Система захисних заходів проти хвороб капусти базується на науково обґрунтованому поєднанні організаційно-господарських, селекційно-насіннєвих, фізико-механічних, агротехнічних, хімічних та біологічних методів захисту культури, які знижують шкідливість хвороб різної етіології до економічно невідчутного рівня.
Впровадження у виробництво стійких до хвороб сортів. Одним із екологічно безпечних, економічно вигідних заходів боротьби проти хвороб капусти є впровадження у виробництво стійких сортів. Їхнє використання радикально впливає на обсяги застосування фунгіцидів і сприяє суттєвому оздоровленню фітосанітарної обстановки.
Підвищеною стійкістю до кили характеризуються сорти і гібриди білокачанної капусти: Леся, Українська осінь, Ярославна, Жозефіна, Тетянка, Веснянка, Адмірал F1, Мандарин F1, Маркіз1; до пероноспорозу – Білосніжка, Димерська 7, Росава, Княгиня, Столична, Атрія F1, Рейма F1, Атлета F1, Краутман F1; до альтернаріозу — Харківська зимова, Леся, Княгиня, Рінда F1, Коронет F1, Мушкетер F1, Саратога F1, Нозомі F1, до фузаріозного в’янення — Ліка, Єленовська, Леопольд F1, Сателіт F1, Чесма F1; до судинного бактеріозу — Букаро F1, Куісто F1, Чіз F1; до слизистого бактеріозу — Еліза F1, Нозомі F1.
Комплекс заходів у парниках
Для закладання парників потрібно використовувати ґрунт, вільний від збудників хвороб капустяних культур. При кількаразовому використанні ґрунту в парниках і теплицях — обов’язково проводити його дезінфекцію. В першу чергу цей захід спрямований проти збудників кили, чорної ніжки, альтернаріозу, пероноспорозу, фомозу, бактеріозів. Для дезінфекції ґрунту використовують термічний або хімічний спосіб:
Термічне знезараження (пропарювання) ґрунту. Воно проводиться з використанням стаціонарних або пересувних установок, за допомогою яких пара подається у ґрунт знизу через трубопроводи або на поверхню ґрунту під укриття (намет, брезент). Нa глибині З0 см встановлюють дистанційні термометри, потім розстеляють термостійку плівку чи брезент, краї яких притискують мішками з піском. Тиск під плівкою має бути не менше 5 мм водного стовпчика, а температура 120-140°С. Пару під плівку подають до тих пір, поки температура на глибині З0 см не досягне 70°С. Тривалість пропарювання становить від 2 до 3 год. залежно від ступеня зараження ґрунту збудниками хвороб.
Хімічний спосіб знезараження ґрунту. Хімічну дезінфекцію ґрунту рекомендується проводити за температури не нижче 10°С, це дає змогу досягнути найкращих результатів. Для знезараження ґрунту використовують: 40%-ний формалін з розрахунку 1 частина формаліну на 50 частин води (9 л/м2), негашене вапно — 1,5 кг/м2. хлорне вапно, яке можна вносити тільки восени, із розрахунку 150-200 г/м2.
Після внесення того чи іншого препарату ґрунт перекопують, коткують, покривають плівкою або мульчують і парники закривають рамами. Через декілька діб рами знімають і ґрунт ретельно перелопачують до повного видалення запаху формальдегіду.
Дезінфікувати необхідно також парникові короби, рами та інвентар (1 л формаліну на 25 л води або розчин хлорного вапна з розрахунку 400 г на 10 л води). Після обробки інвентар накривають брезентом чи плівкою і витримують не менше двох діб, потім його провітрюють.
У господарствах, де в минулому році було виявлено килу капусти, чорну ніжку перед висівом насіння ґрунт у парниках поливають: 0,1 -0.15%-ною суспензією беномілу (4-6 л/м2) на раму або 0.4-0.45%-ною суспензією колоїдної сірки (5 л/м2) на раму, або 8%-ним вапняним молоком, або вносять 100 г/ м2 попелу.
Проти збудників чорної ніжки ефективним заходом є використання біопрепарату — Триходерміну. Його розсівають по поверхні ґрунту і загортають за допомогою граблів на глибину 5-10 см за 3-5 днів до висіву насіння. Норма витрати — 2-2,5 кг на одну раму.
Дезінфекція насіння капусти. Його можна проводити термічним або хімічним способом. Термічне знезараження насіння проти збудників пероноспорозу, фомозу, альтернаріозу, бактеріозів проводять прогріванням насіння у воді за температури 48-50°С протягом 20 хвилин з наступним швидким промиванням його в холодній воді протягом двох-трьох хвилин.
Хімічне знезараження насіння проти збудників пліснявіння насіння, чорної ніжки, альтернаріозу, фомозу, фузаріозного в’янення, бактеріозів проводять шляхом інкрустації або вологого протруєння з використанням дозволених фунгіцидів.
Проти збудника судинного бактеріозу насіння протягом 10 хвилин замочують у 0.01%-ному розчині гідрохінону або 0,001 %-ному — паранітрофенолу.
Застосування антибіотиків, регуляторів росту рослин та батеріальних препаратів. Проти судинного і слизистого бактеріозів ефективним заходом є протруєння насіння антибіотиком Фітофлавін-300. р.п., діючою речовиною якого є фітобактеріоміцин. з нормою витрати 5 г/кг.
Обробку насіння капусти за одну добу до посіву або в день сівби можна проводити бактеріальним препаратом Планорізом (Різопланом), виготовленим на основі культуральної рідини бактерії Pseudomonas fluorescens штаму АР-33 з титром 2×109 бактеріальних клітин у 1 мл. Проти комплексу збудників хвороб проводять також передпосівне замочування насіння протягом З0 хвилин у розчині регулятора росту рослин Симбіонта-1 (Ж), активною речовиною якого є продукт метаболізму грибів-ендофітів женьшеню з нормою витрати 2 л/кг. З цією метою здійснюють також передпосівне замочування насіння протягом 24 годин у розчині регулятора росту рослин Гумату натрію активною речовиною якого є натрієві солі, гумінових кислот з нормою витрати 0.6 г/кг за витрати робочого розчину 2 л/кг.
Агротехнічні заходи у парниках. Висівають насіння у вологий грунт на глибину 1-2 см, при цьому слід дотримуватись рекомендованої норми висіву і оптимальної густоти рослин на задану площу. Своєчасно проводити полив рослин і розпушування грунту. Оптимальна температура у парниках має бути в межах 12-15°С, вологість ґрунту — на рівні 70-75% від ПВ. Поливають розсаду лише водою, температура якої дорівнює температурі ґрунту в парниках.
Під час пікірування розсади рослини хворі на чорну ніжку, килу, фузаріоз, пероноспороз видаляють і знищують.
Профілактичні біологічні і хімічні заходи. При виявленні в парниках чорної ніжки, фузаріозу, пероноспорозу, альтернарюзу, судинного бактеріозу хворі рослини видаляють, а здорові підсипають попередньо продезінфікованим піском товщиною до 2 см. Ґрунт, де були видалені рослини, поливають 1%-ним розчином формаліу або 3%-ним розчином мідного купоросу (2 л/м2). Проти кореневих та стеблових гнилей капусти розсаду поливають під корінь з інтервалом 3-4 тижні 0,15%-ним робочим розчином Превікуру 607 СЛ, в.р., з нормою 2-4 л м2. або 0,4-0,45%-ною суспензією колоїдної сірки з нормою витрати 3-5 г/м2, або слабким розчином марганцевокислого калію (3-5 г КМп04 на 10 л води). З цією метою можна розсаду обприскувати свіжовиготовленою 1%-ною бордоською рідиною з прилиплювачем, 1-3 л раму.
З-поміж біологічних засобів захисту капусти проти збудників чорної ніжки, бактеріозів розсаду у фазі двох-трьох справжніх листків обприскують 0.2%-ним розчином антибіотика Фітолавіну-300, р.п., з нормою витрати 1,2-1,6 г/м2. Під час висаджування розсади у відкритий ґрунт слід попередньо занурювати корені рослин у «бовтанку» із глини та коров’яку з додаванням 0.3-0.4%-ного розчину Фітофлавіну-300 (1.8-2,0 кг га).
Ефективним заходом є також обприскування рослин через 3 тижні після висаджування в ґрунт Симбіонтом-1 (Ж) з нормою витрати 1 мл/га за витрати робочого розчину — 300 л/га.
Заходи захисту капусти у відкритому ґрунті
Дотримання правильної овочевої сівозміни. Повторне вирощування капусти та інших капустяних культур на одному й тому ж полі не раніш, як через 3-5 років. Кращі попередники — картопля, огірок, цибуля, бобові культури, морква, озимі на зелений корм і зерно.
При вирощуванні капусти слід дотримуватися також просторової ізоляції до 500-1000 м між насінниками і продовольчою капустою, між капустяними культурами нинішнього і минулого років.
Слід вносити під капусту збалансовані дози мінеральних добрив: 2/3 від загальної норми під основний обробіток ґрунту, а 1/3 норми — у вигляді двох-трьох підживлень у період вегетації рослин. Перше підживлення рослин проводять через 2 тижні після висаджування розсади у ґрунт, друге — на початку формування головок, третє — в період інтенсивного наростання їх. Для підживлення рослин використовують мінеральні добрива. Така система удобрення капусти підвищує стійкість рослин до більшості хвороб.
Проти кили, чорної ніжки обов’язковим заходом є вапнування кислих ґрунтів. Норму внесення розраховують на основі гідролітичної кислотності. Його краще проводити восени після збирання попередника.
Під час висаджування розсади в ґрунт у ямки проти кили вносять 35-40 г свіжогашеного вапна, ретельно перемішують з ґрунтом і потім висаджують. Крім вапна, в ямки можна вносити 8%-ний розчин вапна (0,5 л/рослину) або 0,4-0,45%-ну суспензію колоїдної сірки з нормою витрати 30-40 кг/га. Необхідно дотримуватися оптимальної густоти рослин, рекомендованої для кожного сорту та гібриду залежно від їхніх біологічних особливостей та скоростиглості. На загущених посадках рослини інтенсивніше уражуються пероноспорозом, альтернаріозом та іншими хворобами.
У період вегетації рослин рекомендується проводити своєчасні поливи, тому що за дефіциту вологи в ґрунті рослини втрачають тургор, в’януть і стають уразливими до більшості інфекційних хвороб. У період росту, і особливо під час формування головок, поливи дощуванням капусти проводять через кожні 8-10 днів (400-450 м3/га).
Після поливу в разі утворення щільної поверхневої кірки рослини рекомендується підгорнути. Цей захід сприяє формуванню додаткових коренів і підвищенню стійкості рослин до чорної ніжки та інших хвороб.
Своєчасно слід проводити захисні заходи проти шкідників і бур’янів, серед яких є багато переносників і резерваторів грибної, бактеріальної та вірусної інфекції На маточних плантаціях, з яких будуть заготовляти рослини для вирощування насінників у наступному році, протягом вегетації необхідно провести не менше двох фітопатологічних прочисток, під час яких видаляють з поля рослини з ознаками фузаріозного в’янення, судинного і слизистого бактеріозів та вірусних хвороб.
В разі появи перших ознак пероноспорозу, альтернарі-озу, фомозу, бактеріозу й одержання даних короткострокового прогнозу про наростання інтенсивності розвитку цих хвороб необхідно провести профілактичне обприскування рослин з використанням 1 %-ної бордоської рідини з прилиплювачем, з розрахунку 400-600 л/га. Ефективним заходом проти бактеріозів, пероноспорозу та інших хвороб є обприскування рослин у фазу початку формування головок бактеріальним препаратом Планорізом з нормою витрати 0,3 л/га. Повторне обприскування рослин цим препаратом проводять через 18-20 діб. Для обприскування рослин препарат розводять у 500-1000 разів (2-6 л/га), обов’язково додаючи один із прилиплювачів. Ефективним заходом захисту капусти проти хвороб є також обприскування рослин через 2-3 тижні після висаджування розсади у ґрунт 0,2%-ним розчином антибіотика Фітолавіну-300, р.п., з нормою витрати 5 кг/га.
Проти появи білої, сірої та інших гнилей під час зберігання головок капусти за 10 днів до збирання врожаю рекомендується провести обприскування рослин фунгіцидом Квадріс 250 к.с. з такою нормою витрати на 1 сотку: 6 мл препарату розбавити в 5 л води.
Після збирання продовольчої капусти видаляють всі залишки (качани) з поля і знищують їх за межами полів сівозміни овочевих культур. Не слід залишати купи на узбіччях полів чи доріг; тому що навесні талі води можуть рознести цисти кили на інші поля сівозміни.
Проти збудників білої і сірої гнилі головки продовольчої і насіннєвої капусти перед закладанням на зберігання обпудрюють порошком крейди або вапна з нормою витрати 1 кг на 1 ц капусти.
Глибока зяблева оранка прискорює процеси мінералізації рослинних рештків.
Заходи захисту насінників капусти. На насінники слід відбирати кращі здорові рослини за сортовими ознаками, скоростиглістю та розміром товарних головок. Маточники викопують з частиною кореня, видаляють листки розетки і складають у сховище. З метою дотримання оптимальної густоти посадки насінників капусти з розрахунку 29-30 тис. рослин на 1 га слід заготовляти на таку площу восени не менше 35-40 тис. головок. а навесні видаляти частини виявлених хворих рослин. Зберігати маточники потрібно за температури 1-2°С і вологості повітря 95%.
Навесні перед висаджуванням насінників старанно проводять друге вибракування хворих рослин. Слід своєчасно висаджувати маточники у ґрунт. Дотримання всіх агротехнічних і профілактичних заходів на насінниках капусти для кожної зони дає можливість отримати максимальний урожай насіння високої якості.
З метою зменшення передавання інфекції після формування стебел необхідно збирати й знищувати всі минулорічні листки насінників. Своєчасно збирати насінники, проводити ретельне сушіння й очищення насіння; проводити повітряно-теплове сушіння протягом доби за температури 30°С. Щоб уникнути пліснявіння насіння під час зберігання, його вологість доводять до 13%. Зберігати насіння необхідно у дрібній тарі, у вузьких довгих мішечках за температури 2-8°С і відносної вологості повітря – 65%.
Л.І. Марков, кандидат біологічних наук, професор кафедри фітопатології НУБІП України.
