Пропонуємо знайомство з високоякісними сортами суниці, ягоди якої, починаючи достигання в останніх числах травня, та завершуючи його на початку липня, забезпечують формування конвеєру надходження ягід для десерту та для різних видів переробки. Неперевершеними за економічною ефективністю при реалізації свіжими є ранні сорти української селекції, а для переробки та заморожування — середньопізні.
Ольвія
Походження. Сорт одержаний в Інституті садівництва у 1987 році від схрещування сорту Присвята з російською міжвидовою формою (підвищеної зимо- та посухостійкості) N9277-3-16.
Опис рослин. Рослини середньорослі, напіврозло-гі, добре вкриті інтенсивно зеленим шкірястим блискучим листям. Численні сланкі пагони (вуса) середньої товщини, червоні. Здатність до утворення розсади — середня. Розсада середньоросла, з добре розвинутою кореневою мичкою. Квітконоси середньої довжини, товсті, міцні. Суцвіття — багатоквітковий компактний дихазій.
Опис ягід. Ягоди великі, одномірні в зборах (маса більших — 32-40, у середньому в зборах — 11,0-11,8 г), правильної тупоконічної форми з шийкою, інтенсивно червоні, блискучі. М’якуш яскраво-червоний, щільний, соковитий, ніжний, ароматний, гармонійного кисло-солодкого смаку (8,5-8,7 бала); містить: сухих речовин — 11,0-12,4%, цукрів -7,74-9,0, органічних кислот — 0,79-0,88%, а також 64,5-86,9 мг вітаміну С на 100 г сирої маси.
Строки достигання. Ранньостиглий сорт. В умовах Київщини ягоди достигають у перших числах червня, майже водночас з сортом Десна (але надходження ягід більш розтягнуте) та на 5-6 днів раніше європейського сорту Хоней.
Стійкість. Відзначається значно вищим рівнем зимо- та посухостійкості порівняно з сортами, одержаними у межах виду Р аппапаєва, стійкістю до грибних хвороб та суничного кліща.
Значення та використання. З 2001 р. — сорт занесений до «Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні». Право на поширення сорту та надання ліцензій підтримується Інститутом садівництва (м. Київ ).
Вирізняється високою та щорічною врожайністю (15-20 т/га), відмінною товарністю ягід задовільної транспортабельності. Споживають ягоди в основному свіжими. Один з найприбутковіших вітчизняних сортів для вирощування у відкритому грунті та малогабаритних тунельних плівкових укриттях. Перспективний для промислової та аматорської культури, уже набув великої популярності в садівників-аматорів.
Веселка
Походження. Сорт отриманий в Інституті садівництва (м. Київ ) у 1990 р. від схрещування відбірної форми № 86-53-303 та сорту Гігантелла Максім, запатентований в 2007 р.
Опис рослин. Сильнорослі, напіврозлогі, утворюють багато дочірніх розеток — розсади. Суцвіття розташовані на рівні листків.
Опис ягід. Середня маса ягід — 13 г, максимальна — 40 г. Широкоокруглі, рівномірного помаранчево-червоного забарвлення, із сильним блиском та поверхневим розміщенням зернівок. М’якуш помірно твердий, світло-червоний, відмінного смаку та чудового аромату лісової суниці.
Строки достигання. Ранньосередній сорт, має розтягнутий період достигання: початок на 1-2 дні пізніше сорту Ольвія та на 11-12 днів раніше сорту Зенга Зен-гана.
Стійкість. Має високу зимостійкість та стійкість до сірої гнилі ягід, а також — до плямистостей листків.
Значення та використання. З 2007 р. — занесений до «Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні». Право на поширення сорту та надання ліцензій підтримується Інститутом садівництва (м. Київ ).
Має дуже високий потенціал біологічної продуктивності, який повною мірою реалізується за умови достатнього зволоження грунту. Згідно з багаторічними даними, один з найврожайніших ранніх сортів — до 19 т/га. Ароматні, смачні і вирівняні за величиною ягоди десертного напрямку використання.
Онебор
(торгова марка — Мармолада (Marmolada)
Походження. Один з найцінніших італійських сортів, виведений розсадницьким консорціумом CIV у Феррарі (Ferrara). Похідний від сорту Горелла (Gorella). Вирощується з 1990 року і тривалий час мав назву Мармолада.
