Зовсім скоро почнеться розсадний бум, ясна річ, що поки не пізно потрібно запасатися насінням, адже це основа майбутнього врожаю! Новенькі каталоги щорічно рясніють своїми оновленими версіями, де можна побачити таке розмаїття овочевих культур, від якого просто розбігаються очі.
Хочеться висадити на ділянку і то і це і в підсумку, прикупивши чимало кольорових і красивих пакетиків, ми хапаємося за голову — умістити все це на ділянці просто не реально! Так от, щоб не витрачати гроші даремно, до питання купівлі насіння необхідно підходити з ясним розумом та виважено. Основну площу ділянки варто відвести під сорти перевірені і культури необхідні, ну а невеликий клаптик можна залишити під експерименти, може що і вигорить.
Отже, з насінням і їх кількістю ми розібралися, чекаємо години ікс і починаємо готувати їх до посіву. Так, так саме готувати до посіву, а не просто переміщати насіння з пакетика в грунт. Підготовка насіння полягає не тільки в традиційному їх замочуванні, ряду культур, наприклад, таким як лагенария, гарбуз і люпин може знадобитися куди більш складна процедура — скарифікація, тобто пошкодження їх оболонок з тим, щоб вони швидше зійшли. Найпростіше зазначені насіння помістити між шарами наждачного паперу і трохи потерти, цього має вистачити.
Другий варіант підготовки насіння це стратифікація, вона необхідна насінню таких культур, як черемша, катран і хрін. Для того щоб насіння цих культур проросли максимально швидко, слід змішати їх з вологим річковим піском або торф’яною крихтою і помістити в морозилку холодильника приблизно на місяць, а потім посіяти в грунт.
Зазначені два способи, однак, вважаються рідкісними, та й культури, описані далеко не на кожній ділянці ростуть. Переважна ж більшість насіння перед посівом тільки замочують, без будь-якої додаткової обробки. До речі, про необхідність замочування городники сперечаються постійно і що найголовніше обидві сторони по своєму праві. Давайте розбиратися!
Які плюси посіву без замочування? Звичайно, це швидко і зручно, проте явний мінус в тому, що сходи з’являться не так скоро. Замочувати ж насіння і чекати їх проростання більш проблематично, потрібно міняти воду та інше, зате сходи з’являться буквально через пару днів. Однак приймаючи ту чи іншу сторону, не слід забувати, що насіння ряду культур замочування не тільки не вимагають, а й бояться! Наприклад, не варто замочувати насіння гірчиці, звичайної ріпи, редису, дайкона і редьки, це зайва трата часу адже вони і так сходять дуже швидко.
Насіння василька при замочуванні покриваються слизом, і період схожості у них не зменшується, а збільшується. Не варто замочувати гранульоване насіння, так ви можете змити поживні речовини, які містяться в гранулі; а також насіння, які висіваєте під зиму, адже осіннє проростання йому зовсім не потрібно.
А яке насіння замочувати необхідно? Це відноситься до насіння, сходи якого доведеться чекати дуже довго, наприклад петрушки або моркви. Замочити потрібно і насіння яке полюбляє достаток вологи, таке, як насіння цибулі або будь-яких бобових культур. Вимагають замочування і насіння буряка, без цієї процедури вони можуть взагалі не зійти. Природно, що насіння всіх теплолюбних культур теж потрібно підштовхнути до проростання шляхом замочування, це помідори і огірки, болгарський перець і гарбуз. Якщо хочете отримати більш ранній урожай зеленних культур, то і про замочуванні їх насіння потурбуватися варто, це всі види салатної капусти, мангольд і шпинат.
Ще один важливий етап обробки насіння перед посівом це знезараження. Ні для кого не секрет що з насінням передається величезна кількість різних захворювань овочевих культур, тому якщо хочете мінімізувати використання хімії, то знезараження проводити слід, особливо якщо в насіннєвому матеріалі ви не впевнені.
Найдоступніший спосіб знезараження насіннєвого матеріалу це його прогрівання у воді певної температури. Найпростіше це робити в звичайному термосі, попередньо склавши насіння в марлеві мішечки. Далі залишається тільки дотримуватися температури і часових меж — налили води, поклали насіння, закрили термос, засікли час, відкрили термос, дістали насіння — все!
Тепер про тонкощі: насіння редиски, ріпки, капусти та брукви потрібно гріти двадцять хвилин при температурі 55 ° С (можна менше, але не більше); томат і фізаліс вимагають прогрівання протягом півгодини при температурі 50 ° С; баклажан, його насіння потрібно гріти двадцять хвилин при 50 ° С; насіння буряка вимагає прогрівання при температурі близько 50 ° С. Після того як насіння прогріли, помістіть його хвилин на п’ять у холодну воду.
Ну і на завершення — правила посіву насіння ідеального городника!
Правило перше — посів в оптимальні терміни; зелень — рано, як тільки грунт відтане, буряк в прогрітий до 10-12 ° С грунт і так далі.
Правило друге — оптимальна глибина загортання, зазвичай це від 0,4 до 0,5 см. Виняток дрібне насіння (як пил, у пряних зазвичай) і великі у бобових культур, перші можна просто розсипати по поверхні, другі закласти на глибину пару сантиметрів.
Правило третє — виключити пересихання грунту.
Правило четверте — сходи перші пару днів бажано вкривати плівкою, щоб виключити загибель від випадкових заморозків.
Н.В. Хромов, канд. біол. наук
