Головна біда тих хто вирощує картоплю — фітофтора. Мені допомагає позбавитись від цієї напасті технологія, запропонована моїм земляком В.І.Теліциним, яку я удосконалив.
Грядки готую з осені на місці доріжок. На дно кладу бадилля моркви, буряка і капустяні кочеригі, проливаю рослинні залишки слабким настоєм козячого гною, прикриваю скошеною травою і, нагортаючи землю з сусідніх грядок, формую гряду висотою 35-40 см і шириною 50 см (по верху).
Грядки під картоплю чергую з низькорослими городніми культурами — морквою, столовим буряком, капустою. Тоді всім рослинам вистачає світла. Навесні, як тільки грунт дозріє, за допомогою садового бура діаметром 25 см роблю з інтервалом 50 см лунки глибиною 20 см. У третій декаді квітня в кожну вношу третину відра перегною, 1,5 ст. ложки суперфосфату і півсклянки золи.
Все перемішую, проливаю розчином Фітоспорін і кладу по дві бульби картоплі масою близько 70 г з міцними паростками (картопля ранніх і середньостиглих сортів попередньо пророщую протягом місяця в ящиках при температурі 18 ° на розсіяному світлі). Бульби закриваю шаром компосту і пучком сіна, а гряду — нетканим матеріалом.
Коли паростки пробиваються через мульчу, я обприскую рослини і знову засипаю їх компостом і сіном. Укривний матеріал тримаю, поки не мине загроза заморозків.
Перед цвітінням картоплі обриваю з кущів все нижнє листя, видаляю хворі рослини, проливаю лунку водою, обробляю кущі Фітоспоріном і повністю засинаю лунку компостом.
Щоб стебла під вагою не лягали на землю, я вбиваю по периметру грядки кілочки і, підв’язуючи до них мотузку, фіксую вертикально рослини. Торік, посадивши піввідра бульб, зібрав з грядки довжиною 10 м майже три відра картоплі.
Н.ЄГОРОВ