Опис рослин. Кущі від середньо- до сильнорослих, приземкуваті, габітус компактний, розлогий. Листкові пластинки інтенсивно зелені, великі, шкірясті, з легким блиском. Черешки товсті, щільні. Квітконоси товсті, численні, щільні, піднімаються над листками. Під час наливання зав’язі та достигання ягід більшість суцвіть зберігає піднесене положення, що запобігає забрудненню плодів і полегшує їх збирання. Квітки великі, утворюють багато пилку. Утворює багато повзучих пагонів (розсади).
Опис ягід. Ягоди великі та дуже великі, в середньо-41 му на кілька грамів більші за плоди сорту Зенга Зенгана, від конусо- до ширококонусоподібних, формою нагадують ягоди Ельсанти. Забарвлення шкірочки інтенсивно червоне, на добре достиглих плодах навіть темно-червоне, однорідне по всій поверхні, з дуже сильним блиском. Плоди виразно темніші, ніж в Ельсанти, що дехто вважає недоліком сорту. М’якуш червоний, досить рівномірно забарвлений, соковитий, ароматний, доволі смачний (4,3 бала). Ягоди дуже щільні, як в Ельсанти, дуже добре витримують транспортування навіть на далекі відстані. Чашечка велика (чашолистки укладені в два кільця), досить легко відокремлюється від плоду.
Строки достигання. В умовах Київщини сорт середньостиглий, а то й середньопізній, ягоди достигають за сортом Ельсанта, та на декілька днів раніше сортів Презент та Зенга Зенгана.
Стійкість. Менш, ніж Ельсанта, сприйнятливий до хвороб кореневої системи і підмерзання взимку. Має високу стійкість до хвороб листків.
Значення та використання. Сорт середньої де-сертності, з великими, правильної форми, дуже блискучими, привабливими плодами. Придатний для про-
мислового та аматорського вирощування, добре вдається при вирощуванні під високими укриттями, а також для тривалого збирання у відкритому грунті.
Добре придатний для заморожування ягід, при цьому втрати вмісту сухих речовин мінімальні (до 6,7 %), та досить високе збереження вмісту аскорбінової кислоти (59,4-52,8 мг%) після їх розморожування (Германова, М.Г., 2007).
Геркулес
Походження. Найновіший український сорт, одержаний в Інституті садівництва (м. Київ) у 1998 році від схрещування елітної форми № 87-75-182 із сортом Ельсанта. Назва сорту обумовлена потужним поєднанням показників рекордно високої врожайності, великої маси ягід та їх десертного смаку.
Опис рослин. Кущі середньорослі, напіврозлогі, з листям нормального зеленого кольору та закрученими догори його краями. Краї листків глибоко зубчасті, зубчики великі. Квітконоси стоячі, досить високі, на рівні листків і вищі, зелені ягоди довго тримаються над кущем. Суцвіття з великою кількістю квіток на твердих стеблах.
Опис ягід. Ягоди великі (маса середньої — 12,8, найбільшої — 35 г), ширококонічної та округлої форми з округлою верхівкою, без шийки, яскраво-червоні. Чашолистки вузькі, найчастіше не прилягають до плоду. М’якуш яскраво-червоний, щільний (як у Ельсанти, та щільніший, ніж у Пандори), соковитий, чудового кисло-солодкого смаку (4,8 бала за п’ятибальною шкалою).
Строки достигання. Середні та ближчі до середньопізніх. за 3-4 дні до сортів Присвята та Зенга Зенгана. що в умовах Київщини припадає на 20-25 червня.
Стійкість. Сорт стійкий до борошнистої роси та хвороб коріння, дуже мало уражується білою плямистістю листя. В період безсніжної зими рослини доволі витривалі.
Значення та використання. З 2009 р. заноситься до «Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні». Право на поширення сорту та надання ліцензій підтримується Інститутом садівництва (м. Київ ).
Сорт має надзвичайно високий потенціал біологічної продуктивності, який повною мірою реалізується за умови достатнього зволоження. Згідно з багаторічними даними, врожайність висока, у межах 12-17 т/га, на рівні та дещо вище, ніж у сорту Зенга Зенгана.
