За теплої погоди у квітні зацвітають абрикоси. У груші оголюються бутони, у яблуні — розпускаються плодові бруньки, у вишні, черешні та інших кісточкових відбувається їх набубнявіння. Тривале зниження температури повітря у квітні, що нерідко буває, може призвести до підмерзання плодових та ростових бруньок.
Обрізуючи кущі ягідних культур, слід стежити, аби не залишити серед них уражених борошнистою росою, які вкриті сірим нальотом з чорними крапинками, та скручених верхівок, пошкоджених попелицею. Щоб кущі щороку плодоносили і врожай мав високі смакові якості, варто видаляти всі гілки, приріст яких менше 10 см. Під час обрізування звертають увагу на переламані або суховершинні пагони. Їх пошкодили гусениці смородинової склівки. Вони живуть і розвиваються всередині пагонів, виїдаючи їх серцевину протягом двох років. Метелики смородинової склівки вилітають наприкінці цвітіння, тому є ще час для видалення і спалювання пошкоджених стебел, причому їх вирізують біля самої основи, не залишаючи пеньків.
Із штамбів молодих дерев знімають зимові обв’язки, під кущами та під деревами згрібають минулорічне листя, в якому зимували збудники багатьох небезпечних хвороб, — парші яблуні та груші, кокомікозу кісточкових, антракнозу смородини. В опалому листі та в засохлих бур’янах зимують гусениці листомінуючих молей, плодожерок. Зібране листя компостують або виносять за межі ділянки і спалюють. Виконавши цей простий захід, зменшуємо інфекційний запас збудників хвороб та кількість шкідників.
Суницю очищають від старого листя і квітконосів, в яких зберігаються збудники сірої гнилі, білої та бурої плямистостей. Підживлювати суницю в цей час азотними добривами не слід, тому що це не вплине на збільшення врожаю ягід, а викличе надмірний ріст листя, загущення кущів, погіршення смакових якостей ягід і сильне ураження їх сірою гниллю.
На малині не лише вирізують сухі пагони, які торік відплодоносили, а видаляють і слабкі, недорозвинуті та пошкоджені малиновою стебловою галицею (з характерними наростами-галами, в яких живляться та розвиваються дрібні рожево-оранжеві личинки) однорічні пагони. На 1 м рядка залишають не більше 20 пагонів. У залишених пагонів видаляють верхівки, підв’язують їх до шпалери чи до кілочків.
Уважно обстежте кущі чорної смородини для виявлення пошкодження їх бруньковим кліщем. Заражені бруньки збільшуються в об’ємі до 1 см, нагадуючи маленьку головку капусти, не розпускаються і пізніше засихають. Бруньковий кліщ є переносником вірусу махровості чорної смородини. Коли зараження бруньок слабке, їх зривають і знищують. Якщо кущ без ознак махровості, то його можна врятувати. Для цього зрізують усі старі гілки з кулястими бруньками, і залишають декілька однорічних пагонів. їх пригинають до землі, притискують і присипають землею. У присипаних бруньках кліщ не зможе розвиватись і переходити на здорові бруньки. Присипані пагони вкорінюються і з них виростають нові стебла, бруньки не заражені кліщем. Отже, методом кореневих відсадків від маточного куща можна отримати нові рослини і використати їх як садивний матеріал. Перед цвітінням, під час формування суцвіть, кущі смородини обприскують вапняно-сірчаним відваром. Якщо немає відвару, обробку проводять колоїдною сіркою (150 г/10 л води).
Буває, що деревця віком від 3 до 12 років уражуються цитоспорозом. Це особливо характерно для дерев кісточкових порід. Хвороба проявляється в усиханні тонких гілочок і утворенні ран або червонувато-коричневих вм’ятин на штамбах чи гілках. На корі формується безліч хаотично розкиданих чорних виступів — плодових тіл гриба, які нагадують гусячу шкіру. Вилітає інфекція гриба і заражає дерева у вологу весняну погоду. Спори розносяться краплями дощу, вітром, комахами і заражають ослаблені дерева. Зараження відбувається через механічні пошкодження кори, які утворюються за сонячно-морозних опіків, морозобоїн, пошкодження кори під час зрізування, при розломах.
Якщо в саду є дерева, уражені чорним або звичайним раком, цитоспорозом, пошкоджені мишами, або з морозобоїнами на корі, старі дерева з дуплами, їх можна полікувати. Погризені місця без попереднього зачищання замащують садовим варом або сумішшю глини з коров’яком (1:1) і обв’язують тканиною. У місцях ураження цитоспорозом зрізують засохлі гілочки, а на морозобійних, ракових ранах та дуплах зачищають відмерлу тканину до здорової, після чого обробляють деревину 3-5%-ним мідним або 5-8%-им розчином залізного купоросу. Після дезінфекції рани замазують садовим варом чи розчином глини з коров’яком і накладають пов’язку з тканини.
У саду варто перекопати та розпушити грунт у пристовбурних смугах і міжряддях. Перекопування грунту дасть змогу відтягнути строк появи імаго шкідників, які зимують у грунті, внаслідок їх загортання в глибші шари (вишнева муха, пильщики, плодожерки).
Плюсові температури в період зимових відлиг та в березні прискорюють вихід із стану спокою рослин та реактивацію шкідників саду. На яблуні та груші з початком розпускання бруньок можна побачити садових довгоносиків — сірого брунькового і яблуневого квіткоїда, і шкоду, яку вони завдають плодовим брунькам. Перший вид обгризає молоді листочки, а другий викликає «плач» у бруньок. Через проколи, які робить квіткоїд (живлячись або відкладаючи в бутони яйця), виділяється клітинний сік — пасока. На чорній смородині та калині, на молодих листочках вже відроджується попелиця, розпочинаючи свою шкодочинну діяльність. У цей період на деревах та ягідних кущах з’являються гусениці брунькової листокрутки, листокрутки кривовусої смородинової та вербової, жовто-оранжеві личинки яблуневої медяниці, червоний плодовий та звичайний павутинний кліщ, грушевий та смородиновий галові кліщі, червоногалові попелиці на яблуні та червоній смородині, вишнева та сливова обпилена попелиці. Вгризаються в бруньки і виїдають їх малинова, смородинова і вишнева брунькова молі, об’їдає бруньки та листки ви їдкі, сливи, черемхи, горобини, груші, яблуні плодова горностаєва міль.
Теплі весняні дощі та плюсова температура прискорюють дозрівання і вихід спор парші яблуні, комікозу вишні, антракнозу смородини і зараження інфекцією молодих листочків.
Якщо для обстеження плодових дерев та кущів виявлені зазначені шкідники, то яблуню та грушу обприскують одним з інсектицидів.
І .В.Шевчук, канд. с.-г. наук, Інститут садівництва УААН
