Перед садінням живці винограду, як правило, кільчують, тобто у перевернутому стані гріють (наприклад, електролампою) нижні зрізи і вузли, де видалені (осліплені) вічка, та охолоджують (наприклад, льодом) верхні вузли з вічками. Зберігаючи рекомендовану температуру прогрівання нижніх вузлів (18-21 °С), змінював ступінь охолодження верхніх і середніх частин живців. Виявив, що оптимальною є температура плюс 10-13°, тобто кільчування у квітні можливе просто у неопалюваному приміщенні, без льоду.
Розмноження живцями
За таких умов кореневі горбики утворюються протягом 10-15 діб замість 18-22, як за звичайної технології, а висаджені живці ростуть активніше. Суть у тому, що за прийнятої технології охолоджена нижче біологічного нуля (для європейських сортів 10°С), частина живців не бере участі у коренеутворенні, а за новим способом поживні речовини до нижнього вузла надходять з усього живця. Але тут важливо не перекільчувати: помітивши перші 1-2 кореневі горбики і набрякле верхнє вічко, живець слід негайно висаджувати.
Необхідно також враховувати, що для популярних тепер морозостійких сортів, зокрема європейсько-амурських гібридів Фіолетовий ранній, Декоративний, Мічурінський, кишмиші Іскра і Гетьман Мазепа біологічний нуль на 1 —1,5° нижчий, ніж для європейських, укривних сортів, отже, ступінь охолодження під час кільчування має бути відповідно нижчим.
Інший запатентований спосіб передсадивної обробки живців винограду не потребує клопоту з кільчуванням або вимочуванням їх у розчинах стимуляторів. Відомо, що перед садінням у живця слід видаляти вічка, крім одного-двох верхніх. За моїм способом пошкодженню підлягає і верхнє вічко, але лише головна (центральна) його брунька. Її або виламую, якщо вічко набрякло, або у сплячого вічка зрізую верхівку на З0-50% його висоти.
Тоді у бічних бруньок висадженого живця пагони розвиваються уповільнено, не випереджаючи процесу коренеутворення. Але в цілому розвиток саджанців затримується порівняно з садінням прокільчованих або оброблених стимуляторами живців. Тому у північних районах у квітні-травні корисно тримати шкілку під плівкою.
Розмноження відсадками
Гарні сильні саджанці отримують з відсадків. До того ж живці окремих європейсько-амурських сортів, зокрема Фіолетовий ранній, погано укорінюються. Популярною завдяки високому коефіцієнту розмноження є горизонтальна китайська відсадка. Але за холодного літа і слабкого здерев’яніння пагонів нарізані саджанці майже непридатні для садіння. Недоліком є і наявність двох зрізів на підземній частині саджанця, які до того ж, оскільки спрямовані не вниз, гірше заростають. Наша горизонтальна українська відсадка і спосіб садіння нарізаних з неї саджанців усувають ці недоліки. Для цього пагони вирощую лише з частини вузлів розкладеної на землі лозини з тим, щоб між пагонами була відстань, більша на одне міжвузля, ніж запланована глибина садіння.
Відсадок залишаю частково не засипаним грунтом, а саме на вузлах пагонів і найближчих нижніх. А нарізані Г-подібні саджанці висаджую з вертикальним розташуванням дворічної лози. Пагони, які виростуть після садіння саджанця, в разі потреби легше пригинати на зиму до землі. Куші зручно формувати як однобічний кордон.
Незручність способу — у потребі не суцільного засипання відсадків землею. Цьому можна зарадити, обмотавши не призначені для укорінення частини лози поліетиленовою стрічкою. Плівку намотую нещільно. Під нею у грунті коріння теж утворюється, але незначне, яке видаляю (катарую) під час садіння. Обмотую плівкою частини лози після досягнення пагонами довжини 20—25 см, кладу лозу у борозну до 10 см глибиною, пришпилюю і засипаю грунтом суцільно.
Л.С. Шугін, Харків, вул. Старо-Кримська, 11
