Цесарки – царський птах на подвір’ї


Прикрасою будь-якого присадибного господарства можуть бути цесарки.

Філологи простежують назву «цесарка» через ланцюжок слів: римське — цезар, давньоруське — цесар (володар), російське — цар — «царський птах».

Звичайні свійські цесарки походять від дикого виду — сірої цесарки, яка мешкала в дуже жарких і почасти сухих місцевостях Східної Африки. Цесарку ще в стародавньому Єгипті розводили як свійську птицю на м’ясо.

До Європи цесарки потрапили ще до нової ери з африканської держави Нумідії, однак з деяких причин вони загинули. В XVI ст. португальці вдруге цього птаха завезли з Гвінеї. У 1766 р. вчений Карл Ліней описав цесарок і дав видову назву «Нуміда мелеагріс» — «ім’я» на честь країни, звідки завезли цесарок, а «по батькові» — на знак глибокої поваги до легендарних подвигів давньогрецького героя Мелеагра.


Клімат Європи суттєво не вплинув на цесарок і вони зовнішньо не змінилися.
У присадибному господарстві, зокрема й на дачних ділянках, розводити цесарок дуже вигідно. Цей птах непримхливий, а яйця та м’ясо мають чудові смакові та дієтичні якості. За правильного утримання і годування цесарята доволі швидко ростуть, досягаючи у віці трьох місяців живої маси 1-1,2 кг, витрачаючи на 1 кг приросту близько 4 кг корму.

М’ясо цесарок містить близько 27 % білка і менше 1 % жиру. Білок м’яса цього птаха за добором та співвідношенням амінокислот — незамінний продукт харчування. М’ясо ніжне, соковите і має присмак, характерний для м’яса дичини (рябчика, фазана та інших). Забійна маса становить 89-90%. У тушках цесарят-бройлерів у середньому 53% м’язової тканини і 8,0-7,5% шкіри з підшкірним жиром.

Яйця цесарок (40-45 г) менші за курячі, але в 1,5 раза багатші на каратиноїди та вітамін А. Завдяки міцній шкаралупі й особливостям будови підшкаралупних оболонок вони за звичайних кімнатних умов довго зберігають свої харчові якості. За сезон від цесарок одержують понад 100 яєць, за рекорду — 200 і навіть — 300 яєць. Яйця мають грушеподібну форму, шкаралупа густо забарвлена. Жива маса дорослих цесарок становить 1700-2200 г.
Цесарки добре звикають до різних природно-кліматичних умов, стійкі до багатьох захворювань.

В Україні розводять таких цесарок: сіро-крапчатих, сибірських білих, голубих, загорських білогрудих та волзьких білих. У присадибному господарстві можна розводити будь-яку зі згаданих порід цесарок, але продуктивними є загорські білогруді та волзькі білі.

Яйцекладка у цесарок починається у віці 8-10 місяців. За 5-6 місяців посиленої яйцекладки вони приносять 80-120 яєць. Несучість має яскраво виражений сезонний характер, починається вона в березні-квітні і триває усе літо. Після вересня починається линяння, яке триває 1-1,5 місяця.

Цесарки — недбайливі квочки, тому цесарят можна виводити під куркою (16-18 яєць), качкою (20-22 яєць), індичкою (23-25 яєць), гускою (28-30 яєць). Краще виводити цесарят в інкубаторі за режимом для курячих яєць. Яйця інкубують 27 діб.

Під час вирощування під квочкою цесарята додаткового обігріву не потребують, а без квочки він потрібен до 20-добового віку. Для цього споруджують прості «приміщення ’ із звичайними електролампочками. До трьох діб вирощування цесарят температура в такому «приміщенні» має становити +36-35°С, з четвертої по десяту добу — +34-30°С. і з 11 по 20 — +30-27 °С. Далі молодняк нормально росте й розвивається без обігріву за температури +22-18°С і вологості повітря у приміщенні 65-70 %. За дотримання такого режиму цесарята досить рухливі, охоче поїдають корм. З підвищенням температури вони мають млявий вигляд, багато п’ють і мало їдять, а з пониженням — починають скупчуватися і пищати, мало рухаються.

Після виведення цесарят слід відразу годувати: це сприяє швидкому розсмоктуванню жовтка та кращому росту.

У перший тиждень цесарят годують 8 разів на добу. У цей час вони ще погано орієнтуються і бачать корм тільки на рівні своїх очей. Три наступні тижні застосовують лоткові годівниці з бортиками не вище 1,5 см і цесарят годують 5-6 разів на добу.

Після місячного віку встановлюють місткіші годівниці-жолобкові з планкою вгорі, яка обертається, а молодняк годують 3-4 рази на добу. В напувалках завжди повинна бути свіжа вода, в окремих годівницях — гравій.

Корми мають бути тільки доброякісні. Також необхідно дотримуватися режиму годування. У раціоні цесарят кормів білкового походження має бути на 2-3% більше, ніж у курчат. Якщо немає пташиного комбікорму то маленьким цесарятам дають дрібно нарізані яйця (по 3-4 г), сир із збираного молока (по 1-4 г) та відсіяну від оболонок крупу — кукурудзяну, пшеничну, просяну, ячмінну (від 2 до 6 г). А щоб поповнити раціон білковими кормами, до мішанки додають фарш з нехарчової риби, м’ясні відходи, молочні відвійки, пекарські дріжджі, горох. Особливо корисні для цесарят кисле молоко. З вітамінних кормів згодовують дрібно нарізану молоду зелень конюшини, кропиви, люцерни (від 2 до 20 г на голову на добу). Як мінеральні добавки до корму додають крейду, дрібно потовчену яєчну шкаралупу. Черепашки та дрібний гравій дають в окремих годівницях.

Цесарята з’їдають корм дуже швидко. Для того щоб вони не розкидали корми, його слід давати невеликими порціями (на 1/3 висоти годівниці).

Вирощуючи цесарят, необхідно стежити за приростом їхньої живої маси та за тим, як вони покриваються пір’ям. Добове цесареня важить 28 г, місячне — 200, двомісячне — 700 г, тримісячне — 1,1 -1,3 кг, п’ятимісячне — 1,5 кг і більше. На 50-й день молодняк набуває забарвлення дорослих особин.

Розводячи «царську» птицю, слід ураховувати, що на присадибній ділянці цесарки поїдають черв’яків, слимаків, комах та іншу подібну «живність». У двомісячному віці починають поїдати колорадського жука та його личинок. Це дієвий біологічний метод боротьби з небезпечними шкідниками картопляного поля.

З віком несучість у цесарок знижується, уже на другий рік вона становить 90% від першого року. З цієї причини переяру птицю краще не залишати.


Інші статті по темі:





Один коментар до статті “Цесарки – царський птах на подвір’ї

  1. Dbydi висловив (-ла) думку:

    Ви би чули як ця прикраса двору та царська птиця горланить, то подумали б разів з 10 чи варто її розводити

Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *