Компости. Як краще зробити?


Компост

Якщо кваліфіковано порівнювати вплив на рослини які мають різні традиційні компости і вермикомпости з такого ж вихідного органічного матеріалу, то все стає на свої місця.

Щоб правильно і зрозуміло «розкласти по полицях» все, що хочеться прояснити в статті, краще, напевно, почати з термінології, яка буде застосована в статті. Перш за все, міжнародне розуміння слова «компост». Для нас звичніше розуміти його як суміш різних органічних відходів, призначених для подальшого природного перепрівання і перетворення в суміш з дрібних частинок колишньої органіки. Насправді під компостом розуміється готовий продукт перетворення самих різних органічних залишків в суміші або в однині (побутове сміття або тільки солома, тільки листя). Тією ж мірою готовності, коли він перетворюється в перероблену природними факторами, вельми однорідну, розсипчасту масу, найбільш придатну для застосування за призначенням.

Традиційні компости перетворюються в готовий для застосування хліборобом продукт в результаті абсолютно природних факторів, головними з яких є помірна вологість і тепло. Тепло на початковій стадії, найчастіше, наростає в товщі компостної купи завдяки термофільним бактеріям, що широко застосовується для обігріву парників і весняних теплиць. Після термобактерій органіку розкладають інші мікроорганізми природного середовища. Готовий компост може бути будь-якою вологості.

Вермикомпост, або компост, отриманий за допомогою черв’яків, іноді в торгівлі ще називають біогумусом, що вірно не до кінця, бо біогумус — це найважливіша складова частина вермикомпосту, але не весь вермикомпост. Цей вид компосту отримують, в кінці — кінців, теж за допомогою природних факторів (звідки ж черв’яки!), але в цьому випадку черви мають вирішальний вплив в ході перетворення органічних матеріалів в вермикомпост.


Порівнюючи ціну хорошого перегною і вермикомпосту, практикуючий аграрій мимоволі задається питанням доцільності придбання значно більш дорогого вермикомпосту. Якщо в світі, наприклад у Франції, ціна однієї тонни вермикомпосту коливається від 700 до 2000 франків за тонну, при ціні звичайного гнойового компосту в 500 франків на тонну, то у нас в Україні різниця ще більш вражаюча. В Росії в кожній конкретній місцевості — своя ціна, але закономірність все одно зберігається.

До того ж, якщо провести стандартний порівняльний агрохімічний аналіз на вміст основних елементів живлення для рослин в компостах, в розрахунку на одиницю сухої речовини, то по ряду показників вони дорівнюватимуть, а деякі краще на користь вермикомпоста всього на 10-15%. Всього — то 10-15%, при триразовій різниці в ціні!? Здавалося б, після цього слід взагалі підвести риску в дискусії на тему, чому віддати перевагу.

Але практика кваліфікованого застосування компостів говорить зовсім інше.

По — перше: слід відразу визначитися зі сферою застосування як традиційних компостів, так і вермикомпосту. Не думаю, що якийсь аграрій додумається і дозволить собі розкіш перегноєм удобрювати навіть весь город, не кажучи вже про фермерські угіддя. Ясно, що таке добриво можна собі дозволити застосовувати хіба що в теплицях, парниках; в сумішах для розсадних горщиків і касет для розсади. Особливо широко їх зараз застосовують в приготуванні комерційних грунтів, де основою є, найчастіше, різні торф’яні грунти, багаті органічною речовиною, але речовиною важкодоступною. В крайньому випадку, готові компости дозволені для внесення під посадку чагарників і дерев для заправки посадкових ямок, в посадкову ямку під картоплю або розсаду. Коротше кажучи, внесення строго цілеспрямоване і під культури, що дають високу віддачу від внесення таких добрив.

І ось тут, практика цілеспрямованого застосування, де результат проявляється швидко і наочно, так само чітко з’ясовується і різниця в практичному впливі різних компостів на рослини і урожай, в результаті. Так, від традиційних компостів, що застосовуються в сумішах для вирощування різних культур, нерідко спостерігалися випадки пошкоджень і навіть повного «випалювання» рослин азотом; пригнічення рослин вже при помірно-недостатніх поливах. Додавання ж до таких сумішей всього 20% вермикомпосту дає можливість повністю запобігати таким випадкам.

