Складні життєві обставини можуть зломити людину, змінити її звичний ритм життя. Однією з головних причин депресії є втрата контролю над собою. У світі багато країн, де садівництво вважають успішною терапією для людей, які страждають депресією, створено багато оздоровчих програм, які успішно працюють.
Для багатьох садівництво це хобі, для деяких — курс одужання. Британські психіатри вважають, що садівництво це форма відволікання уваги, яка успішно підвищує самооцінку людини. Це діяльність, яка приносить задоволення і змушує людину зосередитися на позитивному процесі. Садівництво є також хорошим джерелом фізичних вправ, які сприяють викиду ендорфінів, що позитивно позначається на настрої людини.
Звичайно, ми розуміємо, що садівництво не альтернатива антидепресантів, це всього лише шанс відмовитися від хімічних препаратів. Але варто посадити насіння і почуття виконаного обов’язку не покине людину до тих пір, поки не з’явиться паросток. Потім листочок за листочком і розпуститься довгоочікувана квітка.
Ідея проста: без насіння не буває сходів, без добра не буває любові, без праці серця не може бути щастя.
Щастя — це не стан, це спосіб життя. Це те, до чого істинно прагне людина.
Вихід з депресії для кожної людини починається з відкриття дверей власного будинку, виходу у двір, з пошуку секатора, миття брудних від землі рук, в пророщуванні насіння, з подарунка квітів коханій людині. Словом, з найпростіших речей повсякденного життя.
Ми дуже залежні від навколишнього, так нехай же цим оточуючим буде наш прекрасний сад. Беручи участь у програмах озеленення дитячих будинків, будинків престарілих, притулків для душевнохворих людей, я повністю поміняв концепцію погляду на благоустрій таких територій. Пережита мною недавня втрата змусила подивитися на звичайні речі з іншого боку, побачити світ в незвичному ракурсі. Це позначилося на моїй великій прихильності до своєї улюбленої справи — садівництва. Саме робота не дала місця депресії в моєму житті.
Деякі ландшафтні дизайнери називають мої сади нудними, але я б назвав їх романтичними, душевними, умиротвореними. Я завжди вношу таємницю в сад, яку треба розгадати, осмислити, потрібно набратися терпіння, щоб побачити, який гарний, наприклад, Блакитний ангел — мій улюблений сорт клематису. У пастельні відтінки саду я намагаюся поміщати яскраві спалахи з різних квітів. Соковиті фаоби змушують побачити життя там, де вона здається нам сірим і сумним.
Ніхто не може заборонити вам сумувати, і ніхто не зможе перешкодити вам бути щасливими — жити в гармонії з собою, з природою. У будь-яку, навіть саму елементарну дію, людина вкладає частинку своєї душі — просто тому, що вона у неї є, адже без душі неможливе життя.
А. Варениця, м Івано-Франківськ
