Уже кілька десятиліть у нас в середній смузі так уже повелося, що вишня плодоносить з рук геть погано. Хороші сорти є, хороші правила агротехніки теж – але чому немає врожаю?
Залишимо відразу розмови про Коккомікоз і моніліоз — хвороби, на які прийнято валити зникнення ягід на вишневих деревах.
По-перше, хвороба — це наслідок ослаблення дерева вишні, а не причина.
Тому пропоную обговорити не методи боротьби з цими хворобами, а то, як повинна рости вишня, щоб її не чіпали хвороби і щоб плодів на ній зав’язувалося багато.
Вишня з кореневої порослі або з кісточки все одно виростає повноцінною вишнею.
Якщо вам доводилося збирати вишню в сільських садах чорноземного поясу, де вона росте без будь-якого догляду, розмножується порослю і щорічно прекрасно плодоносить, то ви могли відзначити, що на всіх деревах у ягід однаковий смак, а дерев з непридатною ягодою просто немає. Так йдуть справи з «народною» вишнею. У вчених справи з вишнею йдуть ще краще. І в цих регіонах не постає питання чому вишня не плодоносить, або плодоносить погано.
Досить сказати, що в інститутах садівництва сортові демонстраційні дерева (Русинка, Фатеж, Харітоновська і багато інших) дають в молодому віці близько 8-10 кілограмів ягід, причому щорічно.
Як то кажуть, з одного дерева і на варення тобі, і на наливку. Правда, ці сорти вимагають щеплення.
Поясню: коли ми маємо справу з огірками, з айстрами або ялівцем, то ми маємо справу з цілісною рослиною, а сортова вишня, або яблуня, або груша складаються з підщепи і прищепи.
В чому різниця?
Ось ви уявіть, що людині пересаджено, трансплантовано якийсь орган — наскільки йому важче працювати, цього органу, ніж раніше рідному: на нього не можна давати колишні навантаження, йому потрібна особлива дієта і т.д. Тому що інакше можливе відторгнення. Зв’язок-то між тканинами неповний, обмін речовин туди-сюди йде з перешкодами… Ось точно в такому ж становищі перебувають щеплені рослини: їх не можна вирощувати «як все», їм потрібні найоптимальніші умови.
Інакше при збільшенні будь-якого несприятливого фактора відбудеться відторгнення щеплення.
У нас погано розуміють, що, коли плодове дерево захворює чорним раком, або у нього відсихають гілки, або на ньому поселяється гриб-трутовик, або воно вимерзає, або до нього прив’язується хвороба на зразок моніліозу, — все це форми відторгнення щеплення.
Плодові дерева відмовляються плодоносити, надані самі собі, тобто ростуть без догляду: вони зайняті виживанням, куди їм плодоносити…
1. Сонячне місце
Щеплені дерева вишні, як і взагалі всі щеплені рослини, повинні бути в достатку забезпечені вуглеводами, які виробляються в листі в процесі фотосинтезу на прямому сонці.
Для них треба вибирати таке місце, де прямі сонячні промені падають з раннього ранку і тримаються хоча б до другої половини дня, а ще краще — до вечора.
2. Наявність вапняку в грунті
Треба сказати, що за старих часів всі проблеми цього дерева вирішувалися за допомогою гною.
Гній прекрасно усуває грунтову кислотність і містить кальцій, тому при його постійному внесення вишня процвітала по всій середній смузі. Сьогодні в садах, де вносять гній, вони як і раніше з урожаєм. Якщо гною немає, його може замінити вапнякова мука в великих кількостях: її потрібно щорічно розсипати далеко за межі пристовбурного кола в дозах, зазначених на упаковці (приблизно 1 кг на 3 м кв). Я б порадив при посадці саджанців поміщати в посадкову яму великі і дрібні шматки бетону. При цьому яму не треба робити глибокою, навпаки, обов’язково треба підняти кореневу шийку над рівнем грунту хоча б на 15-20 см, так як вишня не терпить вимокання кореневої шийки. Добриво для вишні має бути по можливості м’яким і в невеликій кількості, найкраще для цього використовувати перегній, отриманий з перепрілої трави. Його розкидають по поверхні грунту, можна неглибоко вкопати — на третину багнета лопати. Мінеральні добрива припустимі лише в невеликих кількостях і лише ті з них, що не підкислюють грунт.
3. Наявність дружніх рослин-супутників
На вишню впливають і відчутно посилюють її наступні рослини: жасмин (бузок), гладіолуси, нагідки, примула, троянда, люпин, полуниця, малина, йошта (гібрид агрусу зі смородиною), ріпа, горох — цим рослинам я б поставив оцінку 4+.
Барбарис і виноград десертний заслуговують оцінки 5, а рябчики (цибулинні) тягнуть на 5 +.
Ось замість трави і бур’янів в пристовбурних колах вишневого дерева краще посадити якісь з цих рослин.
Крім того, цілком можна садити поруч з вишнею культури, які не роблять шкоди і не приносять помітної користі: водозбір, бузок, клематис, часник, цибуля, огірки, гарбуз, салат, кукурудза, буряк.
Небажано розміщення поблизу від вишні (оцінки 2 і 3): всіх хвойних, яблуні, жимолості, лілії, наперстянки, нарциса, тюльпанів, ірисів, спіреї, моркви, петрушки, селери.
4. Наявність запилювачів
Вишня відома своєю самобезплідністю. Плоди її зав’язуються від пилку іншого сорту.
Іноді сорт-запильник не так просто вгадати, тому, навіть якщо у вас росте 2-3 різних сорти, вони можуть погано зав’язуватися. Знайдіть де-небудь в межах міста старі дерева вишні (вони залишилися на місці занедбаних садів), викопайте поблизу від них порослеві деревця, підсадіть їх до своїх вишень осторонь, метрах в 3-4-х, і дочекайтеся цвітіння. Якщо ви привезете такі деревця з різних місць, велика ймовірність, що ваші сортові вишні отримають потрібного запилювача. Що стосується крони, то плодівники остерігаються обрізати вишню, так як зрізи погано заростають, через них можливе зараження інфекцією. Молоді дерева можна зовсім не чіпати секатором років до 15-20. Щоб крона краще омолоджувалась, з неї буде потрібно час від часу видаляти старі гілки, — замазування спилів має бути незмінно ретельно.
