Будинок в селі нам дістався у спадок, можна сказати, разом з сусідками бабусями. З весни до осені ми їм допомагали по господарству, привозили продукти, а взимку вони наглядали за нашим будинком, годували двох вівчарок, яких ми підібрали.
Завдяки сусідкам ми зважилися не просто відремонтувати будинок, а й поставити велику теплицю з полікарбонату, посадити хороший сад. Не будь їх, наше добро швиденько розграбували б або поламали.
Сусідки хоч і в віці, але, як і багато сільських жителів, тримають курочок і кіз. А в кінці позаминулого літа наші бабусі захворіли і лягли в лікарню. Довелося нам вчитися доглядати за птицею і козами. З несучками все зрозуміло і просто — в селі вони на вільному випасі, потрібно тільки воду вранці наливати в коритце і зерно в годівниці насипати. З козами теж розібралися, правда, за допомогою інших сусідів. Але були ще й два десятка бройлерів, досить великих, але дуже ненажерливих. До того ж вони ув’язнені прямо на вулиці, відгороджені сіткою. А на дворі стояв уже вересень.
Ламали ми голову, що робити з бройлерів, нишпорили по сайтам Інтернету. Зрештою, поселили цих птахів в нашій теплиці, де ще залишалися кілька рослин огірка, баклажана і перцю. Загалом, урожай був прибраний, але подекуди залишалися зав’язі. Птахи швиденько все склювали, а на нічліг влаштовувалися між стеблами рослин.
Ми, як усі новачки, стали годувати бройлерів строго по годинах, слідуючи науковим рекомендаціям: 4-5 разів на день — комбікорм, різана трава і завжди холодна вода. Потім зрозуміли, що комбікорму на них не напасешся, тому в теплицю стали кидати газонну траву, бадилля коренеплодів, листя капусти, все, що залишилося від обіду або вечері. Виявилося, птиця однаково рада і комбікорму, і хлібу, і рибним потрухам, і м’ясним обрізкам. Бройлери клювали навіть солоні огірки і квашену капусту. Загалом, чим різноманітніше ми робили «стіл» нашим підопічним, тим більше розгорявся у них апетит. Росли бройлери ніби на дріжджах. Місцеві жителі, які тримають багато років бройлерів, високо оцінили наші досягнення. А вже як здивувалися сусідки, коли через півтора місяці побачили своє господарство. На знак подяки вони подарували нам п’ять пташиних тушок. На Новий рік нас чекав гігантського розміру півень, запечений в печі, і найлегша пухова подушка. Ось така у нас вийшла куряча нагорода.
Досягнення виявилися такі: взяли ми 20 бройлерів місячного віку, за півтора місяці нашої відгодівлі маса самого маленького склала 1,8 кг, а найважча тушка потягнула на 2,6 кг. Маса подарованого нам на свято півня була 4,5 кг. Повинна сказати, що смак домашніх бройлерів непорівнянний з фабричним птахом. Готувати його, звичайно, довелося довше, але повна відсутність гормонів та антибіотиків того варта.
Минулого літа ми купили 10 десятиденних бройлерів на сусідній птахофабриці в кінці червня, зробили для них вольєр розміром 3х3 м і маленький навіс у вигляді куреня, який спочатку вкрили чорним нетканим полотном, а зверху застелили поліетиленову плівку. З кінця квітня до листопада в будинку обов’язково хтось живе, тому птах ніколи не залишався без нагляду. Але головними годувальниками бройлерів стали діти. Єдина проблема у нас — забій птиці, доводилося просити сусідів. Останню курочку забивали в кінці жовтня (маса її 3,2 кг).
У вересні бройлерів перевели в теплицю. Життя птиці під склом принесло вражаючі результати. Як відомо, бройлери багато їдять і також багато залишають посліду. Крім того, на грунт потрапляє невелика кількість їжі, в тому числі комбікорму. Місце для відпочинку птахів ми засипали дрібним сіном. На відміну від несучок бройлери не копають великі ями, тому після звільнення теплиці ми помили прозорі поверхні, почистили доріжки, перекопали грунт, попередньо розкидавши деревну золу і фосфоритне борошно. Взимку набили теплицю снігом, щоб грунт не висушувався.
Так як в теплиці було досить багато курячого посліду, добрива не вносили, обійшлися навіть без перегною, який зазвичай кладемо в посадочні ямки. Рослини дуже добре росли і розвивалися. Урожай овочів зняли відмінний. Догляд був звичайний.
На своєму досвіді переконалися: якщо проживати на дачі хоча б 3-4 місяці, можна обзаводитися птахом. Звичайно, від несучок яєць чекати доведеться довго, а ось підрощені курчата-бройлери дадуть багато дієтичного екологічно чистого м’яса. До того ж невтомна «машина» знищить всі бур’яни, бадилля і харчові відходи. У достатку буде пташиного посліду для підживлення рослин.
О. Карпухіна
