В останні роки пішла мода на чистопорідну домашню птицю. Багато воліють тримати таких курей, які і неслись добре, і прикрашали собою пташиний двір. Яку ж породу курей вибрати?
Про це розповідає член товариства птахівників-любителів Г. Швирєва.
У захопленні чистопорідним птахом проявляються творчі потреби людської душі, а що радує душу — в збиток ніколи не буває. Всі кури дають ті ж яйця і м’ясо, але люди вибирають породистих з одвічного прагнення до краси. На своєму обійсті я тримаю птицю багатьох порід. Одна з моїх улюблених — кури віандот, особливо обожнюю карликових.
З’явилися віандот в США в 1880-х роках, незабаром в Європі, а потім і в Україні. У нашій країні їх вже тоді рекомендували для селянських господарств як м’ясо-яєчних породу. У перших віандот було ефектне сріблясте оперення, потім з’явилися кури з чорним, жовтим, блакитним, золотистим, строкатим і інший забарвленням.
Це спокійні і довірливі птахи з дуже пишним оперенням. Хвіст у них ззаду навіть схожий на квітку жоржини.
Курочки добре несуться: дають до 180 яєць в перший рік яйцекладки, 150 — у другий і третій. Маса яйця 55-60 г, шкаралупа світло — або темно-коричнева. Кури досить великі: півень важить 2,5-3,5 кг, курка — 2-3 кг.
У цих птахів живий характер, вони люблять рухатися, тому приміщення, особливо для зимового утримання, і вигул повинні бути достатньо просторими. Завдяки невеликому гребеню і щільному, пухнастому оперенню віандот добре переносять зиму в помірно холодному курнику (до 10 градусів морозу), проте в приміщенні повинно бути трохи тепліше, ніж на вулиці, і без протягів.
У віандот широке тіло, знизу закруглене у вигляді кулі, довжина тіла перевищує його висоту. Спина широка, плавно переходить в короткий хвіст. Шия недовга, злегка вигнута назад. Голова широка, коротка, округла, середньої величини. Груди широкі, повні, опуклі. Ноги помірно довгі, сильні, жовтого кольору. А голова, шия, спина, поперек і хвіст утворюють разом красиву лірообразну лінію, характерну для цієї породи. У курочки голова поменше, хвіст більш плоский і ззаду виглядає як перевернута латинська буква v, заповнений знизу пишним оперенням. У окремих курей збережений інстинкт насиджування. Якщо курка сяде на яйця, обов’язково виведе і буде старанною матусею.
Карликові віандот, виведені в Німеччині в кінці XIX століття, повністю зберігають форму і властивості великих. Це дуже привабливі, пухнасті, милі створіння з хорошими господарськими якостями. Півень важить трохи більше 1 кг, курочка — 0,9 кг, несучість — 120 яєць, мінімальна маса яйця 42 г, колір шкаралупи від рожевого до світло-коричневого.
Карликових віандот зручно розводити на маленьких подвір’ях — вони не вимагають багато місця. До речі, співвідношення маси тіла і яйця теж говорить на їх користь. У карликових, як вже сказано вище, при вазі 900 г маса яєць 40 г. А у великих, що важать 3,5 кг, маса яйця 60 г.
