Щеплення в овочівництві, на відміну від садівництва, почали застосовувати відносно нещодавно — ще в 30-ті роки 20 століття, в тому числі й у нашій країні. І хоча результати були цікавими, через значну трудомісткість вони не поширилися до практики. До того ж керував ними академік Лисенко, який негативно ставився до генетики і до М. Вавілова. І все ж подальша закордонна практика доводить ефективність цього методу. На сучасному етапі вдалося зменшити і затрати праці.
В чому ж ідея цього способу? Колись збільшити врожайність можна було шляхом удосконалення системи добрив, впровадження нових сортів, нових технологій, стимуляторів росту тощо. Втім, до нескінченності досягти цього не вдається, настає межа. От і шукають нетрадиційні способи, як підвищити продуктивність рослин. До таких належить і щеплення. Кореневу систему культурних сортів при цьому замінюють на більш розвинуту і невибагливу дикорослих (аборигенних) видів. Адже дикі форми стійкіші до хвороб, шкідників, кліматичних умов. Щеплена на них культурна рослина ніби отримує її найкращу частину, стає більш стійкою до деяких хвороб, потужною, що зрештою й зумовлює вищу продуктивність.
Насамперед культурну рослину слід посадити на 3-7 днів раніше, щоб на момент щеплення у них були стебла однакової товщини, оскільки дика росте швидше і потужніша. Лезом зрізаєте підщепу на рівні або трохи вище сім’ядольних листків, аби коріння прищепи не вростало у субстрат. Надалі головне забезпечити міцний контакт зрізів, інакше вони не приживляться. Рекомендуємо надягнути на підщепу відрізану пластикову трубку (2-3 см), з якої п’ють коктейлі. От в неї і встроміть зріз прищепи з листками. Рекомендують також занурити її до концентрованого розчину цукру у воді, що забезпечує 100%-ну приживлюваність. Після цього притініть рослини, щоб вони міцно зрослися. У Нідерландах для цього виготовляють спеціальні клямери, які забезпечують міцний контакт на місці зрізу.
Спробуйте прищепити баклажан на томати, диню на гарбуз чи лагенарію. Це робить їх стійкішими до деяких хвороб.
Ю.В. Слепцов
