Кожний садівник — як початківець, так і професіонал з багаторічним стажем, висаджуючи тон чи інший сорт плодових дерев або ягідних кущів безумовно хоче, щоб вони були врожайні, швидкоплідні, стійкі до хвороб, мали смачні, великі плоди та ще й красиві. Перш за все ця вимога актуальна, коли плоди вирощують для продажу. Адже на базарі покупцям насамперед кидаються у вічі великі і яскраво забарвлені плоди, саме їх купують у першу чергу. А вже потім звертають увагу на смак. Для прикладу можна нанести щорічну історію з сортом груші Бере сіра французька. Плоди справді сірі на вигляд, середнього розміру, зовсім непривабливі, але той, хто хоч раз їх скуштував, запам’ятає їхній смак на все життя і саме їх купуватиме як еталон смакових якостей. А зазвичай необізнані покупці проходять, не звертаючи ніякої уваги на цей благородний сорт. Точно ж так непривабливою є Олів’є де Серр. Але наскільки ж смачна!
Інша крайність — плоди з прекрасним зовнішнім виглядом, великі, красивої форми, з яскравим рум’янком, а смак мають посередній. На мій погляд, до таких можна віднести Бірюзову та Артемівську зимову. Перший сорт надзвичайно імпозантний, вкритий по всій поверхні плоду яскравим розмитим рум’янком. А придатні такі груші лишень для того, щоб покласти до вази на столі прикрашатимуть нашу дійсність, бо на смак «як трава». Те ж саме про Артемівську зимову: дуже швидкоплідна — з третього року плодоносить, врожайна, плоди великі, хоч без рум’янку, ніякими хворобами не уражується, а смак мас посередній.
Тому і ставлять завдання перед собою і садівники, і селекціонери: підібрати такі сорти груші та інших плодових культур, які були б і яскраво привабливі, і смачні. Про грушу сорту Красива ми вже писали, цей сорт дійсно відповідає своїй назві. А тепер про інші «перлини» нашого саду: червоноплідні та яскраво забарвлені груші.
Старкрімсон — клон добре відомого сорту Улюблена Клаппа, відрізняється від нього лишень більш стриманим ростом, компактнішою кроною, інтенсивнішим забарвленням плодів та дещо пізнішим, за нашими спостереженнями (на 5 днів), строком достигання.
Плоди великі, одномірні, масою 250 г, правильної грушоподібної форми, з малиново-червоною шкіркою, відмінних смакових якостей. Сорт стійкий до парші та плодової гнилі. Підмерзання деревини чи бруньок у цього сорту не спостерігалось, хоча останні 15 років і зим не було суворих.
Канал ред — сорт американської селекції, отриманий від схрещування Ред Бартлет з Фореллю. Стійкий до парші, зимостійкість нами вивчена ще недостатньо. Плоди середнього розміру, повністю забарвлені яскраво червовим рум’янком, дуже смачні: солодкі з слабкою кислинкою, ароматні. Достигають у першій половині вересня, приблизно на 5 днів пізніше Вільямса. В холодильнику можуть зберігатися місяць.
Розі ред Бартлет – червоплідний клон сорту Вільямс. Утворює пірамідальну сильнорослу крону. З вступом у плодоношення ріст пригнічується. Плодоносить з 4-5-го року після садіння в сад, щедро і регулярно. Плоди стійкі до парші, хоча листки незначною мірою уражуються цією хворобою. Достигають наприкінці серпня, в холодильнику зберігаються два тижні. Сорт має прекрасні смакові якості, навіть перевершує за смаком батьківський сорт Вільямс. У нашій колекції росте і плодоносить близький родич Розі ред Бартлет — Ред сеншейшен, подібний до попереднього за всіма господарсько-цінними показниками.
Дево сорт походить з США. Па відміну від попередніх, у котрих суцільний рум’янок, плоди Дево забарвлені наполовину, дуже яскраві За формою вони подібні до сорту Конференція і досить великих, навіть величезних розмірні. Щеплені на айві мають масу до 500 г, а на сіянцях груші до 300 і за нашими спостереженнями, має високі смакові якості за регулярного поливу, а під час посухи чи за низької агротехніки його плоди посередніх смакових якостей. Ні плоди, ні листки не уражуються паршею. Врожайність щедра і регулярна, плоди допитають у першій половині вересня і зберігаються 1-2 місяці.
Такими ж красивими, як і описані, с сорти Леся, Маліичанка, Талгарська красуня, Таюча різдвяна, Ліра, Крупноплідна та багато інших. Тому головне для садівника підібрати такі сорти, які б найкраще росли в даній місцевості і давали найвищі врожаї найсмачніших плодів, і звісна річ, найбільший прибуток.
