Моніліоз на абрикосі: як перемогти, профілактика та лікування

При гарному догляді за деревами абрикосові насадження схильні добре плодоносити щорічно, Однак в грунтово-кліматичних умовах нашої країни вони уразливі з боку грибних хвороб, найбільш небезпечним з яких є моніліоз (моніліальний опік).

Значному розвитку цієї хвороби в поточному році сприяли часті дощі і тумани під час цвітіння дерев, що знизили ефект захисних заходів, проведених в періоди до розпускання бруньок і перед цвітінням. Більшою мірою моніліоз вразив дерева з загущеними кронами, в загущених посадках, а також розміщені в низинах.

Збудники моніліозу

Збудники моніліозу проникають в рослини головним чином за наявності на них механічних пошкоджень (через не замазані, наприклад, зрізи після обрізки дерев), розвиваються всередині тканин і зимують в уражених органах. З дощовими краплями, а також за допомогою комах і вітру спори збудника гриба Monilia cinerea потрапляють на здорові дерева і ушкоджують квітки, листя, однорічні пагони і гілки, які згодом дуже швидко в’януть, буріють і гинуть. Незабаром на багаторічних гілках з’являється некроз (відмирання кори).

Швидкість всихання і характер пошкодження дерев абрикоса в цьому році нагадує дію морозу. Однак на початку вегетації і особливо в період цвітіння абрикоса мінусові температури в республіці не спостерігалися. І тим не менше дерева абрикоса стоять з всохлим листям і зав’язями. Все це витівки моніліозу. Слід очікувати, що в літній час уражені ним в різному ступені дерева загинуть і плоди що залишилися, покриються суцільним або у вигляді подушок густим сірим нальотом. На основних гілках, уражених моніліозом, зараз відзначається виділення камеді, що, можливо, приведе надалі до розтріскування кори і загибелі гілок.

Шкода, що наносить моніліоз, не обмежується зниженням врожаю та сильним ослабленням дерев. Постраждалі від нього рослини легше піддаються зараженню іншими хворобами, наприклад цитоспорозом, що викликає повне всихання дерев.

Стійких сортів абрикосу до моніліозу немає

Зараз на ринку можна зустріти сорти абрикосів, нібито стійких до моніліозу. У деяких розплідниках такі саджанці навіть пропонують придбати. Але вірити цьому не варто — сортів абрикосів, абсолютно стійких до моніліозу, не існує. Якщо будуть пропонувати — це обман чистої води.
А ось сорти з підвищеною стійкістю до цього захворювання дійсно існують. Їм і варто віддавати перевагу. В крайньому випадку, пару раз за сезон обприскати дерева, можна отримати плоди. На нестійких сортах навіть при регулярних обприскуваннях урожай залишається під питанням.
Виявляється, стійкістю до цієї хвороби відрізнялися старі сорти. Вчені рекомендують вирощувати ще довоєнні сорти, тільки дістати їх досить складно. На щастя, підвищеною стійкістю до моніліозу характеризуються сорти Ананасовий Цюрупинський та Мелітопольський ранній.

Джерела інфекції

Садівники-аматори повинні знати, що хвороба зберігається в уражених органах дерев абрикоса і може служити джерелом інфекції в період наступної вегетації. Тому при появі перших же симптомів захворювання необхідно вирізати уражені частини, видаляючи при цьому і близько 10 см здорової деревини нижче зони ураження. Торці зрізаних гілок слід замазати садовим варом або олійною фарбою. Заражені гілки спалити. Хворі і висохлі плоди зібрати з дерев, винести з саду і закопати. Грунт навколо дерев в період вегетації необхідно утримувати в пухкому і чистому від бур’янів стані.

Профілактичні заходи проти моніліозу

Дворазове обприскування дерев 1%-ою бордоською рідиною або її замінниками перед початком цвітіння і відразу після нього — один з кращих засобів, що стримують поширення хвороби. Цій же меті сприяє рано навесні (до розпускання бруньок) обприскування дозволеними для застосування в садах препаратами. Ефективна проти цієї хвороби і боротьба з шкідниками — переносниками моніліального захворювання, а також побілка вапном штамбів і скелетних гілок пізно восени і рано навесні.

Треба знати, що видалення уражених моніліозом гілок посилює ріст частин крони. Тому для поліпшення підготовки сильно-зростаючих пагонів до зими верхівки їх необхідно прищипнути. Хворі дерева слід обов’язково підживити — сечовиною або розчином гною (або пташиного посліду).

Своєчасне і якісне проведення вищевказаних заходів допоможе зберегти абрикоси в хорошому фітосанітарному і фізіологічному стані, що, безсумнівно, відіб’ється на подальшій їх продуктивності.

Як лікувати абрикос уражений моніліозом

Врятувати урожай або зберегти гарний зовнішній вигляд плодів складно. Навіть на стійких пагонах хвороба стягує боки або покриває поверхню некрасивою коростою.

Тому потрібно ще з осені починати обробки і проводити їх до ранньої весни. Зараз же допоможуть тільки секатор і ножівка: вирізайте пошкодження до живої тканини, аж до підщепи, інакше дерево пропаде (хвороба діє як рак — ураження йдуть до самого кореня).

Основний обробіток проти моніліозу спрямований на попередження зараження квіток і рекомендується проводити в фазі рожевого бутона. До недавнього часу основним препаратом в цей період була 1% (рідше 3%) бордоська рідина або хлорокис міді (0,3%).

Сьогодні ж арсенал препаратів істотно розширився. Рекомендують в розрахунку на 10 л води застосовувати Скор250 — 1,5-2 мл, Сапроль -10- 20 мл, Вектру — 3 мл, Строби — 3 м Але особливою підмогою став дуже ефективний препарат Xopyc 75WY – 2-З г на 10 л води.

М. Марков