У складних умовах життя в Україні площі під картоплею. Це яскраво свідчить про те, що картопля стала основним продуктом харчування, як говорять, другим хлібом, а можливо, й першим. І це дійсно так. Статистичні дані свідчать, що споживання картоплі на душу населення збільшилося з 116 до 150 кг. Крім того, різко зросли площі в господарствах населення.
Проте слід зауважити, що урожайність цієї незамінної для людей культури на присадибних ділянках та городах ще низька — до 125 ц/га, а на дачних ділянках ще менша — в середньому до 95 ц/га.
Виникає питання: чому ми мріємо про високий урожай, а одержуємо, як правило, малий? Площі під картоплею на городах і дачах займають переважно не більше 6— 10 соток. Більшість з них розташовані на віддалі 10—40 і більше кілометрів від місця проживання. Вартість проїзду та складність добратися, на жаль, збільшилися. Люди, які отримали земельні ділянки, працюють і на свої дачі приїжджають лише у вихідні дні. Сподіваються лише посадити, а потім одержати врожай, але так не буває. Адже земля любить догляд та копітку, важку, постійну працю, а рослини — ретельний, умілий догляд в оптимальні строки. До того ж вартість насіння, добрив, як органічних, так і мінеральних, засобів захисту рослин збільшується. Якщо ж пропустити лише один елемент, скажімо, порушити строки внесення хімічних препаратів у боротьбі з ворогом № 1 для картоплі — колорадським жуком, результат буде невтішний, а іноді й нульовий. Ось приклад: якщо своєчасно не виявити личинки жука чи не обробити рослини, приїхавши на дачну ділянку, можна побачити лише залишки стебел від рослин картоплі. Крім того, ми купуємо отрутохімікати без сертифікату якості. Не секрет і те, що деякі продавці поводяться не дуже чесно, пропонують і продають поганий товар. Такий препарат, як правило, не спрацьовує. Щоб одержати належний результат, необхідні знання, вміння і постійна присутність на ділянках.
Крім шкідників, на картоплі упродовж вегетаційною періоду розвивається чимало бур’янів і хвороб. Часом боляче спостерігати, коли замість культурних, бажаних для господаря рослин росте справжній «ліс” бур’янів, насіння з яких потрапляє й на ті ділянки, які ретельно і постійно обробляють.
Незважаючи на все це, дачники-городники прикладають багато зусиль та енергії, вміння й господарської винахідливості, аби виростити багато різних сільськогосподарських ї культур, у тому числі й картоплю.
Любителі-городники: як полегшити свою працю, що зробити, аби отримати високий урожай картоплі?
Я — картопляр-городник, маю багаторічний досвід вирощування цієї культури і хочу поділитися корисною інформацією.
Відомо, що проблема підвищення продуктивності праці не тільки на великих полях, а й на малих дачних ділянках чи городах залишається актуальною, але й досі не вирішеною. Найуживаніше, так би мовити, класичне знаряддя праці — сапа. Вона слугує для розпушування грунту, боротьби з бур’янами і для підгортання рослин.
На мою думку, допомогти селянину може використання багаторазово випробуваної технології вирощування картоплі без застосування сапи та універсальний ручний культиватор-підгортач.
Особливість запропонованої технології в тому, що її застосовують на ділянках, де картоплю вирощують здебільшого як монокультуру — з року в рік на одному місці. Вона придатна для застосування на будь-яких грунтах.
З метою підтримання родючості грунту і боротьби з бур’янами застосовую зелені добрива (сидерати). Після або під час збирання картоплі висіваю жито з розрахунку 2,3— 2,5 кг на сотку. Коли сіяти жито одночасно із збиранням картоплі, то за сприятливих умов зелена маса наростає дуже швидко і до входу в зиму рослини мають висоту 30 см і більше. В такому випадку зелену масу заорюють з осені. Коли жито висівають після збирання картоплі, зелена маса зимує. В грунт загортаю її навесні, найчастіше в третій декаді квітня.
Обов’язковий технологічний захід — пророщування садивного матеріалу. За 15—25 днів до садіння картоплі пророщую її у ящиках та корзинах з такого розрахунку, щоб паростки на бульбах мали довжину не більше 3 см. Краще, якщо вони будуть меншими — 1 см. Кількість бульб беру з розрахунку норми витрати 25-30 кг на сотку.
Особливу увагу звертаю на сортування бульб на фракції за масою: дрібна — 20—40 г середня — 41—60 г, які за розмірами відповідають 20—25 33—40 мм. Це необхідно, тому що під час садіння бульб однією фракцією вони рівномірно розподіляються в ямках по глибині, що забезпечує одночасність з’явлення сходів. До початку садіння картоплі на поле доставляю: садивний матеріал, органічні та мінеральні добрива (нітроамофоску), попіл.
Відомо, що під час садіння бульб закладається основа всього комплексу подальших робіт, від якого залежить доля врожаю. Тому цей процес проводжу своєчасно, ретельно і акуратно. Як правило, висаджую картоплю під шнур. Для цього на краю ділянки натягую шнур довжиною 30—40 м і фіксую його кілочками завдовжки 70 см з позначками. Позначку (риску) на кілочок наношу на відстані 55 см від затесаного кінця. Під час садіння вона є міркою для підтримання однакової ширини міжрядь, тобто перенесення шнура на задану відстань — 55 см.
У ямку, зроблену лопатою, кладу гній на глибину 12—14 см з розрахунку 2—3 кг на 1 м2 або присипаю його шаром грунту (рис. 1). нітроамофоску (приблизно одну кришечку від пластикової пляшки) розподіляю по краях ямки, а по центру — 8-10 г деревного попелу (півтори ложки). Після цього обережно беру бульбу з ящика і кладу в ямку паростками догори. Закінчивши вкладання бульб у рядку, по позначках на кілочках через 55 см переставляю й фіксую шнур. По шнуру вже другого рядка накопую ямки й обережно засипаю бульби грунтом на першому рядку, аби не пошкодити паростки, це дуже важливо не тільки у перший період розвитку, але й надалі для догляду за рослинами. Під час закривання ямок засипаю їх грунтом не повністю, залишаю слід — приямок.
Характерною особливістю технології є й те, що глибина загортання насіння грунтом — лише 3—4 см, починаючи від верхнього до верхівки бульби. Відтак бульби швидше прогріваються, скорочується період з’явлення сходів.
Норма витрати насіння (маса однієї бульби — 35—40 г) становить 720—730 шт., або 25—30 кг на сотку.
З метою розпушування грунту в міжряддях та знищення проростків бур’янів, як правило, через 6— 10 днів після садіння розпочинаю досходовий обробіток, використовуючи виготовленій мною культиватор-підгортач з набором робочих органів. Щоб запобігти вирізуванню чи пошкодженню бульб, орієнтуюся в цьому разі на приямки рядків, створені під час садіння картоплі. При цьому робочі органи культиватора (бритви) шириною захвату 150 мм або універсальну стрілчасту лапу шириною захвату 330 мм спрямовую уздовж рядка, залишаючи захисну зону трохи більше середнього розміру бульб, але не більше 50—Є0 мм. Тоді в процесі руху культиватора стрілчаста лапа присипає захисну зону грунтом товщиною не більше 20 мм. Перший і другий обробітки роблю за два проходи в одному міжрядді.
Після з’явлення сходів обробляю стрілчастою лапою ще без сапи не менше двох разів, але гри цьому збільшую захисну зону до 8—10 см та встановлюю лапу шириною 270 мм, щоб не пошкодити кореневу систему і столони рослин.
Багаторічні спостереження свідчать: як тільки починає сходити картопля, її одразу «атакує» колорадський жук, з’їдаючи перші листочки. Невдовзі з’являються і яйцекладки жука. В цьому разі я виграю деякий час у «ворога»рослин. При кожному міжрядному обробітку присипаються сходи картоплі пухким грунтом у рядку, а це дає можливість знищити не тільки бур’яни, але й боротися з колорадським жуком у перший період розвитку рослин. Коли рослини сягають висоти 10—15 см, підгортачем, встановленим на глибину 8—10 см, підгортаю, створюючи невеликий гребінь.
Проти колорадського жука обробляю картоплю здебільшого тільки один раз. Застосовую рекомендовані норми препарату. Таким розчином за допомогою ранцевою обприскувача обробляю рослини. Починаю обробку тоді, коли на кущі налічується 10—20 личинок.
Проти фітофторозу — найстрашнішої хвороби рослин — використовую фунгіциди акробат чи ридомил з розрахунку 50 або 60 г грепарату на 10 л води. Такого розчину достатньо для обробки 2.5—3 соток картоплі. Кількість обробок залежить від погодних умов, розвитку рослин та інших факторів. На своїй ділянці я обробляю рослини фунгіцидами 1— 2 рази.
У фазі бутонізації — початку цвітіння підгортаю картоплю, ця операція складна й трудомістка, тому її виконують два чоловіки.
Таким чином, застосовуючи запропоновану технологію і культиватор-підгортач по догляду за рослинами на городі, я не використовую таке знаряддя, як сага.
Переваги моєї технології вирощування картоплі
Створюються сприятливі умови для прогрівання бульб, тому що вони мілко посаджені і над ними тонкий (3—4 см) шар грунту: паростки картоплі легко пробиваються через пухкий і тонкий шар грунту; сходи на такій ділянці з’являються дружно й рівномірно і, як правило, на 10—12 днів раніше від звичайних строків: до з’явлення сходів проводиться 2—3 міжрядних обробітки; завдяки відсутності застосування сапи під час вирощування картоплі, полегшується важка ручна праця і скорочуються строки виконання робіт по догляду за рослинами.
Все це сприяє одержанню високого врожаю картоплі. І ось результат проведеної роботи: з однієї сотки я одержав урожай картоплі в межах 30—510 кг (залежно від сорту).
