В останні роки у любителів-птахівників помітно підвищився інтерес до домашніх гусей. Це не випадково, адже вони за швидкістю зростання і високої м’ясної скоростиглості — чемпіони серед домашньої птиці. Уже в перші два місяці життя гусенята досягають чотирьох кілограмів живої маси.
У початківців птахівників виникає багато питань. Спробую відповісти на деякі з них.
Купуючи або розводячи інкубаторних гусенят, потрібно подбати про приміщення для них. Воно має бути без протягів, сухим, ізольованим від землі підстилкою або дерев’яним настилом і з регульованою температурою навколишнього повітря. У перші п’ять діб вона повинна бути 30-28°С, наступні сім днів — 21-18°С, потім, у міру зростання, температуру можна знизити до навколишньої.
У перші дні вирощування добових гусенят я використовую дерев’яні ящики з металевою сітчастою кришкою. На неї ставлю лампочку з відбивачем для обігріву. Розмір ящика 65х65 см, висота 45 см. У такому житлі можна тримати 10-15- добових гусенят до семи днів. Потім перевести їх у більш просторе приміщення. Дуже важливо, щоб гусенята відразу почали клювати корм, тому в перший день їх краще годувати з годівниці з бортиком висотою 1-2 см. Надалі для цього можна використовувати жолобкову годівницю, щоб вони не топтали корм і не забруднювали його послідом. Для поїлки зручніше використовувати невеликі металеві або скляні банки.
У перші п’ять днів гусенят випускають в обгороджений вигул на 20-30 хвилин. Поступово цей термін збільшують до 30 хвилин щодня. З 20-денного віку вони можуть гуляти весь день. Але в сиру погоду малюків не слід вигулювати, так як від переохолодження вони хворіють і можуть загинути. До 1,5-2 місяців треба строго стежити, щоб гусенята не намокали від дощу або не мокли в воді в поїлках. До цього віку у них ще не почав працювати терморегулятор тіла, який захистив би від холоду.
Годують гусенят в перші три дні 6-7 разів на добу сумішшю круто зварених яєць з пшеничними висівками або манною крупою, сиром, подрібненими вівсяною, ячною, перловою крупою. З третього дня їм дають молоду траву, листя кульбаби, кропиви. Зелень краще готувати безпосередньо перед згодовуванням, подрібнюючи її. Великі частини малюки їдять неохоче.
Якщо гусенята в початковий період вирощування згодовувати до 10-15 г сиру в день на кожного, одночасно з борошняною сумішшю, вони здатні підвищувати середньодобовий приріст живої маси до 50-80 г на добу. Їм не можна давати клейкі мішанки, які закупорюють носові отвори, що може призвести до запалення носової порожнини. Хороша волога кормова суміш, якщо її стиснути в руці, а потім розтиснути, повинна розсипатися. З 20-денного віку 30 відсотків раціону гусенят повинні складати зернові корми, які можна замінити вареною картоплею, харчовими залишками зі столу, кухні. Хороший корм для них — тертий буряк і морква.
Під час всього періоду вирощування необхідно уважного стежити за станом здоров’я і поведінкою молодняку. Слабких гусенят можна зберегти, якщо вчасно помітити їх стан. Тоді їх потрібно відсадити і поліпшити умови годівлі та утримання. Туди ж поміщають слабких, малорухомих малюків, з незагоєною пуповиною і з лапками що роз’їзжаються, які слід зблизити до норми і перев’язати марлею. Коли лапки зміцніють і приймуть нормальне положення, що зазвичай відбувається через 2-3 дні, пов’язку з марлі можна зняти. Здорові гусенята рухливі, реагують на звук, у них м’який живіт, закрита пуповина.
Хворих добових гусенят можна підлікувати. Для цього потрібно приготувати поживну суміш — ретельно розмішати жовток курячого яйця, змішати його з цільним коров’ячим молоком (0,5 склянки), додати дрібку цукрового піску і на кінчику ножа один з антибіотиків, наприклад — пеніцилін або біоміцин. Все ретельно перемішати і давати за допомогою чайної ложки гусятам до повного одужання.
Всупереч поширеній думці, що для утримання гусей необхідні ставок або річка, в своїй присадибній ділянці я їх вирощую в обгороджених вольєрах. У якості «водойми» використовую дрібне корито, заглиблене в землю.
