, так і для соління; Харківський, Криниця, Сіверський та Витязь теж дружно формують урожай, плоди можна солити, але до хвороб, особливо до бактеріозу та пероноспорозу, менш стійкі. Непоганий урожай придатних для салатів і консервування плодів можна отримати, вирощуючи сорти Парад, Водолій, Каскад, Міг, Кустовий, Дальнєвосточний 29. Якщо трапиться нагода придбати насіння, не нехтуйте й такими сортами та гібридами, як Зайка, Платовець, Топольок, Ніжинський Кубані, Воронезький. Унікальною здатністю протистояти практично всім хворобам відзначається сорт Фенікс. Для соління плоди малопридатні, але свіжі вони надзвичайно смачні і в поєднанні з помідорами, перцем, капустою та іншими овочами в серпні-вересні з них можна приготувати різноманітні салати.
На жаль, ми не можемо зараз рекомендувати гордість ніжинських городників, всесвітньовідомі сорти з неперевершеними засолювальними якостями -Ніжинський місцевий, Ніжинський 12 та інші цього сортотипу: вони не встигають до масового захворювання дати повноцінний урожай. Може, комусь і вдасться їх виростити розсадним способом та застосовуючи інші прийоми, але вірогідність одержання повноцінного врожаю невелика.
«Для огірків потрібен гній», — сказано в одній із старих книг з овочівництва. Якщо є можливість, вносьте його по 100-200 кг на 10 м2. Свіжий гній також можна вносити — вважається, що при його «горінні» помітно підвищується температура грунту, повітря на грядці збагачується вуглекислим газом, що прискорює формування плодів і збільшує їх кількість. Якщо органіки недостатньо, її можна вносити в ямки чи борозни перед сівбою або замульчувати після неї.
Сприяє одержанню раннього, дружного і високого врожаю ретельний добір та підготовка насіння. Брати його краще після дво- або трирічного зберігання — з нього формується урожай на десять днів раніше і в півтора раза вищий, ніж при сівбі свіжим насінням. Свіже насіння (попереднього року) прогрівають 5 — 6 год при температурі 56-60°С, але стежать, щоб воно було сухим і добре провітрювалось під час прогрівання. Можна також 45 — 60 днів тримати його над опалювальною батареєю чи іншим джерелом тепла з температурою 36 — 40°С. До або після прогрівання насіння бажано прошліфувати (засипати його в банку разом з невеликою кількістю крохмалю або дрібного піску і струшувати та обертати її 2 — 3 год). Найпростіший спосіб знезараження насіння — замочування протягом 20 хв в 1%-ному розчині марганцівки (1 г на склянку води). Після цього його замотують у добре зволожений шматок бавовняної чи лляної тканини, кладуть у плівковий пакет і ставлять у тепле місце з температурою 22 — 25°С. Через одну-дві доби насіння накільчиться, і його можна висівати в грунт чи горщечки.
Огірки вибагливі до тепла, насіння починає проростати при температурі вище 12°С, при 17 — 20° сходи з’являються на десятий день, а при оптимальній (25-35°С) — на четвертий-п’ятий. Тривалий вплив низької температури (8 — 10°С) може призвести до пригнічення рослин, а якщо 3 — 4 дні буде лише 3 — 4°С, вони можуть загинути. Згубно діють також найменші короткочасні заморозки і холодна, мокра погода.
Країна наша велика, з різноманітними грунтово-кліматичними умовами, і різниця в погоді, скажімо, між Херсоном, Закарпаттям і Поліссям дуже значна, тому неможливо дати універсальні й конкретні рекомендації щодо строків сівби. Вважається, що сіяти у відкритий грунт необхідно лише тоді, коли грунт на глибині загортання насіння прогріється до 12 — 15°С. Робити це бажано в два-три строки, ямки та рядки розміщувати на відстані 70 см, а насіння в рядках розкладати через 7 — 10 см, у ямках по 6 — 8 штук. Глибина загортання на перезволожених грунтах, що погано прогріваються, — 2—3 см, на легких, які можуть пересихати, — 6-8 см. Якщо грунт пересох, його з 2—3 дні до сівби поливають дощуванням або дають воду в ямки чи борозни.
