У цьому місяці слід прискорити завершення і цілеспрямоване формування крони плодових дерев. Неприпустимо виконувати ці роботи після розпускання бруньок.
Зробіть зачистку дупел або ран на штамбах і скелетних гілках до живої тканини, продезінфікуйте 3%-им розчином мідного купоросу або слабким розчином марганцівки. Дупло заповніть будівельним розчином (6 частин піску, 1 частина вапна), щоб не потрапляла до нього вода. Після засихання розчину зафарбуйте цю ділянку олійною фарбою.
Рани на деревах доволі ефективно лікувати в такий спосіб. Рано навесні, коли тільки-но розпочнеться активне ділення клітин камбію, по межі рани або дупла гострим ножем знімають луб, оголюючи смужку живого камбію, затим смужкою чорної плівки завширшки 5 — 8 см знизу догори «забинтовують» пошкоджене місце, перекриваючи попередній виток наступним. У темряві клітини камбію активно діляться, сприяючи швидкому утворенню наросту в ушкодженому місці. За місяць до осінніх приморозків плівку поступово знімають, щоб новоутворена кора загартувалася до настання періоду зимового спокою.
На старих деревах видаляють відмерлу кору металевою щіткою, не допускаючи травмування живої тканини. Очищення штамбів і скелетних гілок бажано виконувати за похмурої погоди з обов’язковим використанням підстилки (плівка, толь, тканина тощо). Зчищені рештки кори слід збирати і спалювати, а дерева побілити вапняним розчином (30%), додаючи до нього купорос (100-150 г на 10 л води).
У фазі набубнявіння бутонів розпушують грунт у міжряддях, щоб зберегти вологу в грунті; обробляють дерева 3%-ою бордоською рідиною. Коли навесні вологи в грунті не вистачає дерева поливають. «Плач» бруньок (краплинок соку на бруньках) свідчить про наявність брунькоїда, якого у ранкові години слід струшувати на заздалегідь підготовлену підстилку за допомогою дерев’яної кувалди, ударна поверхня якої вкрита повстю або поролоном. Від легких ударів по гілках довгоносики осипаються на підстилку, їх збирають і знищують. Якщо в саду виявлено значну кількість довгоносиків-квіткоїдів, то обробку дерев 3%-ною бордоською рідиною можна поєднати із застосуванням інсектицидів.
Слід пам’ятати, що при температурі 18°С довгоносики й інші жуки розлітаються, тому струшувати їх слід тоді, коли вони ще перебувають у малорухливому стані.
У цей період (не пізніше II декади) висаджують кісточкові породи, яблуню і грушу на вегетативних підщепах, кущі ягідних культур. Посадкові ями, як правило, мають бути викопані з осені, їх заправляють органічними та мінеральними добривами. Головне — під час садіння не допустити підсушування кореневої системи саджанців, максимально зберегти ростові бруньки на штамбику і бокових гілочках, не допустити загинання коренів у посадковій ямі (садити «п’ятку» саджанця на вершину земляного конуса, який формують у ямі при садінні, а корені рівномірно розправляти, спрямовуючи донизу), штамбику саджанця надавати строго вертикального положення. Після садіння обов’язково полити, виливаючи 2 — 3 відра води в лійкоподібне заглиблення, сформоване навколо стовбура, домагаючись, щоб вода повністю ввібралася грунтом. Саджанець, якщо у нього немає бокових галужень, вкорочують на висоті 65 — 70 см на добре розвинуту бруньку. Затим підв’язують до опорного кілка (способом «вісімки»), який забивають у посадковій ямі до садіння саджанця.
Саджанець на сіянцевій підщепі має бути висаджений на таку глибину, щоб коренева шийка була на 1 — 2 см глибше рівня грунту. Після садіння і поливання пристовбурний круг мульчують сипучим матеріалом.
Настає час готувати димові купи, до складу яких входять добре займисті матеріали (ЗО %) та тліючі і димоутворювальні компоненти. Розташовувати їх слід з підвітряного боку в такій кількості, яка б забезпечила щільне заповнення саду димом. Під час цвітіння дерев, при зниженні температури наприкінці дня до 2°С, купи слід підпалювати, а закінчують задимлення саду близь-ко 9—10 год. ранку.
Добрий спосіб збереження квітуючих садів — обприскування дерев чистою водою за допомогою ранцевого обприскувача. Тому завчасно перевірте його стан і придатність до використання.
