Ось так уражені всі яблуні в моєму саду (див фото) Що це за хвороба і як з нею боротися?
Г. І Книжник, смт. Мур-Курилівці, Вінницька обл.
На фотографії чітко спостерігаються ознаки ураження яблуні звичайним або європейським раком. Захворювання масово поширене в західних, менше в центральних та північних областях України. Контроль фіто санітарної ситуації в промислових плодових насадженнях шляхом проведення захисних заходів зменшує інтенсивність поширення звичайного раку в цій категорії господарств порівняно з присадибним сектором, де обприскування виконуються не в повному обсязі або зовсім відсутні, що спричиняє розвиток хвороби.
Звичайний рак уражує штамби, розвилки скелетних гілок і гілки першою порядку. В місцях ураження відмирає кора, деревина. У дерев, уражених раком, знижується стійкість до природних чинників, кількість та якість урожаю, а сильно уражена рослина може загинути.
У дерев, заражених європейським раком, патоген руйнує провідну систему, що викликає порушення водного та вуглеводневого балансів. Запасні вуглеводи нагромаджуються, головним чином, у надземній частині дерева, а через порушення відтоку вміст їх у коренях різко знижується. Недостатній приток води в крону спричинює зменшення розмірів клітин і приріст пагонів.
Ознаки ураження дерев чорним та звичайним раком спочатку подібні за морфологічними особливостями, хвороба починається з невеликої плями.
Найхарактернішими симптомами звичайного раку є утворення напливів у місцях ураження і глибоких тріщин, які можуть сягати до серцевини. У чорного раку кора чорного забарвлення, вона западається і покривається сіткою поздовжніх та поперечних тріщин і відпадає, оголюючи почорнілу деревину.
Європейський рак розвивається у двох формах — закритій і відкритій, які зустрічаються здебільшого відповідно на гілках та штамбах. При закритій формі напливи калюсу майже закривають ракову рану, залишається лише тріщина, заповнена перегнилою масою. Відкрита рана окільцьована напливом тканини з глибоко відкритою деревиною. Напливи, які утворюються внаслідок дії токсинів гриба, до зими не встигають здерев’яніти і руйнуються під впливом морозів, від чого рана збільшується.
Патоген зимує у вигляді грибниці, яка має вигляд темно-коричневих подушечок і розміщуються на ураженій корі. В перитеціях формуються сумки з сумко-спорами, які є первинною інфекцією збудника звичайної о раку. Упродовж вегетаційного періоду поряд із сумкоспорами на уражених ділянках кори утворюється конідізльне спороношення у вигляді темно-червоних горбиків подушечок з конідіями.
Характерною особливістю збудника європейського раку є його здатність заражати аскоспорами здорові органи дерев у зимовий період під час тривалих відлиг у вологу погоду та при температурі повітря 2°С. Оптимальним для зараження здорових органів сумкоспорами та конідіями є наявність краплинної вологи. Зараження дерев європейським раком відбувається за наявності ран, які виникають при механічних пошкодженнях кори під час обрізування, а також через тріщини в місцях розгалуження гілок, які виникли внаслідок морозобоїн або сонячних опіків.
Сприйнятливими до хвороби вважаються слаборослі сорти. Слабко уражуються сорти Антонівка звичайна, Діскавері, Айдаред, Добо, Джеймс грів, Годаен делішес,
Джонатан, посередньо — Пріма, Присцілла, Макфрі, Чемпіон, Слава Переможцям, Ліберії, сильно — Спартан, Глостер, Мелроуз, Джерсі Мак, Старкрімсон.
Щоб запобігти ураженню дерев звичайним раком, задовго до садіння відбирають стійкі сорти яблуні для певного регіону. Протягом вегетаційного періоду на садовій ділянці підтримують високий агрофон, що дасть змогу одночасно підвищити стійкість рослин до шкідливих організмів та отримати максимальні й стабільні врожаї. До комплексу робіт входять: поливання дерев у суху та спекотну погоду, підживлення мінеральними сумішами та захист від шкідників і хвороб. Невід’ємною частиною системи догляду є обрізування дерев. Аби запобігти різним механічним пошкодженням кори, пізно восени штамби молодих дерев і основи скелетних гілок обв’язують стеблами кукурудзи, соняшника чи гілками хвойних дерев (голками донизу), не використовують для обв’язування руберойд і плівку.
Для захисту дерев від пошкоджень зайцями, гризунами та морозобоїн восени проводять їх побілку. До складу білильного розчину входять 2 кг свіжо гашеного вапна га 300—500 г мідного купоросу. Білять як штамби, так і основи скелетних гілок. Наприкінці зими оглядають побілені восени дерева. В разі змивання побілки її поновлюють. Повторна побілка необхідна для захисту дерев від сонячних опіків.
Лікування дерев проводять, коли дерева перебувають у стані спокою. Ракові рани зачищають гострим ножем, на попередньо розстелену плівку, захоплюючи 1,5—2 см здорової кори і деревини. Усі рештки після зачищення виносять за межі ділянки і спалюють. Зачищені рани дезінфікують розтином 1%-ого мідного купоросу з наступним замазуванням садовим варом або сумішшю глини із свіжим коров’яком у співвідношенні 1:1. На рани із замазкою накладають пов’язку з мішковини.
Дуже уражені раком дерева викорчовують і спалюють, щоб знищити джерело інфекції. Всі рани, заподіяні під час обрізування замазують садовим варом або фарбою на масляній основі. У разі, якщо йде дощ, очікують до повного підсихання деревини і тільки після цього приступають до обрізування. Лікування дерев необхідно проводити у комплексі з іншими заходами, які сприяють покращенню загального стану дерев.
