Саме так звучить у перекладі з латинської назва цибулі, яку ще називають черемшею, диким часником, колбою. У цієї рослини — давня слава переможця однієї з страшних у минулому хвороб — цинги.
Цибуля переможна (Allium victorialis) — багаторічна трав’яниста рослина з прямим стеблом заввишки 20—50 см і двома широкими овальними чи ланцетними листками з часниковим запахом. Листя черемші нагадує всім відоме листя конвалії, тільки у неї воно значно більше і ширше.
Цвіте рослина на початку травня білуватими квіточками, зібраними в кулястий зонтик. Цибулина біла або жовтувата, видовженої форми, діаметром до 1,5 см. Достигає насіння в червні, воно висипається і вкриває обпале листя з дерев. Тому із збиранням насіння потрібно не запізнюватися. А те, що вкрило землю, зійде наступної весни. І так рік у рік, якщо самому не збирати його. Тоді цибуля утворює справжні зарості. Така ситуація і в мене.
3 одного боку, це непогано, бо загущений самосів дає змогу зекономити земельну площу, та й зрізати листя дуже зручно й швидко. Але при цьому грунт виснажується, листя дрібніє. Тоді восени або напровесні по поверхні грунту розсіваю перегній (краще листяний). Інколи проріджую цибулини в кінці літа або напровесні. Корисної земельної площі ця рослина у мене не займає, бо росте під деревами, там, де інші культури не витримують затінку. Вирощувати таку цінну зеленну культуру вигідно.
Хімічний склад надземної частини черемші надзвичайно різноманітний, багатий на різні речовини: фітонциди, лізоцим, ефірну олію. Листя містить вітамін С. зольні елементи, білки, вуглеводи, клітковину, органічні кислоти, каротин, вітаміни групи В. Лише 50 г свіжого листя цибулі забезпечує добову потребу людини у вітаміні С. Саме тому її належно оцінили ще в давнину. Стародавні римляни вважали, що переможна цибуля очищає шлунок і кров. І нині її вживають при лихоманках, кашлі, запаленні ротової порожнини, при ревматичних болях, як сечогінний, тонізуючий, протиглисний засіб.
В їжу використовують свіже листя до того часу, поки рослина не викинула стрілок. Листя вживають свіжим у салатах, супах, додають до м’ясних, рибних, овочевих страв, а також солять, квасять, маринують. Із листя готують гарніри, начинки для пиріжків, варять борщі. Інколи викопують цибулинки, сушать, перемелюють і використовують як приправу.
Якщо дичину стушити з черемшею, вона буде особливо ніжною і смачною. А в соління можна додати ще й деякі пряні трави, вони дещо приглушать різкий часниковий запах цибулі. Це може бути базилік, майоран, чабер. На півлітровий слоїк вистачить 3—5 г свіжого листя трави, або 1—2 г сухої.