Корисно до цвітіння (в фазі висування бутонів) підживити плодові рослини. Для цього візуально опустіть на грунт проекцію крони ваших дерев і по межі проекції зробіть сапкою канавки. Глибина канавок для зерняткових 8—10 см, для кісточкових — 6 — 7 см. Якщо грунт сухий, то зробіть зволожуючий полив, а затим внесіть робочий розчин органічних добрив з розрахунку 1,5 відра на 1 погонний метр канавки. Робочий розчин, розбавляючи водою, готують так: гноївка — 1:2, коров’як — 1:5, пташиний послід — 1:10. Удобрюють одним із названих розчинів, до речі, коров’як і пташиний послід мають бути збродженими (настояними 4 — 5 днів). Після всмоктування в грунт робочого розчину добрив канавки загортають грунтом, а пристовбурні смуги мульчують.
Обстежте сад з приводу пошкодження штамбів дерев гризунами і, якщо вони є, то в таких місцях під час сокоруху, слід виконати щеплення містком. Спочатку рану обробіть розчином ростактивуючої речовини (зараз їх у продажу велика кількість). Зокрема можна використати гетероауксин (150 — 200 мг л) або КАНУ (200 — 300 мг/л). Після цього пошкоджене місце необхідно ретельно замастити садовим варом. Затим готують однорічні пагони будь-якого зимостійкого сорту тієї породи, дерево якої лікують. З обох боків пагона, роблять косі зрізи довжиною 5 — 6 см, які мають контактувати з деревом. Слід зауважити, що довжина живця має бути більшою, ніж ширина рани і живець має бути у стані фізіологічного спокою. З протилежного боку зрізу на живці роблять короткий зріз для кращого контакту з корою пошкодженого дерева.
На корі, вище і нижче рани, роблять. Т-подібні розрізи, в які вставляють кінці живця. Кількість живців визначається товщиною штамба, але їх має бути не менше двох.
Вставлені живці прикріплюють тоненькими цвяшками (завдовжки 2,5 см), щільно обв’язують поліхлорвініловою плівкою, а всі щілини замаюють садовим варом.
Догляд за прищепами полягає в регулярному видаленні на живцях-містках листків і бокових пагонів.
Якщо виникла необхідність у перещепленні дерев, особливо кісточкових порід, його можна виконувати від початку набубнявіння бруньок до початку цвітіння. Успіх перещеплення залежить від таких факторів:
- дерево, яке підлягає перещепленню, має бути неушкоджене морозобоїнами, сонячними опіками, без механічних пошкоджень штамба і скелетних гілок;
- мати річний приріст не менше 25 — 30 см і світле забарвлення деревини на зрізі;
- дерева у віці 8 — 10 років щеплюють за один рік, старші — за 2 — 3 роки;
- чим старіше дерево, тим більше на ньому щеплюють живців;
- живці мають бути в стані біологічного спокою (до початку розпускання бруньок);
- до початку щеплення необхідно набути хоча б початкових навиків з техніки щеплення.
Щепити можна різними способами: в розщіп, у боковий заріз, за кору. На живці роблять косий зріз довжиною 3 — 3,5 см. Він має бути рівним і чистим. Форма зрізу визначається вибраним способом щеплення, довжина живця — з двома бруньками.
Важливо не допустити підсушування зрізів і не торкатися зрізаної поверхні руками, щоб не забруднити її. У верхній частині живця роблять зріз «на бруньку» (тобто косий зріз під кутом у напрямку від верхівки бруньки до її основи, але на 1 — 2 мм вище від неї).
На перещеплюваному дереві зрізують гілки, дотримуючись незмінного правила: нижні гілки мають бути вкорочені на 50 см, гілки другого ярусу — на 35 см, третього — на 20 см, а центральний провідник — бути вищим, верхнього ярусу на З0 см. Застосувавши один із способів щеплення, вставляють живець так, щоб обов’язково збіглися камбіальні тканини підщепи і живця. Місце щеплення обв’язують стрічкою поліхлорвінілової плівки завширшки 0,8-1 см і ретельно замазують садовим варом, замазують також і зріз на верхівці живця. Дереву приділяють посилену увагу щодо догляду (поливання, підживлення, розпушування грунту у пристовбурному крузі) і регулярно виламують новоутворені молоді пагони на залишених частинах дерева—підщепи.
