Багато хто в захваті від сорту яблуні Голден Делішес. Яблучка у нього великі і красиві, а аромат просто чудовий. Смак плодів дуже своєрідний — солодкий, без кислинки, але не нудний. Загалом і на смак, і на колір сорт припав до душі садівникам. А тому йому прощають всі недоліки.
Зокрема, пагони яблуні Голден Делішес часто уражуються борошнистою росою. Тому кілька разів за сезон дерева доводиться обприскувати Топазом, Тілт, Хорусом або фундазолом.
А ще Голден Делішес не можна обприскувати препаратами які містять мідь і особливо бордоською рідиною. Через них на плодах може з’явитися сіточка. З огляду на те, що сорт нерівно дихає до парші, це створює проблеми. Благо зараз можна знайти препарати, які не містять мідь — Швидкість, Строби, Хорус, Квадріс…
Цікаво й те, що відкрили Голден Делішес випадково. Вірніше його дерево знайшли в одному зі штатів Америки, де він виріс з сіянцю невідомого походження. Зараз ті його плоди не сильно відрізняються від більшості сортів. А тоді плоди Голдена викликали справжній фурор. За короткий час Голден Делішес розійшовся по всьому світу.
Голдену потрібен ще й запильник. Причому самі з сімейства Делішес як запилювачі не годяться. Треба садити щось інше або прищепити в крону.
З віком крона дерев починає нагадувати плакучу вербу. Це все через рясні врожаї. У перші роки вона щорічна, але при поганому догляді може початися періодичність, коли дерево дає плоди раз в два-три роки. До речі, плодоносить Голден на третій рік, і швидко нарощує врожайність. Але дерева вимагають регулярного поливу і не відмовляться від підгодівлі. Взагалі за кордоном яблуневі сади підгодовують раз в два тижні. І врожаї там дуже рясні, на відміну від нас, на жаль.
