Більшість городників на присадибних та дачних ділянках вирощують цибулю у дворічній культурі. У перший рік з насіння-чорнушки одержують сіянку, на другий — товарну цибулину. Цей спосіб дуже трудомісткий, щороку сіянку необхідно десь зберігати, а в домашніх умовах важко забезпечити належний температурний режим. При цьому слід мати на увазі, що під час зберігання в місцях з низькою температурою висаджена сіянка масово стрілкуе. Навіть при своєчасному видаленні стрілок з таких рослин виростають потворні цибулини, а в місцях, де була стрілка, вони можуть перерізатися покривною лускою.
Щоправда, на півночі й Поліссі України, де не вистачає тепла, товарну цибулю вирощують лише через сіянку. У більшості ж областей, завдяки достатній кількості тепла у поєднанні з добре налагодженим зрошенням, можна одержувати високий урожай повноцінних, достиглих, придатних для зберігання цибулин за один рік сівбою насіння (чорнушки).
Сорти
Для вирощування цибулі-ріпки з насіння найбільш придатні такі сорти: Донецька золотиста, Золотиста, Каратальська, Луганська, Октябрська, Солнєчна, Стригунівська носівська, Чоботарська місцева, Ялтинська місцева (солодка цибуля фіолетового кольору).
Вкрай бажано брати свіже насіння, тобто зібране в попередній рік. Коли сіють насінням після двох-трьох років зберігання або й ще старішим, сходи бувають зрідженими, а рослини — слабкими й маловрожайними.
Розташування та підготовка грунту
Цибулю вирощують на родючих ділянках городу, які не затоплюються весняною повінню й літніми опадами. Місце розташування грядок повинно добре освітлюватися сонцем, без найменшої тіні від дерев та споруд, і продуватися вітром. Не можна повертати цибулю на одне й те ж саме місце раніше, ніж через З-5 років. Кращі попередники для неї — рання картопля, помідори, горох, огірки, капуста рання і кукурудза цукрова, яку збирають рано. Бажано висівати цибулю поряд з морквою: цибуля захищає моркву від морквяної мухи, а морква відлякує цибулеву муху.
Грунт під цибулю починають готувати вже в липні-серпні. Спочатку ретельно збирають залишки попередньої культури, вносять по 40—50 кг на 10 квадратних метрів добре перепрілого перегною (вносити свіжий гній не можна!), глибоко перекопують. Після рясного дощу або доброго поливу грунт вирівнюють граблями, готуючи його до весняної сівби. В суху осінь поливають декілька разів, щоб спровокувати проростання бур’янів. Навесні, як тільки дозріє грунт, в розрахунку на 10 квадратних метрів вносять по 300 г карбаміду або 400 г аміачної селітри, стільки ж суперфосфату або амофосу і по 150—200 г калійних добрив. Навесні можна внести дві третини перелічених добрив, а третину залишити на підживлення в період наростання цибулин. На підготовленій з осені площі добрива загортають у грунт неглибоко сапою, потім вирівнюють поверхню граблями. Перекопувати відведену під цибулю площу навесні вкрай небажано, але якщо в цьому виникне потреба, грудки ретельно розбивають лопатою й граблями, ущільнюють котком або дошкою, а пересохлий грунт поливають.
У посушливих умовах півдня й південного сходу цибулю краще вирощувати на рівній поверхні. На грунтах з близьким рівнем залягання грунтових вод її можна сіяти на грядках. Нарізують їх восени шириною 1 —1,2 м з межею (відстанню між ними) 20—З0 см. З межі невеликий шар грунту переміщується на грядку, і вона стає дещо піднятою над поверхнею грунту, що забезпечує краще прогрівання навесні, прискорює його достигання і дає змогу раніше провести сівбу. Але, створюючи грядки, їхню поверхню слід робити дещо увігнутою, щоб не скочувалася дощова й поливна вода.
Рядки цибулі зручно розташовувати стрічками. Стрічка — це група зближених рядків рослин, між якими залишають широке міжряддя (прохід), по ньому городник пересувається під час сівби, прополювання та розпушування. Схеми розташування рядків можуть бути найрізноманітнішими. Зручно, наприклад, висівати рядки через 20 см, а між ними залишати широке (50 см) міжряддя (ця схема найбільш прийнятна для фермерів, які сіятимуть і оброблятимуть цибулю із застосуванням техніки. Коли ж сіють і обробляють вручну, широке міжряддя доцільно зменшити до 40 см. Можна вузькі міжряддя робити через 25 см, а широкі — через 50 см. Найбільш раціонально використовується площа городу, якщо 7 рядків розташувати через 15 см: вийде семирядкова стрічка завширшки 90 см, а між стрічками залишиться прохід 40—50 см.
Щоб сповна використати вологу осінньо-зимово-весняних опадів, сіяти цибулю слід якомога раніше, як тільки дозріє грунт. Особливо важливо це на півдні й південному сході країни, де в лічені дні, а то й години, верхній шар може пересохнути і важко буде одержати дружні й здорові сходи. Борозенки для сівби роблять мілкими — глибиною 2—3 см. Якщо грунт на час сівби пересох (а це дуже часто буває і на півдні і сході весною), борозенки слід полити і після всмоктування води висіяти в них насіння. Після сівби грядки закоткувати котком або легко ущільнити дошкою.
З метою прискорення появи сходів, насіння перед сівбою доцільно проростити. Його висипають у марлевий мішечок, який ретельно змочують водою, і кладуть в якусь плоску посудину, куди теж наливають воду шаром 0,5 см. Щоб мішечок не пересихав, посудину накривають тканиною з натуральних матеріалів (льону, бавовни, коноплі) і тримають насіння вологим при температурі 22—25°С. Через 6-8 годин мішечок з насінням промивають у проточній воді, а воду в посудині, де пророщується насіння, замінюють на свіжу і знову накривають мішечок тканиною. Таким же чином через 6—8 год воду знову міняють.
За добу після такого обробітку окремі насінини наклюнуться. Зразу ж всю партію насіння просушують до сипкого стану й висівають. Врахуйте, що намочене насіння треба обов’язково висівати в добре зволожений грунт, тому що навіть короткочасне
перебування його в сухому грунті може призвести до загибелі. Норма висіву (витрата) насіння становить 10—12 г на 10 квадратних метрів. Загортають насінини на глибину 1,5 — 2 см, а в рядку їх бажано розподіляти через 2—3 см. Після сівби грунт коткують або злегка ущільнюють широкою дошкою. Зверху можна притрусити (замульчувати) торфом або дрібним перегноєм шаром 1 см.
Догляд і збирання врожаю
Коли позначаться рядки, роблять перше мілке розпушування (шарування) грунту на глибину З—5 см. Надалі цей захід провадять регулярно після великих дощів та поливів. Багато городників припускаються великої помилки, роблячи посіви надто густими. Щоб рослини не витягувалися (не «стекли»), загущені посіви одразу ж проривають, залишаючи рослини через 2—3 см, або проріджують граблями, протягуючи їх упоперек рядків. Вдруге проривають через 20 — 25 днів, залишаючи рослини через 6—8 см. Грядку регулярно прополюють, не припускаючи укорінення бур’янів. Після кожного проріджування цибулю бажано підживити коров’яком, розведеним водою у 5 — 6 разів, гноївкою з розведенням її у 2-3 рази, або розбавленим у 12-15 разів пташиним послідом. Якщо є лише мінеральні добрива, на відро води беруть 30 г суперфосфату та по 15 г аміачної селітри або карбаміду (сечовини) і хлористого калію або іншого калійного добрива. У другому підживленні, якщо рослини добре розвинуті, азотні добрива можна не вносити.
Виростити високий урожай цибулі в більшості областей, де її культивують в однорічній культурі, можна лише за умови регулярних поливів оптимальними нормами води.