Досить напружена робота у цьому місяці в ягіднику, особливо у І декаді, адже до розпускання бруньок слід виконати ряд важливих операцій. Необхідно закінчити обрізування кущів, якщо ця робота не зроблена восени. На смородині після обрізування має бути 15 — 16 добре розвинутих гілок (різного віку по 4 шт.): від минулорічних прикореневих пагонів до чотирирічних гілок. У кущі спочатку вирізують старі, хворі, поламані, гілки, що лежать на землі, та слаборозвинуті прикореневі пагони. Якщо верхівки гілок мають ознаки уражень борошнистою росою, то їх слід вкоротити до здорової тканини. Виявивши на пагонах великі округлі бруньки (ознака заселення смородинового кліща), їх слід видалити, а за сильного заселення гілку видаляють повністю.
Агрус і порічки обрізують як і чорну смородину, але залишають меншу кількість прикореневих однорічних пагонів і гілок різного віку (по 3 шт.). Крім того, залишають ще 3 гілки старше 4 років. За наявності ознак ураження верхівок борошнистою росою, їх укорочують до живої тканини, верхівки здорових гілок на порічках не вкорочують, щоб не зменшувати врожай на кущі.
До розпускання бруньок бажано обробити кущі ягідних культур амонійною сіллю — 4,6 (менш токсична форма ДНОКу) — 100 г на 10 л води. У фазі бутонізації, перед цвітінням кущі слід обробити одним із наявних інсектицидів проти попелиці, кліщів, галиць та інших шкідників.
Необхідно підживити кущі рідкими органічними добривами. Для цього сапкою з обох боків рядка на відстані З0 см від рослин зробити борозни глибиною 6 — 8 см, полити звичайною водою, а потім внести рідкі добрива. Гноївку, коров’як, пташиний послід розбавляють водою як і при підживленні дерев, вносять по 1 відру добрив на 1 погонний метр борозни. Після вбирання грунтом рідкого добрива борозни загортають грунтом і мульчують сипким матеріалом (перегній, компост, тирса, солом’яна січка тощо) шаром 5 — 6 см.
У малиннику зв’язані на зиму кущі розв’язують і вкорочують верхівки пагонів до живої тканини на добре розвинуту бруньку. Розпушують грунт, підживлюють як і смородину. Якщо малину вирощують на шпалері, то пагони слід підв’язати до дротів шпалери за допомогою м’якого ізольованого дроту, залишивши в рядку 12 — 14 шт. на 1 м погонний. Якщо до цього часу не видалені пагони, що відплодоносили, то це треба зробити негайно.
Кущі малини і грунт слід обробити амонійною сіллю — 4,6 або 3%-ною бордоською рідиною. На початку розпускання бруньок за наявності грибних захворювань (іржі, антракнозу, пурпурової плямистості тощо), якщо напровесні не застосовували ДНОК, то необхідно насадження малини обробити 3%-ною бордоською рідиною. У фазі бутонізації за наявності шкідників (довгоносиків, жуків, малинової мухи) застосовують інсектициди. Їх можна вносити в суміші із замінниками бордоської рідини.
Після видалення бур’янів і неглибокого розпушування грунту міжряддя мульчують.
На суничній грядці дуже важливо своєчасно вичесати граблями старе засохле листя, що перезимувало, рештки укривного матеріалу тощо, та до початку росту рослини обробити амонійною сіллю — 4,6, а на початку відростання суниці рослини корисно обприскати 1 %-ою бордоською рідиною. З появою бутонів проти шкідників застосовують інсектициди.
Дуже корисним в цей час буде підживлення суниці рідкими органічними добривами у такий же спосіб, як і ягідні кущі. Також добрі результати дає внесення в міжряддя свіжого гною з перекопуванням на глибину 25 см (штик лопати) та перевертанням грунтового пласта.
Не пізніше другої декади квітня необхідно завершити садіння кущів ягідних культур. Саджанці смородини слід садити на 3 — 4 см глибше, ніж вони росли в розсаднику, а після садіння пагони зрізати над брунькою на рівні грунту. Після садіння рослини обов’язково полити, а грунт навколо кущів замульчувати.
Аналогічно з смородиною обрізують висаджені саджанці порічок і агрусу, а малину — на висоті З0 см від поверхні грунту.
О.В.Романов