Однакова кількість додаються в порівнювані суміші компостів (а значить, і однакову кількість поживних речовин) давали абсолютно різні результати в зрості, розвитку рослин і врожаї від них на користь вермикомпосту. Мало того, добавка всього 10 або 20% вермикомпосту в результаті забезпечували практично однаковий результат у врожаї.

Такі факти зайвий раз показали, що для рослин в вермикомпості цінні не тільки кількості поживних речовин, а й щось більш цінне, ніж не те що мають звичайні компости. Дослідження цих феноменів дали чіткий доказ того, що існує разюча відмінність у спільнотах мікроорганізмів в традиційних компостах і біогумусі. Природа мікробіологічних процесів в біогумусі і компості абсолютно різна. Так, в активній фазі компостування головну роль відіграють термофільні бактерії, а в активній фазі утворення біогумусу (вермикомпосту) — інші грунтові мікроорганізми. Мезофіл і грибки, активність яких стимулюють черви. Основна частина найбільш корисних мікроорганізмів потрапляє в масу капролітов — основи вермикомпосту, при проходженні через травний тракт черв’яків. Тому-то капроліти є своєрідним резерватом і акумулятором активності корисної грунтової мікрофлори і його потенціал, який виявився значно вищим, ніж у звичайних компостів.

Крім сказаного виявлено, що біогумус вермикомпоста має величезний потенціал як біостимулятора росту. Проте, в цьому випадку спостерігається, що не вивчена ще до кінця, дивовижна мудрість природного фактора: на відміну від звичайних компостів, на вермикомпост практично не буває непомірного «жирування» рослин, зайвих нітратів в плодах і втрати смаку або лежкості. Навпаки, всі ці корисні властивості врожаю тільки вдосконалюються при помірно-високому рівні врожаю і збереження максимально-можливого «здоров’я» удобрених вермикомпостом рослин. Подібне явище спостерігається ще тільки при застосуванні препаратів ЕМ — технології і компостів, приготованих за допомогою цих препаратів. По всьому видно, що основа цього феномена одна і та ж — потужні природні регуляторні функції співтовариства мікроорганізмів здорового грунту.

На додаток до викладеного, з’ясовані і причини буферної здатності вермикомпосту, що полегшують долю рослин під час посухи, підвищенні засолення середовища де розташовані корені рослин і передозування мінеральних добрив або звичайних компостів. Вона в надзвичайно високій буферності, потужності обмінно-поглинаючого комплексу органічної речовини біогумусу вермикомпосту. Крім сказаного, ці властивості в досвіді продемонстрували і дивовижну післядію такої органічної речовини. Так, в дослідах еквівалентні кількості перегною з підстилкового гною і вермикомпосту в перший сезон дали прибавку відповідно 0,3 ц / га зернових одиниць і 3,4 центнера з гектара, причому аналогічний результат зберігався і в наступні чотири роки.

Зрозуміло, не слід перебільшувати переваги ні вермикомпосту, ніяких інших чергових «модних» або «надпотужних» агрохімікатів, біостимуляторів і тому подібного. Як показує практика багатьох десятиліть, чудес в аграрній справі не буває. Але грамотне застосування цих агроматеріалів окремо або в продуманому поєднанні, завжди здатне додати 20-50% до врожаю, а в критичних ситуаціях і взагалі врятувати весь урожай від загибелі.

Так і дорогий вермикомпост слід застосовувати там, де він доступний за ціною, там, де вирощується дорога продукція, економічно виправдовує застосування дорогих матеріалів. Він, без сумніву, краще кращих компостів, але життя змушує завжди рахувати до підсумків в урожаї і прибутку. Тільки і всього.

Бураков Іван Іванович. — Вчений агроном, плодоовочівник-виноградар.


Інші статті по темі:





Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *