Тема розведення кролів мене дуже зацікавила і надихнула після відвідування кролівничого господарства кримського аматора Валерія Самороки, який надзвичайно здивував своїм професіоналізмом та великою любов’ю до цих дивовижних тварин. Досвід використання його напрацювань в умовах Київського зоопарку, в кролівничому господарстві В.Я. Левицького, що в Обухівському районі, а також велика кількість надрукованого матеріалу, в тому числі в зарубіжних виданнях, дали змогу систематизувати ці знання і поділитися ними з Вами.
На початку нової ери римський письменник Колумпелла, вивчаючи сільське господарство, справедливо зауважив, що воно не може розвиватися без людини, яка знає, яка хоче і, яка може. Сьогодні це особливо стосується кролівництва, яке повинно розв’язати питання найшвидшого насичення ринку України лікувально-профілактичною харчовою продукцією.
Відомо, що фермери США та інших країн досягнули найвищих результатів у найкоротші строки з розвитку виробництва екологічно чистої та біологічно цінної продукції тваринництва, завдяки використанню доступної інформації про особливості вирощування різних видів тварин та причини їхньої низької продуктивності, способів її підвищення та особливо якості тваринницької продукції.
Досліджено, що м’ясо кролів, які вирощені з використанням специфічного годування (спосіб запатентований, автори Л.М. Борисенко, Т.В. Кондрат, В.Я. Левицький), не містить стронцію та інших токсичних елементів. Таке м’ясо є джерелом біологічно повноцінного білка, мінеральних елементів, вітамінів та поліненасичених жирних кислот, які так потрібні людям, що проживають в умовах впливу наслідків Чорнобильського лиха.
Однією із складових успіху в справі розвитку кролівництва є дотримання науково- і практично обгрунтованої технології. Мається на увазі суворе дотримання технології годування, утримання, розведення та проведення ветеринарних заходів.
Найуразливішим місцем у кролівництві є годування. Успіху досягає саме те господарство, яке має справжніх професіоналів, які вміють і знають як і чим правильно годувати кроликів.
З перших найважливіших кроків, що зробить тільки справжній професіонал (крім вибору типу обладнання для вирощування та самої технології вирощування) — це комплектування стада за конституцією тваринами з благополучних господарств.
Про докладну оцінку кролів, їхній вибір, найкращі породи та інші важливі питання, які виникають під час інтенсивного вирощування кролів, я розповім іншим разом. А зараз зупинюся на біологічних особливостях кролів, зокрема їхньої травної системи, можливих причин її порушення та засобах профілактики і стабілізації стану тварин, якщо, часом, сталися подібні порушення.
Біологічні особливості кролів
Кролі мають особливо цінні господарсько-корисні біологічні властивості. А знання й уміле використання їх сприяє успішному розведенню довговухих на присадибних, фермерських та господарствах інших форм господарювання. До них належать:
- висока плодючість (у середньому 8-12 кроленят за один окріл)
- швидке дозрівання (парування в 4-5 місяців)
- короткий період сукрільності (28-32 доби).
Найважливішим чинником рентабельності у кролівництві є поєднання сукрільності з лактацією, що дає можливість одержати до 10 окролів на рік.
Кроленята народжуються сліпими, майже без вовняного покриву, масою 40-90 г. На 5-7-й день вони покриваються вовною, на 12-14-й — починають бачити, на 17-21-й — виходять з гнізда і починають їсти корм. Відлучення кроленят від матері за ущільнених окролів можна здійснювати у місячному віці. Але для одержання якіснішої м’ясної продукції бажано, щоб кроленята разом з матір’ю перебували до 2-місячного віку.
Надто інтенсивний ріст кроленят у ранній постембріональний період забезпечується високими поживними якостями молока кролематок. За своїм хімічним складом воно набагато жирніше, ніж молоко інших сільськогосподарських тварин. Його склад, залежно від періоду лактації, такий: жиру – 10-20%, білка 10-15%, золи 1,4-3,0%, молочного цукру до 2%, сухої речовини більше ніж 30%. Це дає можливість практикувати інтенсивне вирощування кроленят з реалізацією їх у 2-місячному (кроленят-бройлерів) або 3-місячному віці з найнижчою собівартістю м’ясної продукції.
Народжені кроленята мають 16 молочних зубів, дорослі — 28, з них 12 молярів і 10 премолярів та 6 різців (4 на верхній і 2 на нижній щелепах).
Різці у кролів постійно ростуть і самозагострюються. На це обов’язково необхідно звертати увагу під час годування, використовувати гранули з високим рівнем кінетичної міцності або додавати до раціону сіно, гілки осики, верби, а взимку хвойних дерев.
У кролів досить своєрідна анатомія внутрішніх органів. Вони мають незначний за розміром (місткістю 150-200 мл) однокамерний шлунок, але досить розвинутий кишківник (у 8-10 разів довший, ніж тіло). Товстий кишківник у кролів також дуже великий — більше 1/3 загальної довжини кишківника. Особливо розвинута сліпа кишка, що за об’ємом більша за шлунок у 7-8 разів. Це дає змогу кролям вживати значну кількість кормів, зокрема рослинного походження. Корм проходить через весь травний канал за 60-72 години. Але шлунок кроля має слабо розвинуту м’язову систему, тому проходження корму із шлунка до кишківника значною мірою відбувається за рахунок кожної чергової порції спожитого корму. Ось чому кролю, щоб забезпечити нормальну дію травлення, необхідно постійно їсти. Цю особливість необхідно враховувати, майструючи годівниці. Звичайно, постійне годування можливе лише за використання годівниць-автоматів.
