Редька дайкон — японське диво


Я — початкуючий садівник і городник, а тому з особливою увагою розглядав вітрину овочевого магазину в невеликому німецькому містечку Вупперталь. До чого ж він не схожий на наші крамниці! Однак мою увагу привернули не суниці й сливи у січні, а напрочуд гарні коренеплоди білого кольору завдовжки 40-50 см. Це редька дайкон, про яку я чув вже досить давно.

Звичайно, я привіз насіння цієї редьки (сорт Міновасе). Дайкон надзвичайно смачний, не такий гіркий, як чорна редька, у ньому багато поживних речовин, вітамінів В, В2, С, ферментів. На батьківщині — в Японії — він є однією з провідних овочевих культур. Його можна споживати в їжу свіжим, відвареним і солоним. Чув, що молоде листя теж їстівне, однак сам його не куштував. Отже, на мою думку, ця культура заслуговує на увагу і її варто сіяти на присадибних ділянках у наших грунтово-кліматичних умовах.

Оскільки дайкон — рослина довгого дня, я висіяв насіння наприкінці червня. Грунт готував, як звичайно, однак перекопав його глибоко — на 40 см. Кислотність грунту на моїй ділянці дещо підвищена, вчені радять нейтралізувати її внесенням вапна, у проте з літературних джерел я довідався, що редиска добре росте при pH 5,5—7, можливо, і дайкон також потребує такого середовища. Я вніс комплексні добрива з мікроелементами. Передпосівної обробки насіння не проводив, хоча бажано замочувати його протягом доби.

Схема висіву 25X15 см, глибина загортання насіння 3 см. У кожне гніздо поклав по 2 — 3 насінини. На п’ятий — шостий день дружно зійшли сходи, однак деякі молоденькі паростки пошкодила капустянка. Тому довелося під час проріджування у фазі двох справжніх листочків пересадити зайві рослини на місце тих, що загинули. Я намагався пересаджувати їх з грудкою землі, тому прийнялися вони добре.


У кожному гнізді залишав після двох проріджувань по одній рослині. Після цього один раз підживив «зеленим добривом» (бур’яни настояв два тижні у воді з додаванням амофосу). Розпушував неглибоко і тільки перших три тижні. Через 50 днів після сівби ми вже ласували коренеплодами. Вони нам дуже сподобалися.

Вирощуючи дайкон, слід враховувати, що при весняному строку сівби рослини масово викидають стрілку і зацвітають. У мене зацвіли приблизно 10-15% рослин. Ми відразу видалили їх, при цьому урожай не зменшився і не погіршилися смакові якості коренеплодів. Вони були соковитими й ніжними, за смаком нагадували редьку, однак не такі гострі. Ця рослина невибаглива щодо зволоження, проте я про всякий випадок раз на тиждень (за сухої погоди) поливав міжряддя.

Урожайність дайкону — не менше 10 кг з квадратного метра. «Рекордний» коренеплід на нашому городі мав довжину 55 см, діаметр 8,5 см і важив 2,2 кг!
З дайкону можна приготувати смачний салат з олією чи сметаною (у чистому вигляді або в суміші з іншими овочами). Моя дружина готує з нього досить оригінальну страву. На гарячу сковорідку з жиром кладе два — три порізаних стиглих помідори. Потім додає тертий дайкон, заливає яйцем. Зверху посипає тертою бринзою і декілька хвилин запікає. Сіль і перець (якщо є бажання) додають за смаком.

Ю. Я. Кравченко 252055, м. Київ


Інші статті по темі:





Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *