Перепілки: розведення та відгодівля

Перепілки належать до найдрібніших курячих птахів сімейства Фазанові. І вирощувати цих птахів легше, ніж інших представників птиці. З існуючих 15 видів перепелів в країнах СНД мешкає підвид звичайного перепела — європейський і німий. У природі перепілки постійних пар не утворюють. Самка завжди мати-одиначка. На ній і будівництво «дому», і висиджування, і виховання молодняка. Пташенята перепілок виводяться на 17-20-й день насиджування, зазвичай їх кількість буває від 6 до 14 штук. Добове перепеленя важить від 7,5 до 8,5 г, а до 40-денного віку досягає розмірів і маси дорослих птахів. Перелітати перепелята починають вже на десятий-одинадцятий день життя.

Породи перепелів

Японські перепілки

За забарвленням оперення японський перепел нагадує своїх диких родичів. Голова, спина, крила і хвіст у нього коричнево-сірі, дзьоб темний, очі темно-сірі. Самці від самок відрізняються більш темною грудкою, яка не має пестрин (у самок по грудях розкидані дрібні чорні цятки) і меншим розміром. Маса самця становить 110-120 г, самки 130-150 г; несучість 200-300 яєць масою 10-12 г; шкаралупа у яєць бура, однотонна або крапчаста.

Фараон

Фараон — м’ясна порода перепілок, яка використовується як бройлера. Забарвлення оперення таке ж, як і у японського перепела. Маса самця 200, самки — 250 г. Несучість близько 100-150 яєць масою 14-16 г. Фараони дуже вимогливі до умов утримання, тому початківцям птахівникам розводити їх важко.

Естонські перепілки

Естонська перепілка за забарвленням оперення не відрізняється від японського. Середня жива маса дорослих самців 190 г, самок — 200. Несучість 310-315 яєць середньою масою 12г. Вихід яйцемаси на несучку становить 3,8 кг, вік знесення першого яйця — 47 днів. Порода не схильна до вірусних та інфекційних захворювань.

Китайські білі перепілки

Китайська біла перепілка відрізняється оперенням. У молодих перепілок воно молочно-біле, а у дорослих — біле. Нижня частина тулуба світло-жовта, з жовтими цятками. Очі, ноги і дзьоб рожевого кольору. Середня жива маса несучок становить 136-140 г, несучість 310-320 яєць, маса яйця — 11г. Решта перепілок, виведені на основі японського перепела і складають групи, різновиди або лінії, розводяться в якості декоративних. До них відносяться: англійська рангова, англійська біла (Лотос), золотиста (Махуріон), блакитна (Мармурова) перепілки.

Утримання перепілок

Основний спосіб утримання перепілок – в клітках. Важливо, щоб висота клітки не перевищувала 250 мм, тому що перепела полохливі і при найменшому переляку «свічкою» злітають вгору, а зазначена висота клітки не дозволяє їм зробити цього. Клітки можна виготовляти або повністю з сітки, або задню стінку роблять суцільною (дерев’яною або металевою). Для виготовлення дна підходить сітка з розмірами 10×10, 10×15, 50×12,5 мм, бічні і задні стінки зазвичай виготовляють з сітки розмірами 20×20; 50×25; 50×12,5 мм; передню стінку найкраще робити з сітки з розмірами 25×50 мм. У клітці розміром 400x200x200 мм (ширина, глибина, висота) можна утримувати 5 дорослих птахів (4 самок і 1 самця). Можна робити клітки і для більшої кількості птиці.

Приміщення для перепілок

Приміщення, в якому встановлюють клітки з перепілками, має бути теплим і сухим, без протягів. При наявності протягів у птаха різко знижується несучість, випадають пір’я і збільшується смертність птахів. Несучість знижується також і від надмірної освітленості. Крім того, при яскравому освітленні перепела починають битися, проявляти канібалізм (розкльовують один одного). Ідеальна тривалість світлового дня для дорослих перепелів — 17 годин, а ідеальна температура повітря в приміщенні 20-22 градуси.

Годування перепілок

Годують перепілок два або три рази на день в один і той же час (це дуже важливо для продуктивності). Як корм перепелів можна використовувати пшоно, ячмінну, пшеничну і дрібну вівсяну крупу, подрібнену кукурудзу, пшеницю. З соковитих кормів перепела люблять терту моркву, квашену капусту, буряк, яблука. Двічі на тиждень добре додавати в корм знежирений сир, або варену печінку і кров забитої птиці. Можна включати в раціон і м’ясо молюсків. Його протягом години проварюють, пропускають через м’ясорубку і згодовують з борошняною мішанкою з розрахунку 1-2 г на перепела.
Хрущі — теж дуже цінний корм. Збирають їх у спекотний сонячний день з 10 до 16 годин. Під деревом розстеляють брезент або мішковину і трясуть його — жуки легко обсипаються. Для заготівлі про запас їх сушать в печах при невисокій температурі. Сухі хрущі містять до 48% протеїну. Дорослій птиці їх згодовують у кількості 1-2 г на голову на добу, а молодняку — з тижневого віку по 0,5-1 г.
В якості мінеральної підгодівлі в домашніх умовах зазвичай використовують стовчену пропалену в духовці яєчну шкаралупу, перепалені подрібнені кістки і крейду. Несучість перепелів помітно підвищиться, якщо випаде можливість регулярно годувати їх комбікормами марки ПК-2 (для курчат першого віку) або ПК-5 (для бройлерів). На рік одній перепілці потрібно 8 кг комбікорму.

Інкубація яєць перепілок

Для отримання інкубаційних яєць самок утримують разом з самцями у співвідношенні 1:4 або роздільно. У цьому випадку самку підпускають до самця на 15-20 хв. один раз на 3 дні. Для інкубації рекомендується використовувати яйця від самок не молодше 2,5 і не старше 9 місяців. Після цього терміну заплідненість і виводимість яєць помітно знижується. У процесі селекції самки домашніх перепелів повністю втратили інстинкт насиджування, тому любителі підкладають яйця перепелів під безпородних голубів, курей бентамок, хвилястих папуг, або виводять молодняк в інкубаторах.
Режим інкубації: Охолодження яєць проводять з третього дня інкубації два рази на добу по 8-10 хв. Вивід перепелят відбувається на 17-й день інкубації і зазвичай закінчується через 6-7 годин після виведення першого пташеняти, але поспішати з виїмкою перепелят з інкубатора не варто, бажано зробити це тільки на наступний день.

