Торік городи у наших краях стали справжнім «полігоном» для випробувань природних катаклізмів. Через пізню й холодну весну довелося всі городні культури висіяти і висадити розсадою з великим запізненням. Потім дошкуляли суховії, які виснажували землю, не давали городникам заснути до пізньої ночі. Зі шлангом у руках ми поливали городи, щоб врятувати свої насадження. То йшли дощі, потім на декілька днів розпогодилося, засяяло тепле сонечко, у трудівників з’явилася райдужна надія…
Але знову пішли багатотижневі дощі, що нагадували всесвітній потоп, вони заполонили всю Україну. Що не день — дощ, а в невеликих перервах — волога спека. Земля швидко вкривалася твердою кіркою, яку негайно потрібно було руйнувати.
Навіть у городників з великим досвідом опускалися руки з відчаю. А після дощів і холодних ночей зробив свою чорну справу фітофтороз. Більшість областей України залишилася без помідорів.
У мене ж із 5600 кущів від фітофторозу не загинув жоден (якщо не рахувати 6-8 кущиків, які знищила ведмедка). Вони стояли зелені, немов оазис у пустелі, сповнені сили та енергії, виблискували плодами різних кольорів і відтінків, радуючи душу кожного, хто їх бачив.
За десятиріччя праці на землі я випробував безліч сортів. Зараз у моїй колекції є сорти, які залишилися в не багатьох, а деяких з них ні в кого немає в Україні. Плоди у них не тільки дуже смачні, а й великі. Розповім про них докладніше.
Сорти помідорів
Виставковий — високорослий, великоплідний сорт, плоди червоні, плоско-округлої форми, соковиті, солодкі, дуже смачні, маса плода до 1,5 кг, призначення універсальне.
Російський розмір — вражає розміром та масою плодів (найбільший важив 2 кг 700 г, і це у неврожайний для помідорів рік, решта — 900-1000 г). Помідори дуже смачні, солодкі, м’ясисті, чудово підходять для салатів та на томатний сік.
Біфмастер Вен (Італія) — сорт універсального призначення. Середньоранній, високорослий, плоди плоско-округлої форми, масою 1,5-2 кг. Щодо смакових якостей, то, на мою думку, цьому сорту немає рівних серед високорослих. Незважаючи на підвищену вологість ґрунту, плоди не розтріскуються і довго зберігаються зірваними з куща, не втрачаючи смакових та поживних якостей.
Гігант-32 — новий суперперспективний сорт. Такої кількості великих плодів ви не знайдете на жодному кущі інших сортів. Вони солодкі, соковиті, делікатесні. їхній стабільно високий врожай не залежить від погодних умов.
А скільки радощів та насолоди своїми смаковими якостями приносять мені багато років поспіль великоплідні сорти: Гігант Новикова, Деліціозус. Гігант американський, Спринт Таймер, Гігант Семенко, Альонушка. Корніївський, Планета та інші!
Багато у моїй колекції середньостиглих і кімнатних сортів. А пізньостиглі сорти: Шедевр-2. Довгозберігаючий, Жираф, Дарунок осені — диво природи, інакше не скажеш. Вони, за умов правильного зберігання, залишаються свіжими аж до квітня і мають прекрасні смакові якості.
Високорослі сорти потребують підв’язування до шпалери, пасинкування та інших агротехнічних заходів. Не в кожного городника є на це час, а декому й не під силу.
Мені до сліз шкода наших стареньких бабусь, які гнуть спину на помідорному полі з ранку до вечора, а потім їхню важку працю миттєво знищує фітофтороз. Де ж вихід, що робити, аби щороку бути з помідорами та консервацією?
На мій погляд (це підтвердили і багаторічні дослідження на полях Агроуніверситету, дослідних станцій), гарантований високий урожай залежить насамперед від вдало вибраного сорту, саме він — усьому голова. Тому я хочу розповісти про сорти, які дуже стійкі до фітофторозу. Коли пишуть «не уражуються фітофторозом» — не вірте, таких сортів у світі не існує. Є дуже стійкі сорти, але й вони за несприятливих умов та недотримання елементарних правил агротехніки можуть загинути. Зазвичай спалах фітофторозу припадає на другу половину літа. Тому раджу висаджувати ультраранні і ранні сорти помідорів, які до цього часу повністю достигають і дають повноцінний урожай.
Звичайно, дуже складно в одному сорті поєднати всі необхідні якості: високу врожайність, велику масу плода, гарний товарний вигляд, відмінні смакові якості, транспортабельність, стійкість до хвороб та шкідників. Тому я пропоную декілька з багатьох випробуваних мною сортів моєї колекції, які заслуговують на увагу.
У минулий, несприятливий для багатьох овочевих рослин рік, перший урожай славнозвісного сорту Ефемер я зібрав через 80 діб після появи сходів. Цей сорт низькорослий, ультраранній, самозапильний (за будь-якої погоди — і в дощ, і в холод), суперурожайний. З одного куща я збирав 9-10 кг плодів масою 110-130 г, солодкого смаку, м’ясистих, соковитих, універсального призначення. Достигають вони дружно.
