Рідкісна та красива декоративна рослина вже більш як десять років прикрашає мою квартиру.
Кубинська вишня — невелике деревце або низькорослий вічнозелений кущ висотою до 1 м. Крона кучерява, пагони густо обліплені видовженими, еліпсоподібними темно-зеленими листками, які зовні нагадують вишневі. Квітки п’ятипелюсткові, білі, самозапильні. Плід — кругла яскраво-червона ягода діаметром до 1 см із специфічним смаком, дещо відмінним від садової вишні. Не слід плутати цю рослину з родини пасльонових з вишнею. їх ріднить тільки подібність плодів та листків. Вона — родич картоплі, має дрібне насіння, схоже на помідорне. Невибаглива, щедро плодоносить. Добре розмножується насінням, зберігаючи всі спадкові ознаки.
У зволоженому грунті в горщику насіння сходить протягом двох тижнів. А вже на 5—7-й місяць починає плодоносити. Щоправда, перша зав’язь нечисленна, зате наступні хвилі цвітіння урожайніші.
Якщо є бажання одержати більші за розміром плоди, зайвий цвіт обривають. Рослина красива будь-якої пори року, але особливо — взимку, коли надворі сніг, а на її гілочках одночасно і стиглі плоди, й зав’язь, і білий цвіт.
Кубинську вишню можна розмножувати і зеленими живцями.
Найкраще робити це навесні, коли починається інтенсивний розвиток. А роблю я це так. Нарізую зелені напівдозрілі живці з 4—5 листочками, зрізую 2—3 нижніх листки, а ті, що залишилися, вкорочую на третину. Живці висаджую у горщики для квітів, які наповнюю промитим річковим піском, накриваю зверху скляною банкою і ставлю на освітлену частину вікна, але так, щоб пряме сонячне проміння не потрапляло на молоду рослину. Пісок постійно зволожую, а живці раз на день обприскую теплою водою. Через один-два місяці починається нормальний ріст і саджанці треба пересадити у більші горщики із сумішшю піску, перегною та землі (1:1:3). На дно горщика кладу гальку, гравій, биту цеглу, скло, шматочки деревного вугілля і великозернистий пісок. У дні роблю декілька отворів, щоб не застоювалася вода і не загнивав корінь.
Вишню кубинську необхідно регулярно пересаджувати у більший посуд. Це бажано робити у квітні — травні. Якщо рослині 2 роки, потрібен дволітровий горщик, 3 роки — трилітровий, до 5 років – 4-літровий, 7-річному кущу потрібен 8-літровий. Молоді рослини слід пересаджувати щороку, після п’яти років — раз на 2—3 роки з частковою заміною грунту. Рослину краще формувати кущем, для цього треба підрізати кінці пагонів на 1/4 частину.
Батьківщина цієї теплолюбної рослини — вологі тропіки Південної Америки, тому в наших умовах її вирощують у приміщенні. Щоправда, деревце можна винести в сад або виставити на балкон чи лоджію.
Кубинська вишня вологолюбна. Взимку її слід поливати раз на добу, влітку в спеку— двічі—тричі. Дуже добре реагує на підживлення органічними та мінеральними добривами. Я підживлюю її настоєм курячого посліду (1:14) та мікродобривами для кімнатних рослин (дозу вказують на упаковці). Ще додаю 1 ложку деревного попелу на 1 л води. Взимку підживлюю раз на місяць, влітку — раз на 10 днів, чергуючи органічні добрива з мінеральними.
Інколи деревце пошкоджує попелиця. Для боротьби з цим шкідником використовую настій тютюнового пилу, часнику або попелу. Наприклад, 10 г тютюнового пилу заливаю 200 г води, настоюю три доби і цим розчином обробляю рослину; 300 г деревного попелу заливаю водою (1 літр), настоюю 2 доби, потім обприскую рослину. Для кращого прилипання перед обприскуванням додаю до розчину трохи господарського мила. Під час обприскування рослин грунт у горщику накриваю поліетиленовою плівкою або папером.
П. Філіпчук, с.Дорогичівка Тернопільської обл.