Утримання і годування молодняку перепілок

Молодняк з добового до 40-денного віку зручно утримувати в опалюваних клітках. Клітки для перепелів до 20-денного віку виготовляють з металевої сітки з розмірами 10×10 мм, підлога — із сітки 8×8 мм. Розміри кліток можуть бути будь-якими, але частіше їх роблять глибиною в 400, шириною — 700 і висотою — 250 мм. У перші три тижні вирощування необхідно застосовувати цілодобове освітлення. З третього тижня світловий день скорочують на 2 години на тиждень — до 17 год. до 6 тижня. Для освітлення використовують лампи розжарювання потужністю 25-40 Вт. Температура в клітці: у перший тиждень 37-35 градусів, у другу — 32-30, в третю — 27-25, потім 22-20 градусів. При оптимальній температурі перепелята рівномірно розташовуються по всій площі підлоги клітки, при низькій температурі — скупчуються і пищать, при високій — розбігаються від джерела обігріву, розкривають роти, важко дихають. При відсутності можливості виготовлення або покупки клітки для молодняка, перепелят можна успішно вирощувати у великих картонних коробках або фанерних ящиках висотою не більше 300 мм, що закриваються зверху дрібнопористою сіткою. В якості підстилки краще всього використовувати дрібно нарізане сіно, можна і тирсу, але тільки не з першої доби, тому що добові перепелята починають клювати тирсу і можуть загинути. У перші дні після вилуплення пташенятам дають на листках паперу варені курячі або перепелині яйця, протерті через сито і змішані з замоченими в молоці дрібно розмолотими сухарями або сиром. Розмелені сухарі можна змішувати також з тертою морквою. В якості делікатесу можна запропонувати перепелятам дрібних борошняних хробаків або мурашині яйця. З третього дня в раціон додають подрібнену зелень (салат, кропиву, перо цибулі, кульбабу), кисляк, пшоно, ячну, вівсяну і кукурудзяну крупу в дрібному вигляді. В якості білкового корму, крім сиру, бажано використовувати подрібнену свіжу рибу. Цінним білковим і одночасно вітамінним кормом для молодняку є також дріжджі пекарські пресовані. Їх розчиняють у теплій воді (2 г дріжджів) і змішують з сухим кормом. Зазначена кількість дріжджів на 50% забезпечує потребу перепелят у повноцінному білку і повністю задовольняє її у вітамінах групи В. Раз на тиждень необхідно давати очищений дрібний гравій, а замість чистої питної води — слабо-рожевий розчин марганцівки. З п’ятого дня вирощування годування здійснюють з лоткових годівниць, розміщених всередині клітини, з 11-денного віку їх замінюють на зовнішні навісні (з клітки годівниці прибирають тільки через добу після навішування зовнішніх). Для напування перепелят протягом першого тижня життя обов’язково застосовують так звані вакуумні напувалки (блюдце з перевернутою чашкою або склянкою) глибиною не більше 0,5 см, так як в інших типах поїлок вони часто тонуть. Чиста вода повинна знаходитися в клітці постійно. При досягненні перепелята 20-денного віку легко можна визначити їх стать: самки відрізняються від самців світло-сірим оперенням з чорними цятками на грудях. У самців груди коричневі; крім того, у самок в області клоаки шкіра синювато-сірого відтінку, а у самців — рожева.

Відгодівля перепілок

Для відгодівлі зазвичай використовують неплемінних молодих самців і самок, а також несучок старше 9-місячного віку, тобто після використання їх для отримання яєць. Враховуючи, що найвища м’ясна продуктивність перепелів (відношення маси м’яса до кісток в тушці) відрізняється у віці 7 тижнів, доцільно також відгодовувати і спеціальні партії молодняка. Під час відгодівлі (3-4 тижні) перепелів бажано утримувати в клітках з суцільними стінками, встановлених в затемненому приміщенні. Клітка на 50 птахів повинна мати ширину в 1000 мм, глибину — 400 мм. Самців при відгодівлі утримують в окремих клітках. Корм слід давати 3 рази на день, в середньому — по 25-28 г на голову. При годуванні перевагу слід віддавати білковим кормам. У відгодованих перепелів на грудях помітний шар підшкірного жиру. Їхнє м’ясо відрізняється ніжною консистенцією, соковитістю, ароматом і хорошими смаковими якостями.

Лікувальні властивості перепелиних яєць

За поживністю перепелині яйця не поступаються курячим, а за вмістом вітамінів і мікроелементів перевершують їх. За даними інституту біохімії ім. А.Н. Баха Російської Академії наук в грамі перепелиних яєць міститься більше, ніж в грамі курячих, вітамінів: А — в 2,5; В — в 2,8; В2 — в 2,2 рази. Мікроелементів (таких, як залізо і калій) в перепелиних яйцях більше, ніж у курячих, в 4 рази; міді та кобальту — в 2,2 рази. Більше в них і насиченість деякими незамінними амінокислотами. Не дивно, що вже 300 років тому давньокитайський вчений Лі Шіч Жень рекомендував використовувати перепелині яйця при лікуванні різних захворювань.

У наш час вченими проведено детальне вивчення ефективності перепелиних яєць у харчуванні при лікуванні бронхіальної астми, хронічної пневмонії, туберкульозної інтоксикації. Результати виявилися позитивними. При цьому було зазначено, що споживання перепелиних яєць не викликає побічних явищ. Вони добре переносилися навіть тими хворими, у яких курячі яйця викликають алергію.