Нехтуючи всіма агротехнічними вимогами, провів експеримент. Коли зібрав увесь урожай Ефемера, перекопав грядку і посадив на тому ж місці підготовлену розсаду цього ж сорту… Перемога! З однієї ділянки зібрав два врожаї! Дякувати Богу, погода сприяла. Увесь серпень і до кінця вересня було сонячно й тепло. Другий урожай не поступався першому, але смак плодів був трішки гірший.
ЕРК — плоди у нього овальної форми, солодкі, смачні, масою 100-110 г, на одному кущі зав’язується до 95 плодів. Сорт ідеально підходить для салатів, консервування та приготування томатного соку. Достигає разом з Ефемером.
А як приємно вражає новий сорт Вашингтон — піраміда плодів, масою 150-200 г, за якими ні стебла, ні листя не видно. Вони смачні, щільні, круглі, червоного кольору, не розтріскуються, транспортабельні. Це дає змогу доставляти надлишок продукції на базар у першій декаді травня.
Мрія садовода — об’єднала всі найкращі якості вищезгаданих сортів. А врожай з розрахунку на 1 м2 я отримав ще більший, смаковими якостями цей сорт теж не поступався іншим.
Не можу не згадати ранній (85-90 днів від сходів), мій улюбленець Рожевий Фламінго. Висота куща — 100-120 см, тому його треба підв’язувати до шпалери. Дуже стійкий до несприятливих погодних умов та загущення. Смачний, корисний, лікувально-дієтичний. Найсолодший з тих, які мені довелося скуштувати. Плоди важать 300-350 г, маленьких немає, м’ясисті й транспортабельні.
Коли ми завели мову про сорти помідорів, які дуже стійкі до чуми XXI віку — фітофторозу, а ви хочете мати їх свіжими на столі до приморозків, треба вирощувати інде-термінантні (високорослі) сорти.
Новий суперперспективинй сорт — Сонце Піднебесної (Китай). Взагалі, цей сорт потрібно бачити, словами про нього не розповіси. Круглі, глянцеві плоди жовтогарячого кольору, масою 300 г. Ніжний, м’який, солодко-кислуватий сік, налитий у склянки, стане справжньою окрасою святкового столу. А незвичайний (мандариновий) колір та дивовижний смак сподобаються навіть вибагливому гурману.
Жовтогарячі й рожеві помідори містять більше вітамінів та мікроелементів, ніж червоні, а каротину, який запобігає виникненню злоякісних пухлин, у Сонця Піднебесної в десятки разів більше, ніж у інших сортів.
Тибетські монахи, які вважаються довгожителями, споживають лише жовті та жовтогарячі помідори. До речі, насіння цього сорту подарували мені саме вони — через знайомих колег.
Арабські емірати — у цього сорту надзвичайно гарні, червоні плоди з носиком, масою 100-120 г кожен. Зібрані в китиці, вони грайливо виблискують у сонячних променях. Завдяки високому вмісту вітамінів та мікроелементів цей сорт ще називають «Арабським лікарем” за його неперевершену лікувально-профілактичну дію. Плоди довго зберігаються зірваними, транспортабельні.
Штраух (Німеччина) — найкращий, з неперевершеними смаковими якостями сорт у Німеччині. Неодноразовий чемпіон різних виставок, він для прагматичних німців став фаворитом і ціна на цей сорт там удвічі вища, ніж на інші помідори.
Червоні, круглі плоди висять китицями до 18 штук на кожній, масою по 110 г, а на кущі їх 120 і більше. Помідори м’ясисті, соковиті, транспортабельні, універсального призначення. Сорт плодоносить до приморозків, що дає змогу смакувати свіжими помідорами з ранньої весни до пізньої осені. За високі смакові якості та стійкість до більшості захворювань німці з гордістю називають цей сорт «національним досягненням».
У зв’язку з різкими змінами погодно-кліматичних умов на планеті (а прогнози вчених на майбутнє — невтішні), мої пошуки в останні роки спрямовані на те, щоб залишити в колекції помідори, пристосовані до цих змін.
Вищезгадані сорти пройшли жорсткі випробування на ділянках, спеціально заражених фітофторозом, альтернаріозом, кладоспоріозом, вірусом тютюнової мозаїки та іншими поширеними хворобами помідорів. І вони протягом багаторічних експериментів вийшли переможцями.
Три останні сорти, яких ви ще не знайдете в жодному кіоску, не потребують хімічних засобів захисту від фітофторозу. Але їм необхідні відповідні агротехнічні заходи: підв’язування до шпалери, пасинкування, обривання нижнього листя, обов’язкове прополювання і т.д., про що неодноразово писали.
Ранні низькорослі сорти потребують найменших трудових зусиль і їх теж не потрібно захищати хімічними засобами.
Торік мені довелося побачити у своєму селі (зверніть увагу, не в місті!) сумну картину. Велика черга односельчан вишикувалася за помідорами, які привезли з Херсонщини. До речі, ціна на них була майже така, як на банани, привезені з-за океану.
Олександр Кріпак, с. Мишурин Ріг
