Двадцятирічна практика вирощування картоплі на власній садово-городній ділянці засвідчує високу ефективність технології, яку я використовую. Маю надію, що вона сподобається іншим. Мої «секрети» для тих, хто має невеликі ділянки і обробляє землю вручну.
Про основний «секрет» пізніше, а почну з того, що перекопую землю, висаджую і викопую картоплю не лопатою, а копальними вилами з плоскими ріжками. Хто хоч раз спробує їх використати назавжди забуде про лопату. Вила легко заглиблюються в землю, добре її розпушують і працювати ними набагато легше. Це оцінять насамперед люди похилого віку, які становлять переважну більшість садоводів-городників.
А тепер про основне. Землю перед садінням картоплі я не перекопую, як традиційно прийнято, а роблю це одночасно з висаджуванням бульб таким чином. Копаю один ряд картопляного поля (назвемо його для зручності «нульовим»). Прокопую другий ряд, вилами розрівнюю заглиблення, що утворилося при цьому (назвемо цей ряд «основним»). Заглиблення після розрівнювання вилами буде невеликим, не більше 4—6 см. Розрівнюю землю в ряду кінцями ріжками вил, які тримаю майже вертикально (ріжки упоперек ряду), рукою вила повертаю вправо — вліво вздовж усього ряду лопатою це робити було б незручно. В утворене таким чином заглиблення кладу перегній (компост) і картоплю через 20—25 см. Копаючи наступний третій ряд. закриваю бульби (назвемо цей ряд «укривним»). Землю при цьому розрівнюю нижньою, пласкою стороною ріжків вил. Далі ряди чергуються в такому ж порядку: нульовий, основний, укривний і т. д. Кожен наступний ряд копаю, відступаючи від попереднього на 17—20 см. Відстань між картоплинами в ряду, а також між рядами я не вимірюю. На перших порах це можна проконтролювати вилами, у яких ширина по ріжках становить переважно 18—20 см, а набувши певного досвіду, цих відстаней можна дотримуватися і без контролю.
Таким чином відстань між рядами картоплі становитиме 55—60 см, а звідси схемо садіння 55-60 х 20—25 см.
За умов традиційного садіння під лопату на перекопаній землі ми затоптуємо землю перший раз, коли копаємо лунки, а другий — коли кладемо в них перегній і третій раз коли розкладаємо картоплю.
За моєї технології вся земля залишається розпушеною. Зрозуміло, що використовуючи таку схему садіння треба підгортати не кожний кущ картоплі, а суцільний ряд, отож коли літо сухе це допомагає краще зберегти вологу, та й зручніше працювати, бо не треба «танцювати» навколо кожного куша. Протягом літа підгортаю ряди і розпушую міжряддя кілька разів за потреби.
Достиглу картоплю викопую вилами. Зауважу, що робити це легше й зручніше вилами, ніж лопатою. Бульби менше пошкоджуються і менше перегортається землі.
Викопану картоплю відразу розкладаю у два дротяні кошики. В один складаю тільки ті бульби, які наступною року буду використовувати для садіння відбираю їх відповідних розмірів тільки з урожайних кущів. У другий кошик складаю решту. Дротяні кошики вимиваю в бочці з водою, опускаючи туди кошик з картоплею кілька разів. При цьому змивається не тільки земля, а й збудники хвороб.
Вимиту картоплю розсипаю для просушування. Насіннєву сушу на сонці і довго (можна до позеленіння), а решту — в тіні до висихання. Дрібну, не придатну для садіння і споживання картоплю можна одразу відкидати під час викопування або після миття й висихання, якщо є потреба використати її для годування птиці або домашніх тварин.
Чиста картопля краще зберігається, з нею приємніше працювати, менше засмічується місце зберігання Бажаю вам високих урожаїв і радощі від праці.