Не зважаючи на таку особливість, якщо комбікорм відповідає потребам кроля за віком та технологічному призначенню, він у середньому з’їдає 120—140 г повнораціонних гранул. Якщо реалізують кролів за масою в 3,7 кг (він набуває її у середньому за 120-150 діб), то в перерахунку на 1 кг готової продукції, витрати комбікорму становлять до 6 кг.
Щоб забезпечити нормальну роботу шлунково-кишкового тракту, кролі поїдають власний кал, причому не весь, а лише м’які його фракції, на долю яких припадає 44%. М’який кал поїдається переважно вночі безпосередньо з анального отвору. Він є допоміжним резервом поживних речовин корму і містить до 35% сирого протеїну, 18% клітковини і 12% золи, а також вітаміни групи В. Явища копрофагії немає у кроленят, що живляться лише материнським молоком.
Шлунковий сік кролів має підвищену кислотність, завдяки чому перетравна спроможність його значно вища, ніж в інших травоїдних тварин (80-90 проти 60—70%). Кислотність у шлунку кролів підвищується з віком.
У кролів, у порівнянні з іншими тваринами, досить велика печінка (4-4,5% маси), а підшлункова залоза, навпаки, дуже маленька (0,1-0,4% маси тіла). Органи дихання розвинуті недостатньо, маса легенів становить лише 0,33—0,53% маси тіла.
Така біологічна специфіка кролів вимагає дуже уважного ставлення до їхнього годування, особливо в різні періоди вирощування, а також утримання.
Можливі причини порушень у системі травлення кролів
Хронічний радіаційний стрес, який ініційований екологічними проблемами в Україні, впливає, головним чином, на процеси регуляції у тканинах органів і постійно діє як чинник дизрегуляції організму в цілому.
Отруєння токсичними речовинами
Наслідком дизрегуляції організму, ініційованої хронічним радіаційним стресом, є також накопичення токсичних продуктів метаболізму одночасним зниженням здатності організму виконувати одну з найважливіших дій — детоксикацію. Відомо, що продукти метаболізму, які своєчасно не виводяться з організму, є особливо великою загрозою для кроленят після відлучення. Наслідком цього є анемії та розлади шлунково-кишкового тракту, нескінченні діареї, що призводять до зневоднювання організму тварин та до їхньої загибелі.
Нестача мінеральних елементів
На клітинному рівні радіаційно індукована дизврегуляція призводить до порушення дії плазматичних мембран, робить їх пасивними до проникнення мінеральних елементів, знижує транспортабельність останніх в організмі. Нестача мінеральних елементів — найважливіших регуляторів обміну речовин та електролітична переорієнтація організму за цих умов призводять до виходу з ладу механізмів, що підтримують фізіологічні процеси у його життєдіяльності.
Наслідком цих порушень є зсув кислотно-лужної рівноваги, насамперед у бік ацидозу, отруєння різного походження, недостатня робота системи кровообігу.
Таблиця 1. Раціони комбікормів для кролів
Значне місце в причинах захворювань системи травлення кролів посідають мікотоксикози. Це питання є найактуальнішим для кролівництва, оскільки рослинницькі компоненти складають основу корму кролів. Встановлено, що раціони, в яких є мікотоксини, зумовлюють значне відставання у рості тварин, зміни біохімічних показників крові, а також значне зниження якості і біологічної цінності м’яса.
Неадекватний рівень клітковини в раціоні Особливу роль у годуванні кролів, завдяки їхнім біологічним особливостям, має клітковина. Науковим комітетом VII Міжнародного Конгресу з кролівництва, який відбувся у 2000 р. в Іспанії, робота з оцінки раціонів кролів з різним рівнем клітковини (19 та 9%) визнана кращою з-поміж представлених з питань годування. Згідно з даними досліджень встановлено, що зменшення рівня клітковини в раціонах молодих кролів з 19 до 9%, призводить до зниження добового приросту на 10% у віці з 28 до 42 доби та на 25% — у 42-56 діб, а також до підвищення ризику захворювання на ентерит і росту кількості загиблих тварин. А в якості «негативної» суміші було визнано комбікорм, який містив 17,65% протеїну і 7,9% клітковини. До речі, в господарстві В.О. Самороки більша частина клітковини забезпечується за рахунок подрібненого вівса.
Згодовування повнораціонних комбікормів у кількості на одну голову — в середньому 140 г за добу, з використанням Провуміну та Мінеролу, дозволило мати середньодобові прирости маси кролів протягом 150 діб на рівні, що представлені в таблиці 2.
Таблиця 2. Динаміка росту кролів (середні дані по господарствах)
Продуктивність використання комбікормів з цими добавками підтверджена в умовах фермерських господарств В.О.Самороки (Крим), В.Я. Левицького (Київська обл.), а також в умовах експериментальної бази однотипових тварин Київського зоопарку на кролях породи Сріблястий.
Л.М. Борисенко., д.с.-г.н., Інститут ветеринарної медицини УААН