Вперше поливають при появі справжнього листка, у травні-червні — через 7 — 8 днів нормою 300—400 л на 10 м2. У спекотливу суху погоду періоди між поливами скорочують до 5-6 днів, а норму збільшують до 450-500 л. Поливати краще дощуванням, але в разі настання дощової погоди з пониженими температурами поливи краще не провадити, щоб не спричинити захворювання. Поливи припиняють за 20-25 днів до збирання.
Щоб на цибулинах утворилася щільна луска, бажано верхню її частину звільнити від грунту, відгрібаючи його. І ще одна важлива порада: ні в якому разі не можна притоптувати бадилля, тому що при цьому перестають надходити поживні
речовини із бадилля в цибулину, внаслідок чого знижується урожай та погіршується якість цибулин. Коли умови для достигання несприятливі (наприклад, ідуть затяжні дощі), для прискорення цього процесу рослини з корінням слід підняти вилами разом із грунтом й залишити на грядці до підсихання бадилля.
За сухої сонячної погоди цибулю сушать на грядці, виклавши в рядки і попередньо струсивши з коріння землю. В негоду її заносять під навіс чи інше укриття, але щоб там була добра вентиляція. Цибуля чудово зберігається в косах та вінках, які плетуть, коли бадилля лише підв’яло, але ще не висохло. Основою вінка може слугувати прядивний шпагат. Його беруть за два кінці і, сплітаючи їх, вплітають туди бадилля цибулі, а для окраси додають різні квіти, які у висушеному стані зберігають колір і красу (чорнобривці, волошки, майорці). Такий вінок прикрасить кухню, а цибуля добре збережеться. Зібрану цибулю необхідно ретельно розсортувати — вироджені й пошкоджені головки споживати одразу, дрібні залишити для одержання зелені взимку в кімнаті чи теплиці. Велику й здорову цибулю закласти на зберігання й споживання взимку та навесні.
Цибуля — розсадою
Чудові товарні цибулини, причому практично в ті ж строки, що і з сіянки, можна одержати через розсаду. Її вирощують у кімнаті, парнику або теплиці. Краще вирощувати у ящику за 50-60 днів до висаджування в грунт. Насіння в ящики висівають в останній п’ятиденці лютого — на початку березня. Сіють густо в борозенки глибиною 1 см і з відстанню між ними 3-5 см. Тепла кімната достатньо для росту цибулі, але необхідно стежити за належним освітленням, інакше рослини можуть витягтися і розсада буде неякісною.
Щоб розсада добре прижилася, перед висаджуванням її на постійне місце у рослин на третину відривають або обрізують листя й корінці. Висаджувати слід рано, як тільки дозволить це зробити стан грунту. Корені розташовують мілко, схема розміщення рядків така сама, як і при сівбі насінням, у рядках рослини висаджують через 6-8 см. Зразу ж після садіння площу бажано полити дощуванням, а якщо немає можливості зробити це, користуються поливальницею. Поливати треба регулярно й часто до приживлення розсади. Надалі догляд за цибулею такий, як і при вирощуванні із насіння.
Захист від шкідників та хвороб
Це найскладніша для городників-аматорів справа. По-перше, вони не завжди своєчасно помічають пошкодження, а, по-друге, зараз майже неможливо придбати дозволені для застосування на присадибних і дачних ділянках препарати. Для відлякування цибулевої мухи в рядках розкидають нафталін та інші препарати з різким запахом; проти тютюнового трипса й цибулевої листоблішки обробляють карбофосом (1,5-2 г на 10 квадратних метрів).
Головне ж — не допустити захворювання цибулі несправжньою борошнистою росою (пероноспорозом) або хоча б зменшити шкідливий вплив цієї хвороби. Найбільш доступним і достатньо ефективним засобом боротьби проти пероноспорозу вважається бордоська рідина (100 г мідного купоросу і стільки ж вапна на 10 л води). Профілактичну обробку препаратом розпочинають, коли утвориться 4-5 листків, і повторюють через 10-12 днів.
В.Д. Давидов
