Закінчаться похмурі дні холодної зими і природа знову обдарує нас цілющими рослинами. З першими променями сонця вийдуть на поверхню грунту первоцвіти, які з осені заклали бруньки відновлення. І серед них сонячна квітка мать-і-мачеха (сем. Айстрових) крупноквіткова помаранчева. Як чекали її ми — ленінградські блокадники! Вона цілюща (протизастудна рослина), а її великі листові пластинки, так само як і квітки, можна використовувати в салати і навіть, замість капустяного листя, в голубці.
Але і в ці морозні дні, коли ще не пробудилась природа, у подоланні застуди нададуть нам допомогу деревні рослини: ялина і сосна. Вони так само як трав’янисті рослини використовувалися блокадниками в холодне і голодне лихоліття, щоб вижити.
Сосна — рослина, яка я дуже люблю і не можу не розповісти докладно про її цілющі (вона входить у фармакологічну групу рослин як відхаркувальний засіб) і можливих харчових властивостях.
Це струнке, високоросле, привабливе дерево з мутовчато розташованими гілками, які сидять попарно на укорочених пагонах хвойними голками. Утворює суцільні соснові ліси, виростає в змішаних лісах по всій лісовій зоні. Сосна привертає нашу увагу своєю величавістю, вічної зеленню. Як лікарську сировину бруньки заготовляють взимку або ранньою весною, хвою — в будь-який час року (у місцях рубки лісу). Бруньки (пагони) зрізають секаторами або ножами, сушать у приміщеннях з хорошою вентиляцією на підручному матеріалі (ситах, папері, тканинах), розклавши їх тонким шаром. Висушену сировину зберігають у щільно закритій ємності не більше 2-х років. Використовують при кашлі, як діуретичний і дезинфікуючий засіб. У домашніх умовах з них готують відвари. Для цього 10 г бруньок заливають склянкою води, витримують на водяній бані близько 30 хв, охолоджують і проціджують. Приймають по 1/3 склянки 2-3 рази на день після їжі. При запаленні дихальних шляхів використовують і інгаляцію. Готовий відвар заливають у чайник, в носик вставляють паперову трубочку і вдихають теплі пари відвару. Цю процедуру бажано проводити кілька разів на день.
Особливий дар цієї могутньої, стрункою красуні — хвоя. Її для лікарських цілей можна заготовити в будь-яку пору року. Вона послужила добру службу у весняні дні ленінградської блокади (поряд із хвоєю ялини). Воїни Ленінградського фронту в той голодний час страждали від нестачі вітаміну C (лютувала цинга). І у важких умовах ленінградські фахівці (ботаніки, хіміки, технологи і лікарі) хворим аліментарною дистрофією запропонували створений ними вітамінний напій з хвої — так званий хвойний концентрат. Технологія його приготування досить проста. Нині кожен бажаючий в домашніх умовах зможе його виготовити. Тоді ж, за відсутності води, світла, сил для заготівлі хвої, це було дуже важко. Спосіб приготування хвойного концентрату досить простий: хвою ретельно промивають холодною проточною водою, дрібно рубають у фарфоровій ступці. Подрібнені хвоїнки відразу ж заливають кип’яченою холодною водою у співвідношенні 1: 5. У водний екстракт на 1 л додають 2 ст. л. 5%-ої оцтової кислоти або 1 г лимонної кислоти, або лимон. Настоюють 40-50 хв, віджимають через марлю. Для поліпшення смаку можна додати трохи цукру або фруктово-ягідного екстракту.
У день приймають 150-250 мл екстракту, що становить 20-25 мл аскорбінової кислоти.
Кажуть, що нове — добре забуте старе. І в наш мирний час про дари сосни як харчову рослину знову згадали, цього разу жителі Фінляндії. У фінському журналі «Ейя Кайраскорі» з’явилося повідомлення про нове використання соснової кори — як добавки в тісто хліба. Виготовили цілющі хлібці, вони демонструються в музеї Пункахарью. Ці хлібці смачні і поживні. Продукцією зацікавилися іноземні відвідувачі музею — можливий експорт хлібців в інші країни.
В. Богданова