Значно прискорює появу сходів укриття всієї грядки або рядків чи ямок плівкою, яку зразу ж знімають, як тільки-но з’являться перші сходи. Коли зійде все насіння, грунт розпушують, а з утворенням першого-другого справжніх листків сходи проривають, залишаючи рослини сортів з коротким стеблом (Харківський, Криниця) через 15-20, а з середнім та довгим (Роднічок) — через З0-40 см. Зразу ж після проривання підживлюють коров’яком або збродженим курячим послідом, розведеними водою у співвідношенні відповідно 1:5 і 1:10. Якщо у вас є лише мінеральні добрива, на відро води візьміть 15 г карбаміду (сечовини) і стільки ж сульфату калію (калійною сіллю та хлористим калієм підживлювати не бажано). Відро розчину розподіляють на 20 — 25 рослин. Щоб не було опіків, рослини відразу поливають із шланга чи лійкою. Вдруге підживлюють через 12 — 15 днів, втретє — перед змиканням стебел. Не захоплюйтесь підживленням лише азотними добривами — вони стимулюють буйне розростання стебел та листя, але затримують цвітіння й утворення плодів, які до того ж можуть бути порожніми і накопичувати багато шкідливих нітратів.
Практично в усіх регіонах України огірки слід регулярно поливати через 3 — 4 дні по 300 — 400 л на 10 м2, краще по борознах. Дощуванням поливають лише в суху жарку погоду, особливо на півдні та сході України, де часто бувають суховії і повітря дуже пересихає. Але поливи при цьому розпочинають об 11-й і закінчують о 18-й год, щоб на листках не затримувались краплі води, в яких швидко проростають збудники хвороб, і ці краплі стають центрами захворювання.
Найбільше прискорює одержання врожаю огірків розсада. Вирощувати її обов’язково в горщечках, кубиках, чарунках чи інших пристроях. З них зручно обережно вибирати рослини, не пошкоджуючи кореневої системи. Це дуже важливо, оскільки огірки не можуть швидко нарощувати нове коріння, довго хворіють, і ефекту від розсади не буде. Якщо зберегти все коріння, прискорення буде таким, як вік розсади, тобто 40, З0, 20 чи 15 днів. При цьому 40-денну розсаду вирощують у горщечках розміром не менш як 6X6 см, а для 15-денної достатньо 3X3 см (можна, скажімо, виростити непогану розсаду навіть у яєчній шкаралупі).
Насіння перед сівбою ретельно готують, як описано вище. У місці вирощування розсади температура після сівби має бути у межах 20-25 °С, з появою сходів її знижують до 14-17°, а в подальшому підтримують на рівні 20°С. У відкритий грунт висаджують з настанням стійких теплих днів, але передбачають плівкові укриття на земляних валиках, під дугами, ковпаками чи пакетами.
Продуктивно використовується площа городу, забезпечується більш ранній і високий урожай, зменшується ймовірність захворювання при застосуванні шпалери. Робити її можна як капітальну, на стовпчиках з добре натягнутим дротом, так і найпростішу — на дерев’яних кілках, між якими натягують алюмінієвий дріт чи шпагат, по яких і будуть витися стебла огірків, чіпляючись
вусами, адже за походженням ця рослина — ліана.
Вважається, що спори збудників хвороб потрапляють на листя огірків з дощами та росою. Щоб запобігти цьому, над грядками бажано створити постійну плівкову «парасольку», розташувавши її на висоті 1,2 —1,5 м, або ж накривати огірки на ніч перед дощем.
В останні роки випробувано багато хімічних засобів, аби врятувати огірки від хвороб. На жаль, одні з них виявилися неефективними, інші — шкідливими для здоров’я людей. А тому радимо для профілактики й боротьби з пероноспорозом, бактеріозом, аскохітозом, оливковою плямистістю та антракнозом застосовувати перевірений багатьма поколіннями городників, нешкідливий для людей і тварин, найбільш доступний хімічний засіб — 1%-ну бордоську рідину’ (100 г мідного купоросу і 100 г вапна на 10 л води). Обприскування починають з фази сім’ядольних листочків і повторюють через 8 — 10 днів. Плоди можна споживати через 5 днів після обробки цим препаратом. З борошнистою росою радимо також боротися, застосовуючи давно відомий препарат — колоїдну сірку (10 г сірки на 10 л води).
І останнє в низці заходів, що сприяють одержанню стабільного врожаю огірків: плоди слід збирати щодня в післяполуденний час, коли в них найменше нітратів.
В.Д. Давидов, канд. с.-г. наук
