Ранню картоплю вирощувати вигідно


картопля

Картоплі належить одне з провідних місць у нашому раціоні харчування. Але сьогодні для багатьох жителів України — це ще й можливість поповнити домашній бюджет за рахунок її продажу. На мою думку, найбільш ефективну віддачу дає рання картопля.

Якщо після зимового зберігання стара картопля втрачає значну частину поживних речовин, і особливо вітаміну С, то молода відрізняється гарним смаком і кулінарними властивостями, високим вмістом поживних речовин та вітамінів, необхідних організму. З іншого боку, ранню картоплю вигідно вирощувати й для продажу. Тому гарний господар не повинен втрачати можливість одержати матеріальну вигоду від вирощування ранніх і суперранніх сортів картоплі. А, щоб одержувати високий урожай якомога раніше навіть в умовах посушливого літа, я пропоную освоєну мною агротехніку.

По-перше, потрібно вибрати сорти, що дають не менш як 200 кг із сотки вже через 50-60 днів після садіння, по-друге, не жаліти грошей на придбання посадкового матеріалу високих репродукцій. Я протягом кількох років випробував у нашій зоні, яка вважається ризикованою для вирощування картоплі і через несприятливі погодні умови, і через повернення заморозків, більше 20 ранніх і суперранніх сортів. Це Повінь, Серпанок, Галявина, Порай, Косень-95, Заклик (Україна), Аноста, Імпала, Кон-корд, Латона, Пріор, Симфонія, Скарлетт,Фреско, Ярла (Нідерланди), Агаві, Балтика, Беттіна, Вінета, Вітара, Ка-ратоп, Моллі, Коле, Престов, Росалінд (Німеччина).

Усі посадкові бульби масою 50-100 г восени я помив, а потім замочив протягом 3 хвилин у ясно-рожевому розчині марганцівки. Після просушування й озеленення заклав їх у льох на зберігання. Навесні, у другій половині березня, всю картоплю було переглянуто, вибракувано пошкоджені бульби, а ті, що залишилися, я поклав у ящики у два шари для пророщення. Знаходилися вони в теплому приміщенні (+12-20°) зі звичайним рівнем денного освітлення.


До 20 квітня на бульбах утворилися міцні товсті паростки. Щоб вони росли рівномірно, через два тижні їх варто перевернути іншим боком до світла, а нижні перекласти нагору. Під час перекладання вибраковуються звироднілі бульби з нитковидними паростками. Ці нескладні агрозаходи підвищують врожайність і стійкість картоплі до грибкових та бактеріальних хвороб, завдяки чому пророщену на світлі картоплю можна висаджувати дуже рано, навіть у недостатньо прогрітий ґрунт. У вегетуючих бульб паростки залишаються життєздатними навіть за температури +2-3°.

Досвід показує, що раннє садіння краще позначається на врожаї, ніж запізніле, нехай навіть і в теплий ґрунт. Тому, як тільки дозріє земля і стане придатною для обробки, можна приступати до садіння. Якщо весна пізня, я саджаю бульби в останній декаді квітня, тому що ґрунт на моїй ділянці важкий, глинистий, довго не просихає.

Після оранки трактором були нарізані мотокультиватором борозни на глибину 6-8 см. Схема садіння для вирощування насіннєвої картоплі — 60×25 см. Під кожну бульбу я вніс по столовій ложці нітроамофоски. Потім тим самим мотокультиватором над бульбами зробив земляні гребені висотою 10 см, а через 10 днів збільшив їх до З0 см.

У такому земляному гребені картопля проростає довше, ніж за звичайного садіння під лопату, коли землю підгортають у міру росту бадилля. Зате формується могутня коренева система, зменшується небезпека потрапляння молодих пагонів під поворотні заморозки. В умовах посушливої весни картопля у гребені «дихає”, а за рясних дощів бульби знаходяться вище від основної маси води і не загнивають.

Оскільки зелена маса з’являється над поверхнею землі трохи пізніше, ніж на традиційних насадженнях, то найчастіше вдається уникнути і першої хвилі відкладання яєць колорадським жуком, а відтак зменшується кількість наступних обробок. Нехай не лякає читача трохи спізніла поява зеленого бадилля над поверхнею. За рахунок могутньої кореневої системи картопля у гребенях не тільки доганяє, але й обганяє кущі, висаджені традиційно. Після появи сходів я двічі прополював м з одночасним розпушуванням ґрунту між рядками.

25 червня зробив контрольне викопування. Першими дали товарний урожай 200 кг і більше із сотки: Каратоп, Моллі, Престов, Скарлетт, Галявина, Поран, Беттіна, Росалінд, Повінь, Імпала. Через тиждень до цих показників підтяглися й інші, а до 19 липня врожай практично всіх посаджених сортів становив від 350 до 450 кг, причому близько 30% бульб важили від 200 до 400 г. І це при посушливому травні та червні, на богарі, при загущеному садінні та без внесення перегною у ґрунт.

Дехто з читачів може подумати, що автор трохи перебільшив. І правильно зробить, тому що «за кадром» нашого оповідання залишився цілий ряд технологічних секретів, про які ми ще не розповіли. Отже, які ж додаткові прийоми дали змогу одержати такі результати?

В одному зі старих номерів «Юного техніка» я прочитав замітку про вирощування гігантських плодів помідорів під впливом магнітного поля. Тому й спробував обробити магнітним полем садивну картоплю. Крім того, перед закладанням на пророщування на всіх бульбах були зроблені поперечні кругові надрізи на глибину 1 см. Ці надрізи сприяють проростанню усіх вічок, а згодом і збільшенню кількості стебел, столонів та максимальному утворенню бульб. Потім під час пророщування бульби в міру підсихання я обприскував сумішшю біоглобіну, еко-листу (картопля) та карбаміду.

Перший — природний стимулятор, що містить практично всі амінокислоти.

Другий забезпечує картоплю необхідним набором мікроелементів. На 10 л води використовував 10 мл біоглобіну, 50 мл еколисту і 100 г карбаміду.

До наступного агротехнічного прийому мене підштовхнула публікація в «Селянській газеті». Один вчений висловив думку, що позакореневе підживлення рослин може дати навіть більший ефект, ніж внесення добрив у ґрунт. Ця ідея мені дуже сподобалася, тому що в районі вирощування картоплі тваринницьких ферм немає, а привізний гній ставав «золотим» через дорожнечу. Саме цю ідею я і втілив на практиці. Під час обприскування картоплі від колорадського жука та фітофторозу в суміш додавав біоглобін, еколист (картопля) і карбамід (дози такі самі як і для обприскування бульб). Біоглобін, на думку його творця, потрапляючи в рослину, крім стимулюючої дії, зв’язує молекули води, зменшуючи її випаровування з поверхні листка, що в умовах посушливої весни й початку літа було дуже важливо.

Завдяки позакореневому живленню кущі росли могутніми, бадилля залишалося зеленим навіть у посуху, а про врожай я вже говорив. Бульби усіх німецьких і голландських сортів мали прекрасний товарний вигляд, а з-поміж вітчизняних на такому самому рівні виявилися: Повінь, Серпанок, Галявина. Щодо смакових якостей, то тут лідирували німецькі сорти.

Великі бульби дали сорти: Агаві, Беттіна, Вітара, Ярла, Латона, Імпала, Повінь. Галявина, Престов. Я переконався, що і в посушливий сезон, виконуючи деякі додаткові агрозаходи, можна одержувати гарантовані високі врожаї.

В. І. Пономаренко, картопляр-аматор


Інші статті по темі:





Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *