Сочевиця: вирощування та догляд

Сочевиця (рос. чечевіца) відноситься до бобових культур. Вона відрізняється великим вмістом білка, що й обумовлює високу калорійність приготованих з неї страв. Максимальна кількість білка в чечевиці досягає 35%; при його розщепленні в організм надходять життєво важливі і незамінні амінокислоти. Крім того, сочевиця містить вітаміни групи B, нікотинову кислоту, а також деякі важливі мікроелементи. Вуглеводи, що містяться в складі сочевиці в загальній кількості 50%, в організмі не стають жирами, що вважається цінною властивістю.

Сочевиця — це однорічник з розгалуженою кореневою системою. Висота стебла може досягати 15 — 75 см, залежно від сорту та інших факторів. Листя сочевиці складні, з вусиками на кінцях. Плоди — боби, що мають плоску округлу форму і невеликі розміри — 0,6 — 2 см.

Період вегетації сочевиці може коливатися від 2,5 до 4 місяців і залежить від сорту, грунту і кліматичних умов. Перші сходи можна спостерігати вже через тиждень після посіву. До настання цвітіння сочевиця розвивається досить повільно. Зате після того як з’являться перші квітки (через півтора місяці після появи сходів) сочевиця починає швидко рости і гілкуватися. Перевага сочевиці в тому, що ця культура здатна самозапилюватися. Але і мінуси теж є: дозрівання плодів відбувається неодночасно і розташовані вони досить низько, що ускладнює їх збір.

Проростає насіння цієї ярої культури при температурі 4 ° C, а для сходів не страшні невеликі заморозки. Для плодоношення і формування вегетативних органів необхідна температура 18 — 22 ° C. Сочевиця вимагає достатнього зволоження грунту, проте, вона більш стійка до посухи, ніж той же горох. Урожайність сочевиці залежить від якості ґрунту, якщо грунт заросте бур’янами, то урожай буде не найкращим. Для вирощування сочевиці підійде пухкий супіщаний або суглинний грунт. При вирощуванні на важких і кислих грунтах ця культура дає погані врожаї.

В якості попередників для сочевиці найкраще підходять озимі та просапні культури. Сама сочевиця, як і решта бобові, — відмінне джерело азоту, такого необхідного для росту і розвитку інших рослин. Для попередження розростання зеленої маси, через яку знижується врожайність, гній як добриво не використовують. Удобрювати грунт можна фосфорними і калійними добривами. Вносити добрива рекомендується при перекопуванні грунту восени або навесні. Під час посіву можна вносити гранульований суперфосфат.

Посів сочевиці слід проводити при температурі грунту 5 — 6 ° C на глибині загортання насіння, яка становить 5 — 6 см. Висаджують сочевицю з відстанню між рядами в 10 — 15 см. Після висіву насіння грунт трохи трамбують — це дає більш сильні сходи. Оскільки бур’яни заважають зростанню і дозріванню сочевиці, після появи сходів її боронують. Краще всього робити це опівдні, а не в ранковий час.

До основних шкідників сочевиці відносяться:

— Сочевична зерновка (польовий жук-шкідник у південних областях України);
— Лучний метелик (особливо небезпечний шкідник, гусінь якого може погубити велику частину врожаю; перше покоління, що з’являється на початку літа, вважають особливо шкідливим);
— Совка-гамма.

Найнебезпечніші хвороби:

— Аскохітоз;
— Фузаріоз;
— Іржа.

Найбільш цінні сорти сочевиці: Лінза, Луганчанка, Любава і Світанок та інші.

Сочевиця є не тільки популярною зерновою культурою, а й цілющою рослиною. Її відвари особливо корисні при сечокам’яній хворобі. Не секрет, що з сочевиці виходить відмінна начинка для пирогів і юшка. Використовуючи суміш сочевиці, рису та інших круп, ви зможете приготувати корисний і багатий вітамінами гарнір.

Бабушкин сад has written 1696 articles

Leave a Reply