Вражаючий урожай абрикос цього року збив ціну рум’яних ласощів з 25-35 до 5 — 8 гривень за кілограм. І поки господині запасаються відрами, щоб не упустити свого і наварити на всю зиму бурштинового варення, їхні чоловіки прикидають, який сорт абрикос посадити в своєму саду.
Великій кількості цього фрукта у нас давно заздрять росіяни, у яких довга зима відібрала всі шанси на урожай дерев які люблять тепло. Головні загрози для абрикоса — морози нижче мінус 25 градусів, весняні поворотні заморозки і Моніліоз. Але останні зими особливою суворістю не відрізнялися, весни були відносно сприятливими, а моніліальний опік, який вбивав рослини буквально за пару днів, практично не проявлявся.
— Причин відмовлятися від вирощування абрикоса в більшості регіонів України немає! У ньому багато калію, корисного серцю. Він виводить зайву рідину і допомагає позбутися від зайвих кілограмів. А завдяки вітамінному набору його рум’янець точно передасться і вашим щоках, — впевнена донеччанка Олена Ткаченко, яка пригостила мене великими абрикосами сорти Червонощокий. — Дереву вже п’ять років, це його другий урожай. Нам вдалося зібрати майже два відра, і це, звичайно, не межа. Його головні переваги — невибагливість до грунтів і поливу, зимостійкість. Добре Червонощокий відчуває себе на сильній спеці: плоди не зморщуються і не опадають передчасно.
Про те, як доглядати за абрикосом, розповів агроном Маріупольського плодорозсадника Олександр Капштик.
— Бажано садити деревце на височині: так ви захистите його від заморозків. У низині, місці концентрації низьких температур, квіткові бруньки гарантовано постраждають. Абрикос любить сонячне місце розташування і родючий грунт з заляганням ґрунтових вод не вище, ніж 1,8-2 метра до поверхні грунту. Якщо ваша ділянка болотиста, відмовтеся від посадки абрикосу, бо він не перенесе замокання.
Краще висаджувати відразу кілька сортів різних термінів дозрівання: так ви будете з плодами весь сезон. Відстань між деревами має бути не менше 5-6 метрів, щоб вони не затінювали і не гнобили одне одного. З кінця липня можна готувати посадочні ями, заправляючи їх органікою і мінеральними добривами. До осені земля в них осяде, і саджанець не буде заглиблений. Перші три роки деревце необхідно поливати, при дефіциті вологи приросту не буде і плодоношення відстрочиться! — попереджає Олександр Володимирович. — Зате коли коріння досягне водоносних шарів, від поливу можна повністю відмовитися: засухостійкий абрикос сам забезпечить себе «питвом».
Обрізка дуже важлива для абрикоса. Ми досить сильно підрізаємо саджанці перед посадкою, вирізаючи низько розташовані гілки і на третину скорочуючи провідник, а також занадто довгі пагони. Коли відросте нове, на них одягаємо кілька прищіпок, поки під їх масою пагони не відхиляться до горизонтального положення. Це потрібно для формування розрідженої крони, гальмування росту гілок, які раніше вступлять в плодоношення. Сильно здеревілі пагони у дерев зрілого віку треба розгинати за допомогою мотузок і кілочків. Щоб остаточно застрахувати рослини від ураження грибковими інфекціями, Олександр рекомендує обприскувати їх під час цвітіння після кожного дощу розчинами фунгіцидів, наприклад, Хорусу (3 г на 10 л води) або ХОМ (40 г на 5 л).
Про нові сорти абрикоса: найперспективніші — це чеська Перла, американські Харкот і Робада. Вони відрізняються підвищеною морозостійкістю і не бояться моніліозу.
З ранніх сортів найкращим вважається ранній Лескоре: помаранчеві кулі досягають 60-90-грамової ваги! Його люблять за компактність і врожайність (з дерева можна зібрати до 40-50 кг абрикосів). Не втрачає популярності і кисло-солодкий Ананасовий. Його плоди солом’яного кольору поменше, ніж у «новачків» (40-50 г), зате зимостійкість — підвищена. Він слабо уражується моніліозом і клястероспоріозом.
Увага! Великоплідні сорти абрикоса вимагають проріджування зав’язей. Якщо не зробити цього, рослина виснажить свої сили, а плоди не наберуть необхідної маси. Кращий результат дає ручне проріджування, виконане в червні: треба зірвати дрібні або безформні зав’язі, залишивши на дереві по одній на відстані 10 см одна від одної.
Робада — смачний ранній сорт абрикоса, виведений в Канаді. Дозріває на початку липня. Помаранчеві, трохи тронуті рум’янцем плоди відрізняються великими розмірами (70-90 г). М’якоть м’ясиста, щільна, ароматна. Кісточка солодка. Стійкий до хвороб, зимостійкий.
Перла — дуже великий (до 70 г) і смачний пізній чеський сорт абрикоса. Під щільною помаранчевою шкіркою, залитої рум’янцем, — десертна м’якоть лимонного кольору. Кісточка легко відділяється. Плоди добре переносять транспортування.
Харкот — середньо-ранній, з дуже великими (40-60 до 80 г) рум’яними і ароматними плодами і їстівним вмістом кісточки. Сорт самобезплідний, вимагає близького сусідства інших абрикосових дерев.
Як цього року мати абрикоси, коли зараз вже майже розквітли квіти, а за прогнозом сьогодні, завтра та післязавтра будуть морози вночі до мінус 6, ніякі задимлення, підживлення та інші танці не допоможуть — цого року знову без абрикос