Як отримувати свіжі яблука круглий рік


Ви мрієте мати гарний сад. Ділянка землі у вас уже є. З чого ж почати? По-перше, з добору плодових порід і сортів. По-друге, вам необхідно знати, що яблуня є основною культурою в садах України. На її частку припадає близько 60-70% площі. Як правило, більшу частину займають зимові сорти (близько 80%), решта — осінні (близько 15%) і літні (близько 5%). Природно, такий розподіл частки сортів у загальному сортименті умовний. Він залежить від багатьох факторів (смаки господаря, віддаленість ділянки від місця проживання, наявність плодосховища тощо).

Правильний добір сортів — запорука успіху. Дуже важливо підібрати сорти з урахуванням строків достигання і споживання плодів, їх товарних і смакових якостей. За правильного добору господар матиме так званий конвеєр, при якому його сім’я буде забезпечена яблуками практично увесь рік.

Добираючи сорти, слід звертати увагу на їхню придатність для вирощування в конкретних умовах. Іноді на ділянках, які розташовані на невеликій відстані одна від одної, дерева одного й того ж сорту поводяться по-різному: на одній почувають себе чудово і радують щорічними щедрими урожаями, а на другій — постійно хворіють. Тут можуть мати прояв недостатня зимостійкість сорту або підщепи, місце розташування ділянки на схилі: верхня, середня або нижня його частина, експозиція схилу (тобто напрямок схилу по відношенню до частин світу), ступінь змитості ґрунтів та інші фактори (ґрунтові відміни, глибина залягання підґрунтових вод тощо).

При цьому негативний вплив окремих факторів можна до деякої міри зменшити або й зовсім його уникнути. Наприклад, на сильно змитому ґрунті — посадкові ями засипати родючим ґрунтом з заправкою органічними і мінеральними добривами; при високому заляганні підґрунтових вод — використати вегетативні підщепи, основна маса кореневої системи яких розташована в шарі ґрунту до 60 см; при вирощуванні недостатньо зимостійкого сорту — використати скелетоутворювач із високо-зимостійкого сорту.


А ось такий фактор, як тривалість зберігання плодів конкретного сорту в домашніх умовах, змінити доволі складно, позаяк це належить до сортових особливостей, але частково вплинути на нього садівнику-аматору під силу. Що ж для цього потрібно знати?

Спочатку ознайомимося з деякими термінами. В яблуках під час їхнього росту на дереві та при послідуючому зберіганні безперервно відбуваються біохімічні та фізіологічні процеси обміну речовин. Залежно від цього розрізняють чотири етапи достигання плодів: знімну, технічну, споживчу й фізіологічну (біологічну) стиглість.

Знімна стиглість характеризується досягненням плодами повного об’єму, початком достигання насіння — воно починає змінювати забарвлення з білого на коричневе. Цей процес починається з верхівок насіння і поширюється у бік зародка. Забарвлення шкірки плодів у цій фазі, як правило, ще зелене, але на ній уже повністю або частково утворилося покривне забарвлення (рум’янок), характерне для даного сорту. В місці прикріплення плодоніжки до плодового утворення починає розвиватися відцілювальна тканина, що полегшує відрив плоду під час збирання. Швидкість утворення відділювальної тканини є сортовою ознакою, хоч деякою мірою залежить від погодних умов року. Для низки сортів, які швидко утворюють цей шар, запізнювання із збиранням врожаю може призвести до осипання плодів і зниження їх товарності та строків зберігання. Різкі осінні перепади температури (вдень і вночі) та вологості повітря особливо спричинюють осипання. Зірвані в період знімної стиглості яблука добре дозрівають під час зберігання, краще зберігаються, набувають відмінного смаку і зовнішнього вигляду.

Іноді яблука, які призначені для технічної переробки або перевезення на далекі відстані, знімають недостиглими — в технічній стиглості.

Споживча стиглість починається з часу набування плодами оптимальних, характерних для них зовнішнього вигляду і смакових якостей і триває до їх погіршення.

Фізіологічна (біологічна) стиглість (перестигання) може зовні проявитися зміною забарвлення, побурінням м’якуша, спуханням, зміною консистенції м’якуша та іншими ознаками псування плодів. Більшість з них на даному етапі стиглості погіршує свої товарні якості або взагалі втрачає споживчу цінність.

На цій фазі стиглості насіння в плодах повністю визріває і за правильного проходження режиму стратифікації має найбільшу здатність до проростання. До цієї фази і «прагнуть» усі плоди, позаяк дерево у першу чергу забезпечує відтворення своїх нащадків. Такий закон природи. Завдання виробника і споживача яблук — по можливості максимально віддалити настання фізіологічної стиглості. Добрий господар повинен постійно контролювати проходження процесу зберігання яблук і за появи перших ознак перестигання вжити заходів до негайної реалізації плодів. Якщо не в змозі самі спожити всі яблука, що почали перестигати, то пригостіть друзів, сусідів, знайомих. Є й інший вихід: поріжте яблука на дольки і висушіть (на печі, на радіаторах системи опалювання тощо), а для сушні завжди знайдеться застосування в господарстві.

Для літніх сортів яблук, які слід швидко спожити після знімання з дерева, знімна й споживча стиглість практично збігаються. Причому плоди у більшості літніх сортів достигають неодночасно, і збирають їх у кілька етапів.

Осінні і зимові сорти слід збирати за знімної стиглості. Затримка із збиранням урожаю більшості сортів до споживчої стиглості призводить до різкого скорочення строків зберігання плодів. У наших ґрунтово-кліматичних умовах лише невеликій групі пізньозимових сортів (Корей, Айдаред, Росавка, Фіалка та деякі інші) бажані пізніші строки збирання. Якщо осінні сорти яблук після збирання рідко коли зберігають споживчу стиглість понад 1.5-2 місяці, то для зимових сортів цей діапазон значно ширший.

Строки зберігання плодів, а часто й смакові якості конкретного сорту великою мірою залежать від кліматичних умов зони вирощування погодних умов сезону та умов зберігання. Звичайно, за зберігання яблук у спеціалізованих сховищах з модифікованим газовим середовищем, при якому у повітрі камери зберігання штучно зменшується вміст кисню і підвищується вміст вуглекислого газу, значно подовжуються строки зберігання. І навіть плоди літніх строків достигання досить тривалий час можуть бути у відмінному стані. Ми ж загостримо увагу на загальнодоступному способі зберігання — у звичайних підвалах і погребах.

Які ж умови потрібні для того, щоб максимально подовжити строки зберігання плодів? Оптимальною для зберігання яблук є температура в межах 0…-2°С. Щоб мати можливість деякого регулювання температури, сховище обладнують вентиляцією. Малопридатні для цього підвали під житловими приміщеннями, бо вони, як правило, тепліші від погребів.

Суттєвий вплив на якість плодів під час зберігання має вологість повітря. За низької вологості плоди в’януть. Це, у першу чергу, стосується таких сортів, плоди яких мають дуже тонкий восковий наліт або у яких він відсутній (наприклад, сорти групи Голден делішес).

А тепер наведемо коротку характеристику окремих сортів, які добре себе зарекомендували і є найбільш придатними для вирощування в умовах зони діяльності Краснокутського науково-дослідного центру садівництва, хоч їх з успіхом можна культивувати й в інших регіонах України.

ЛІТНІ СОРТИ ЯБЛУК

ПАПІРОВКА. Добре відомий сорт народної селекції. Досить швидко плідний, врожайний. Плоди від дрібних до середньої величини, помітно ребристі, зеленувато-жовті, доброго солодко-кислого смаку. Знімна стиглість настає у третій декаді липня і плоди відразу придатні для споживання свіжими. За необхідності яблука можна зберігати 2-3 тижні за умови, що плоди зривали до настання біологічної стиглості. При запізненні із збиранням урожаю плоди сильно обсипаються.

КОНФЕТНЕ. Сорт селекції Мічурінського НДІ садівництва. Вирізняється швидкоплідністю і високою зимостійкістю. Плоди середніх розмірів, зеле-нувато-жовгі з невеликим рум’янком, дуже смачні. Яблука починають достигати наприкінці липня і до кінця серпня. Тривалість зберігання 1,5-2 тижні. При перестиганні на дереві можуть уражуватися «наливом», хоча смакові якості не погіршуються.

ОСІННІ СОРТИ ЯБЛУК

СЛАВА ПЕРЕМОЖЦЯМ. Сорт селекції Мліївської дослідної станції садівництва. Плоди мають відмінний зовнішній вигляд і смак. Збирають у другій половині серпня. Плоди придатні для споживання протягом 1-1,5 місяця. Довше зберігаються плоди, зняті за технічної стиглості, але вони не повністю набувають характерного для сорту смаку.

АМУЛЕТ. Імунний (не уражується паршею) сорт селекції Інституту садівництва УААН. Має великі, вирівняні, дуже красиві й смачні плоди. Знімна стиглість настає на початку вересня. Плоди придатні для споживання з моменту збирання. Зберігають смакові якості протягом 1,5 місяця.

ЖИГУЛІВСЬКЕ. Сорт селекції Куйбишевської станції садівництва. Плоди дуже великі, яскраво забарвлені, доброго десертного смаку. Знімна стиглість настає у першій половині вересня, споживча – через кілька тижнів після збирання. Плоди можуть зберігатися 2-3 місяці. Запізнення із збиранням спричинює швидке перестигання яблук на дереві. Наприкінці зберігання плоди спухають, розтріскуються.

ЗАІЛІЙСЬКЕ. Відзначається високою продуктивністю, великими плодами з високими смаковими якостями. Знімна стиглість настає наприкінці серпня — на початку вересня споживча — через тиждень після збирання. Своєчасно зняті плоди можуть зберігатися 1-2 місяці без втрати смакових якостей. Запізнення із збиранням призводить до ураження плодів «наливом», зниження товарних якостей і скорочення періоду зберігання.

ПРИСЦИЛЛА. Пізньо-осінній імунний сорт, одержаний у США. Відзначається високою врожайністю, яскраво забарвленими плодами доволі високих смакових якостей. Знімна стиглість настає у середині вересня, споживча — через 1-1,5 тижня після знімання. Плоди можуть зберігатися до грудня-січня, набуваючи при цьому яскравого забарвлення, яке до кінця зберігання темнішає, що свідчить про настання фізіологічної стиглості.

ЗИМОВІ СОРТИ

ЛІБЕРТІ. Ранньо-зимовий імунний сорт селекції США. Високопродуктивний. Доволі зимостійкий. Плоди мають високі смакові і товарні якості. Кращий строк для збирання — середина вересня. Плоди зберігаються до січня, а в окремі роки і значно довше. Перестигання плодів розпочинається з побуріння м’якуша від насіннєвої камери, потім може розтріскуватися шкірочка плодів, змінюватися забарвлення. При цьому смакові якості різко погіршуються. Через нестабільність зберігання за роками плоди необхідно з кінця грудня частіше перевіряти, щоб не пропустити початок настання фізіологічної стиглості.

АУРАЛІЯ. Зимовий сорт німецької селекції. Швидкоплідний, урожайний, має достатню стійкість до хвороб Неяскраве забарвлення і не дуже великий розмір плодів з надлишком компенсується відмінними смаковими якостями. Знімна стиглість настає наприкінці вересня — на початку жовтня, споживча — наприкінці листопада. Плоди можуть зберігатися до лютого, іноді до березня. Велике значення для оптимального зберігання має висока вологість повітря у сховищі, позаяк плоди мають слабкий восковий наліт.

ФРІДОМ. Зимовий імунний сорт селекції США. Йому властиві швидкоплідність та висока зимостійкість. Плоди великі, високотоварні, відмінного смаку. Знімна стиглість настає у другій половині вересня, споживча — через 1-1,5 місяця. Яблука можуть зберігатися до лютого, іноді довше.

ПЕРЛИНА КИЄВА. Зимовий сорт селекції Інституту садівництва УААН. Дерева мають красиву компактну крону, високу зимостійкість, швидкоплідність, регулярне плодоношення і високу продуктивність. Плоди великі, інтенсивно забарвлені, доброго смаку. Знімна стиглість настає у другій половині вересня. Яблука зберігають високі товарні і смакові якості до середини лютого, в окремі роки довше На смакові якості плодів значно впливає холодне дощове літо — зменшується вміст цукрів що погіршує смак.

Серед зимових та пізньозимових сортів яблук на увагу заслуговують також ПРІАМ, СИНАП ОРЛОВСЬКИЙ, САПФІР, ЕДЕРА, ФЛОРІНА, ФІАЛКА, КОРЕЙ, АЙДАРЕД, ГОЛДЕН ДЕЛІШЕС, ГОЛДСПУР, ЕЛЛОУСПУР, КАТЕРИНА, РОСАВКА.

На жаль, у рамках однієї статті немає змоги дати повну характеристику кожному із названих сортів, яка одержана в наших дослідженнях.


Інші статті по темі:





Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *