За своєю природою кріль — гризун з гарним апетитом, який їсть і вдень, і вночі. Його призначення у природі — переробляти об’ємну рослинну їжу, бідну на калорії та багату на клітковину і бути самому їжею для хижаків.
Помістивши кролів до клітки чи вольєра, ми беремо на себе повну відповідальність за їхнє годування та утримання. Вибір кормів і режим годування цілком залежить від нашої турботи.
Завдання полягає в тому, щоб, розпоряджаючись деяким набором кормів, створити такий режим годування, за якого з найменшими затратами можна щонайкраще задовольнити потреби кролів у їжі. Зауважимо, що кролі швидко звикають до режиму годування і боляче реагують на його порушення.
На нашій фермі ми використовуємо зелені, грубі, соковиті та концентровані корми. Всі корми, за винятком соняшникової макухи, висівок та пшеничних відходів, одержуємо на своїй земельній ділянці площею 3,5 га. Із зелених кормів вирощуємо люцерну, еспарцет, суданську траву, кукурудзяно-соєву сумішку, жито, ячмінь та горох, із соковитих — кормові та цукрові буряки і топінамбур. На зимовий період заготовляємо 8—10 т сіна люцерни, еспарцету та ячмінно-вівсяної сумішки.
Концентровані корми — основна складова раціону на нашій фермі, до них належать овес, ячмінь, пшениця, кукурудза, жито, соя. Використовуємо також висівки і соняшникову макуху.
Відповідно до періодів вирощування раціони умовно можна розділяти на літні, зимові та перехідні.
Основу літніх раціонів становить трава люцерни, еспарцету, жита, вівса та суданської трави. Зелена трава в цей час замінює грубі й соковиті корені. Крім зелених кормів, до складу літнього раціону вводили овес, ячмінь, висівки і макуху.
До зимових входять коренеплоди — 200—250 г, сіно — 150—200 г та концентровані корми — 30—35 г.
Перехідні раціони використовуємо наприкінці весни і в кінці осені. Особливо слід бути уважним за переходу від зимових кормів до весняних, які потрібно вводити до раціону поступово. У перші дні якнайбільша даванка трави на одного кроля не повинна перевищувати 50—60 г. Поступово цю норму збільшуємо і доводимо до повної. Для 4—5-місячного молодняку літній раціон складається з 650—750 г трави і 25—30 г концентрованих.
Для концентрованих та соковитих кормів використовуємо годівниці, а траву й сіно закладаємо до ясел, відтак запобігаємо забрудненню і затоптуванню корму.
Безумовно, що для вирощування кролів годування відіграє важливу роль, але найвідповідальніший період годування — це місяць після відлучення молодняку від кролиці. Ми відлучаємо кроленят не раніше 8-тижлєвого віку. У перші дні даємо їм ті самі корми, які вони отримували, перебуваючи разом із самкою. Протягом тижня поступово переводимо їх на нові. У цей час годуємо тими, що легко засвоюється, влітку — це трава люцерни, дерть зернобобових, а взимку подрібнені коренеплоди, сіно, варена картопля, зволожені мішанки.
Важливо не допускати голодування кролів, оскільки вони швидко худіють і хворіють. Молодняк годуємо 4-6 разів на добу.
Під час вирощування кролів на м’ясо важливим є їхнє відгодовування, яке суттєво відрізняється від звичайного годування. Якщо годування впливає на нормальний ріст кроля та його розвиток то відгодовування — на підвищення його маси, вгодованість, поліпшення смакових якостей м’яса та хутра.
На відгодовування відбираємо молодняк, призначений до забою у віці 2,5—3 місяці, а також дорослих незадовільно вгодованих кролів. Умовно відгодовування, яке триває шість тижнів, можна розбити на три періоди. В перший у раціоні збільшуємо до половини частку концентрованих кормів і зменшуємо кількість грубих. У другий період до раціону вводимо корми, які сприяють жировідкладенню — варену картоплю в суміші з висівками, кукурудзу, ячмінь, соєву та соняшникову макуху.
Під час третього, останнього періоду основної уваги надаємо підтриманню апетиту, для чого до сіна домішуємо кріп, петрушку, пастернак, селеру. В цей час напуваємо підсоленою водою, що теж значною мірою впливає на апетит. У кінці відгодовування кролі втрачають цікавість до їжі і стають малорухливими.
Про напування. Відомо, що нестачу води кролі витримують значно гірше, ніж нестачу кормів. Вода певною мірою впливає на ріст і розвиток молодняку, особливо потрібна вода сукрільним кролицям і тим, що вигодовують малят. Нестача води може призвести до поїдання самкою кроленят.
На нашій фермі напуваємо два рази на добу — вранці і ввечері. Влітку даємо воду безпосередньо з криниці, а взимку підігріваємо її до температури 25—30 С. З метою профілактики кокцидіозу двічі на тиждень до води додаємо спиртовий розчин йоду — 10 мл на 10 л води.
Говорячи про годування та корми, я нічого не сказав про дикорослий і гілковий корм. Звичайно, коли ми мали незначне поголів’я кролів, то збирали і згодовували кульбабу, лопухи, полин, деревій, пирій, подорожник, кропиву, осот тощо. Всі ці рослини мають високу поживність і охоче поїдаються кролями. Потрібно застерегти від надмірних даванок кульбаби, її дуже полюбляють кроленята, але, здається, вона затримує їхній ріст.
Гілковий корм і хвою, якщо є така можливість, можна згодовувати без обмежень протягом року.
Насамкінець хочу сказати про дві рослини, які ми широко використовуємо для годування кролів — це соя і топінамбур. Сою згодовуємо у вигляді макухи додаючи її до комбікорму в кількості 10— 15 г. Протягом двох років ми досліджували й установлювали вплив соєвої макухи на приріст живої маси. Результати досить успішні. Порівняно з контрольними групами, яким згодовували комбікорм без сої, прирости в дослідних зросли від 12 до 20 %. До того ж значно зростає і якість хутра.
Топінамбур — універсальний корм для кролів. Використовується вся рослина. З весни до пізньої осені згодовуємо стебла і листя, а з ранньої весни до початку активної вегетації — бульби, які поїдаються з великим апетитом як подрібнені, так і цілі. Бульби не заготовляємо наперед, оскільки вони швидко псуються, а викопуємо в день годування і закладаємо до годівниць.
Наші розрахунки і деякий досвід показують, що кормів, вирощених на площі 3,5 га за звичайних технологій достатньо для утримання кролеферми на 50 кролів основного стада і 1000—1200 голів товарного молодняку протягом року.