За смаковими властивостями перевершує сорти Фестивальна ромашка, Ельсанта і Присвята (на 1.5-2,5 бала) та в деякій мірі (на 0,7-1 бал) поступається сорту Полка. За щільністю м’якуша — на рівні сорту Ельсанта, та щільніший від Фестивальної ромашки. Має високий (як і сорт Фестивальна ромашка) вміст вітаміну С (близько 54 мг/ 100 г, що на 10-12 мг/100 г вище, ніж у Ельсанти та Зенги Зенгани).
Презент
Походження. Отриманий в Інституті садівництва (м. Київ) у 1996 р. від схрещування відбірних форм №90-1-190 та № 92-15-7, запатентований у 2006 р.
Опис рослин. Кущі сильнорослі, округлі, напіврозлогі, з темно-зеленими листками, утворюють середню кількість розсади. Суцвіття розташовані на рівні листків.
Опис ягід. Ягоди округлі, без шийки, рівномірного темно-червоного забарвлення, з помірним блиском та розміщенням зернівок на рівні з поверхнею та «кучерявими» чашолистками. М’якуш помірно твердий, світло-червоний усередині та темний на периферії. Середня маса ягід 16 г, максимальна — 42 г.
Особливі ознаки: смачні та універсальні у використанні ягоди (на десерт, переробку, заморожування).
Строки достигання. Середньопізній сорт, ягоди достигають одночасно з сортом Зенга Зенгана, тобто на 10-12 днів пізніше сорту Ольвія та на 5-6 днів пізніше від Фестивальної ромашки.
Стійкість. Зимостійкість висока, як і стійкість до плямистостей листків і сірої гнилі ягід.
Значення та використання. З 2006 р. занесений до «Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні». Право на поширення сорту та на-дання ліцензій підтримується Інститутом садівництва (м. Київ ).
Сорт має високий потенціал біологічної продуктивності, який повною мірою реалізується за умови достатнього зволоження. За багаторічними даними врожайність висока — до 17 т/га.
Полка
Походження. Голландський сорт, виведений у 1977 р. від схрещування сортів Індука та Сіветта, запатентований у 1985 р.
Кущі середньорослі, напіврозлогі, з темно-зеленими листками, що мають глибоко зубчасті краї; утворюють середню кількість розсади. Суцвіття стоячі, середньої довжини, розташовані частково нижче, а частково на рівні листків.
Ягоди вирівняної ширококонусоподібної чи серцеподібної форми, середньої величини, а під кінець достигання — дрібні; темно-червоного забарвлення, із блиском. М’якуш щільний, темно-червоний. Середня маса ягід -10 г, максимальна — 27 г. Маса ягід — найменша серед багатьох сортів. Особливі ознаки: дуже смачні та універсальні у використанні ягоди (на десерт, переробку, заморожування).
Строки достигання. В умовах Київщини — є середньопізнім сортом. Ягоди достигають одночасно з сортом Зенга Зенгана, тобто на 10-12 днів пізніше від сорту Ольвія та на 5-6 днів від Фестивальної ромашки.
Стійкість. Зимостійкість дещо нижча, ніж у Зенги Зенгани. Рослини доволі вразливі до вертицильозу та суничного кліща.
Значення та використання. З 2007 р. — занесений до «Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні». Право на поширення сорту та надання ліцензій підтримується Plant Research International B.V. (м. Вагенінген, Голландія).
За багаторічними даними, врожайність в умовах Київщини при вирощуванні із зеленої розсади висока -14т/ га.
За різних умов вирощування як в Україні (Подільська. Львівська дослідні станції садівництва), так і Росії (Брянська державна сільськогосподарська академія) сорт підтверджує високий адаптивний потенціал за показниками: продуктивністю (більше 50 ягід на дворічний кущ, при збиранні 289 г з куща), великоплідністю (35-40 г у перших ягід) та врожайністю як з одиниці площі (15 т/га ) (Айтжанова С.Д., Андронов В.И., Андронова Н.В., 2006), так і з рослини — до 514 г в сприятливі роки (Айтжанова С.Д., Андронова Н.В., 2003 р.). Навіть під Петербургом є високоврожайним та життєздатним (Плеханова М.Н., Петрова М.Н., Логинова С.Ф., 2003).
На завершення варто нагадати, що не зважаючи на значне поповнення сортименту суниці, досить давній сорт Зенга Зенгана є одним з найпопулярніших для заморожування ягід.
